Ухвала суду № 76997332, 09.10.2018, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/555/15-ц

Провадження № 6/440/33/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Коса І.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буськ подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,-

в с т а н о в и в :

приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним поданням. Просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕК 734896, місце реєстрації: Львівська область, Буський район, с. Соколя, у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань, що покладені на нього рішенням Буського районного суду Львівської області по справі № 440/555/15-ц, згідно з виконавчим листом від 05.04.2016 року про стягнення боргу на користь АТ «Ощадбанк» в сумі 323 439,36 грн.

В обгрунтування даного подання приватний виконавець покликається на те, що у його виконанні знаходиться виконавче провадження № 57034813 із примусового виконання виконавчого листа № 440/555/15-ц, виданого від 05.04.2016 року Буським районним судом Львівської області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 2971 від 22.08.2007 року, яка за заявою стягувача становить суму в розмірі 323 439,36 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2018 року була скерована боржнику, який вказаного судового рішення не виконує та не вживає жодних заходів на погашення заборгованості. Натомість приватним виконавцем в ході здійснення вищевказаного виконавчого провадження були накладені арешти на належні боржнику транспортні засоби. Оскільки ОСОБА_3 не виконав рішення суду, не подав декларацію про доходи та майно, не виконав законної вимоги виконавця щодо надання опису, вилучення та подальшої реалізації належного йому майна (транспортні засоби), а тому вважає, що останній ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього вищезгаданим судовим рішенням, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України. Відтак просить суд подання задовольнити.

Приватний виконавець ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Просить суд розглядати справу без його участі, подання підтримує та просить прийняти рішення у справі на розсуд суду, про направив до суду письмову заяву від 21.09.2018 року за № 2384, отриману судом 01.10.2018 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюєтьсяза відсутності учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою від 17.08.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження ВП № 57034813 із примусового виконання виконавчого листа № 440/555/15-ц, виданого від 05.04.2016 року Буським районним судом Львівської області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 2971 від 22.08.2007 року в розмірі 720 889,36 грн.

Постановою приватного виконавця від 17.08.2018 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3

Із письмового виклику приватного виконавця № 2048 від 17.08.2018 року вбачається про зобов’язання ОСОБА_3 з’явитись до виконавця 22.08.2018 року щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Також, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, виконавцем встановлено наявність на праві власності в боржника ОСОБА_3 транспортних засобів: сідловий тягач, DAF СГ 85.430, д.н.з. НОМЕР_2; вантажний бортовий-С IFA 50, д.н.з. НОМЕР_3; ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_4; напівпричіп-рефрижератор-Е Van Hool S338/27, д.н.з. ВС 8077 XX; сідловий тягач - Е Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_5; сідловий тягач - Е MAN 19.402, д.н.з. НОМЕР_6; напівпричіп бортовий-Е Kassbohrer 10-24L, д.н.з. ВС 8612 XX; фургон-рефрижератор-С MAN 26.403, д.н.з. НОМЕР_7; бортовий-С Iveco 240Е 38, д.н.з. НОМЕР_8; причіп бортовий- Е Enterprises D182ASAF, д.н.з. ВС 8992 XX; причіп-рефрижератор-Е Schmitz, д.н.з. ВС 8966 XX; бортовий-С MAN 46.402, д.н.з. НОМЕР_9; причіп бортовий-Е Paeton 18PG, д.н.з. ВС 8627 XX; напівпричіп-рефрижератор-Е Schmitz SKO 22, д.н.з. ВС 7231 XT; сідловий тягач - Е MAN 19.403, д.н.з. НОМЕР_10; сідловий тягач - Е MAN 19.403, д.н.з. НОМЕР_11; бортовий-С MAN 19.403 FLS/N, д.н.з. ВС 9854 BE; причіп бортовий-Е Wackenhut AT 24L, д.н.з. ВС 9336 XX; причіп бортовий-Е Schmitz, д.н.з. ВС 0563 XT.

На вищевказані транспортні засоби боржника постановою приватного виконавця від 30.08.2018 року було накладено арешт та оголошено їх в розшук.

Крім цього, боржнику адресована вимога приватного виконавця від 30.08.2018 року № 2201, згідно якої ОСОБА_3 зобов’язано надати для огляду, опису та вилучення приватним виконавцем вищезазначені транспортні засоби.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, приватним виконавцем не долучено жодного документу про вручення боржнику ОСОБА_3 вищезазначених постанов, викликів та вимог виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, є те, що він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 441 ЦПК України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче проваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

А тому, суд вважає, що відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

Розглядаючи заяву про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

За змістом ч. 4 ст. 441 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням приватного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, сама по собі наявність невиконання зобов’язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, оскільки доведенню підлягає факт ухилення боржника від виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази про отримання боржником надісланих йому матеріалів, що спростовує на даний час факт ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов’язань, покладених на нього вищезгаданим судовим рішенням.

За таких обставин, оглянувши матеріали справи, суд приходить до переконання, що подання не підлягає до задоволення, оскільки приватним виконавцем не надано суду доказів вручення боржнику вищезазначених постанов, викликів та вимог виконавця у виконавчому провадженні та повідомлення про направлення даного подання до суду, з матеріалів справи не встановлено в чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 260, 261, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кос І. Б.