Рішення № 76796107, 19.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2796/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

за участі секретаря судового засідання Лубоцької Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ-Експорт” до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АБМ-Експорт” (далі – ТзОВ “АБМ - Експорт”, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, відповідач 2) у якій, з врахуванням уточнення позовних вимог просить:

- скасувати рішення комісії ДФС України №811757/33672083 від 22.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 09.11.2017 року;

- зобов`язати відповідачів зареєструвати податкову накладну №8 від 09.11.2017 року.

Крім того, позивач просив зобов’язати відповідачів подати суду звіт про виконання рішення суду протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою судді від 06.07.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

19.07.2018 року позивач подав клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Протокольною ухвалою суду від 06.08.2018 року залучено співвідповідача – ДФС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 09.11.2017 року за № 8. Проте, згідно отриманої квитанції від 27.11.2017 року реєстрацію вищевказаної податкової накладної відповідачем 2 було зупинено, та повідомлено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання п.п. 201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України позивач направив до ДФС України усі необхідні документи (первинні та розрахункові документи, банківські виписки і інше) та пояснення щодо прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладеної № 8 від 09.11.2017 року. Однак, рішенням комісії ДФС від 22.06.2018 року №811757/33672083 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року з підстав ненадання платником податку копій документів щодо проведення розрахунків та документів щодо транспортування товару до місця зберігання. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив підтримав, просив задовольнити.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Представник наголосив, що оскаржене рішення № 811757/33672083 від 22.06.2018 року було прийнято Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Представник зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання в повному обсязі належних копій документів щодо проведення розрахунків надання документів щодо транспортування до місця зберігання.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2017 року між продавцем POL – EXPORT Jaroslav Roszczenkon (ОСОБА_3) та покупцем ТзОВ “АБМ - Експорт” був укладений контракт №30062017/PL/UA на поставку м’ясних виробів в асортименті, в кількості і по цінах зазначених у інвойсах. Згідно умов вказаного договору, продавець поставив 26.10.2017 року покупцю сало свинне морожене в кількості 21007,00 кг в обрізках (в блоках) без шкіри, не консервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, різної форми та товщини.

Факт здійснення вказаної операції підтверджують долучені до матеріалів справи: копія контракту № 30062017/PL/UA від 30.06.2017 року, копія інвойсу PL/050606979/2017-017/0331, копія CMR б/н від 26.10.2017 року, копія сертифікату якості № 3262/00004/17/01/UA від 25.10.2017 року, копія вантажно – митної декларації UA205090/2017/047997 від 27.10.2017 року, копія ветеринарного свідоцтва ЕРД – 00№759658 від 27.10.2017 року, копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 17 від 10.11.2017 року, копія ветеринарного сертифікату 3262/00004/17/01/UA від 25.10.2017 року, копія договору № 19 від 15.12.2016 року на відповідальне зберігання товару, укладеного між ПМП “Вінтер”, копія додаткової угоди № 2018 від 15.12.2017 року до договору відповідального зберігання № 19 від 15.12.2016 року.

В подальшому вказаний товар позивачем був реалізований безпосередньо приватному акціонерному товариству “Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат” (далі – ПрАТ “Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат”) відповідно до умов договору поставки № 081117 від 08.11.2017 року.

На підтвердження вказаних взаємовідносин, позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів: копію договору поставки № 081117 від 08.11.2017 року, копію видаткової накладної № АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року, копію податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року, копію товарно – транспортної накладної № АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року на перевезення товару, згідно видаткової накладної №АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року, копію сертифікату якості № 3262/00004/17/01/UA 25.10.2017 року, копію ветеринарного свідоцтва УРД -00№ 759658 від 27.10.2017 року, копію ветеринарного сертифікату 3262/00004/17/01/UA від 25.10.2017 року, копії банківських виписок ПАТ АКБ “Львів” за 16.11.2017 року на суму 65094,98 грн., та 360000,00 грн.

Відповідно до умов п. 3.2 договору Поставки №081117 від 08.11.2017 року оплата товару здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту прийняття товару.

Таким чином, за правилом першої події позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладену № 8 від 09.11.2017 року.

Однак, реєстрація вказаної накладеної була зупинена відповідно до квитанції від 27.11.2017 року, виявлені помилки: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена; ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0209; пропонують надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

На виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), позивач надав комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН усі необхідні первинні документи (первинні та розрахункові документи, банківські виписки і інші документи) та пояснення щодо прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року.

Однак, рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних № 811757/33672083 від 22.06.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладеної № 8 від 09.11.2017 року.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду про його скасування.

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст. 92 ч. 2 п. 1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджені наказом МФУ від 13.06.2017 №567 “Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Згідно п.1 та п.2 якого визначено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних і здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно п.6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділуПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п. 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п. 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв (по якому зупинено реєстрацію податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року):

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно п. 4. Критеріїв інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Суд встановив, що відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, ТзОВ “АБМ - Експорт” направило у електронному вигляді до ДФС України пояснення та наступні документи: копію контракту № 30062017/PL/UA від 30.06.2017 року, копія інвойсу PL/050606979/2017-017/0331 від 25.10.2017 року, копію CMR б/н від 26.10.2017 року, копію сертифікату якості № 3262/00004/17/01/UA від 25.10.2017 року, копію ветеринарного сертифікату 3262/00004/17/01/UA від 25.10.2017 року, копію платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 17 від 10.11.2017 року, копію вантажно – митної декларації UA205090/2017/047997 від 27.10.2017 року, копію договору № 19 від 15.12.2016 року на відповідальне зберігання товару, копію додаткової угоди № 2018 від 15.12.2017 року до договору відповідального зберігання № 19 від 15.12.2016 року, копію договору поставки № 081117 від 08.11.2017 року, копію видаткової накладної № АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року, копію товарно – транспортної накладної № АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року на перевезення товару, згідно видаткової накладної №АЙ – 0000008 від 09.11.2017 року, копію ветеринарного свідоцтва УРД -00№ 759658 від 27.10.2017 року, копію акта здачі – прийняття робіт № ОУ – 0000835 від 31.10.2017 року, копію банківської виписки № 15 від 15.11.2017 року, копію акта здачі – прийняття робіт №ОУ – 0000919 від 30.11.2017 року, копію банківської виписки № 359 від 21.12.2017 року, копію сертифікату якості № 3262/00004/17/01/UA 25.10.2017 року, копію банківських виписок від 16.11.2017 року №№ 3468, 3471, копію податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року, квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №9249205184 від 24.11.2017 року.

Як вбачається з оскарженого рішення ДФС України №811757/33672083 від 22.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 09.11.2017 року та пояснень представника відповідачів, підставою для відмови у реєстрації податкового накладної було ненадання позивачем у повному обсязі належних копій документів щодо проведення розрахунків та документів щодо транспортування товару до місця зберігання.

У листі Міністерства інфраструктури України від 19.09.2011 року № 7885/11/10-11 зазначено, що відповідно до Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні..

Отже, саме товарно-транспортні документи свідчать про отримання товару і виконання зовнішньоекономічного договору поставки товару.

Суд зазначає, що факт транспортування товару, придбаного позивачем у продавця POL – EXPORT Jaroslav Roszczenkon (ОСОБА_3) відповідно до контракту №30062017/PL/UA підтверджується копією CMR б/н від 26.10.2017 року. Копію вказаного документа долучена до матеріалів справи та скеровувалася у електронному вигляді до ДФС України разом із поясненнями відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України.

Щодо підтвердження проведення розрахунків з продавцем POL – EXPORT Jaroslav Roszczenkon (ОСОБА_3), позивачем було надано копію платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 17 від 10.11.2017 року на суму 10503,50 євро.

Крім цього, на підтвердження проведення часткової оплати покупцем – ПрАТ “Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат” за отриманий ними товар комісії було надано копії банківських виписок ПАТ АКБ “Львів” від 16.11.2017 року на суму 65094,98 грн., та на суму 360000,00 грн., оскільки відповідно до умов п. 3.2 Договору Поставки № 081117 від 08.11.2017 року, оплата ПрАТ “Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат” могла здійснюватися протягом 5 календарних днів з моменту прийняття товару.

Таким чином, суд зазначає, що позивач надав відповідачу усі наявні у нього документи, які підтверджують проведення господарських операцій, в тому числі документи щодо проведення розрахунків та щодо транспортування товару до місця зберігання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ПрАТ “Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат” та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 22.06.2018 року № 811757/33672083 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року, виписану ТзОВ “АБМ - Експорт”.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 09.11.2017 року, суд зазначає наступне.

Реалізація суб'єктами владних повноважень своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження – це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі”, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 3 вказаної статті, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З системного аналізу вищевказаних положень КАС України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Крім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 09.11.2017 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі “ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: “Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)”.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладену № 8 від 09.11.2017 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання відповідачів подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Більше того, такі вимоги не є способом захисту порушеного права та не належать до позовних вимог, які може містити позовна заява у силу ч.1 ст.5 КАС України.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 22.06.2018 року №811757/33672083 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 09.11.2017 року, виписану ТзОВ “АБМ - Експорт”.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну № 8 від 09.11.2017 року, виписану ТзОВ “АБМ - Експорт”.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська пл., 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ - Експорт" (код ЄДРПОУ 33672083, місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. І.Франка, 9/1) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.09.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна