Ухвала суду № 76555692, 13.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17024/18

У Х В А Л А

13 вересня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Бабича А.А.,

слідчого Івахнюка О.С.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання вказав, що впродовж 2017-2018 років, ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також з іншими на цей час невстановленими слідством особами щодо незаконного придбання на території ОСОБА_7 таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши із зазначеними особами спільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1, маючи великий попит на придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_7 в Україну для подальшого збуту таким особам з числа жителів різних областей України, у тому числі Рівненської області.

З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, яка перебувала на території ОСОБА_7, та з якою домовився про збут визначеним ним особам на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar».

Надалі, ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та переслідуючи мету у запобіганні виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до контрабанди прекурсорів жителів Волинської області ОСОБА_5 та ОСОБА_8, систематичний перетин кордону яких не викликав би підозр у зв’язку з проживанням останніх в прикордонній зоні.

У свою чергу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погодившись на пропозицію ОСОБА_1 та діючи до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення їх отримання в ОСОБА_7, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ним населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_1 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_7 в Україну, забезпечивши їх грошовими коштами.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_1 вказаних протиправних намірів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали 24 березня 2018 року на території ОСОБА_7 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні упакування та надали їм маскувальний вигляд шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля НОМЕР_1 задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_1, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, перемістили 24.03.2018 з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar» з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення впродовж 24-25 березня 2018 року на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС України співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2, у якому слідували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», незаконне переміщення яких організував ОСОБА_1 і як наслідок протиправну діяльність зазначеної групи осіб в частині контрабанди прекурсорів було припинено.

Після відібрання вибірковим методом однієї з упаковок у якій містилося 140 із загальної кількості 16786 таких таблеток та проведення експертних досліджень встановлено, що, згідно з висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, у наданих на експертизу таблетках білого кольору у вказаній кількості міститься прекурсор, обіг якого обмежено, і стосовно якого встановлюються заходи контролю – псевдоефедрин загальною масою 13,020 грама.

Згідно з Таблицею № 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Поряд з цим, під час проведення 25 березня 2018 року за участі ОСОБА_1 огляду місця події на території автостанції «Київ», що знаходиться у м. Києві по вул. С. Петлюри, 32, виявлено та вилучено упакування, у якому містилися частина від загального обсягу замовлених ним таблеток «Cirrus» у кількості 13986 одиниць та таблеток «Acatar» у кількості 17760 одиниць, та які він отримав від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 після повернення останніх з чергової поїздки з-за кордону за вищевказаним механізмом у зазначених цілях.

Зокрема, ОСОБА_1, переслідуючи умисел у незаконному збагаченні від збуту таких прекурсорів, передав вказане упакування, у якому містилися зазначені таблетки у такій кількості, водію мікроавтобуса марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_3 для подальшої передачі у м. Кривий Ріг невстановленій слідством особі.

Протиправна діяльність ОСОБА_1 була припинена о 20 год. 30 хв. 25.03.2018, а 26.03.2018 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України – переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС України від 24-25.03.2018; протоколом огляду місця події від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.04.2018; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 від 02.04.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.03.2018; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.), слідчий суддя Рівненського міського суду 28.03.2018 постановив ухвалу про його задоволення у повному обсязі. Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Поряд з цим, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28.03.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та визначення саме такого розміру застави, Апеляційний суд Рівненської області залишив її без задоволення у повному обсязі, мотивувавши таке рішення необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та наявність вказаних слідчим ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім цього, 22.05.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) на строк 60 днів, який закінчується 20.07.2018.

Надалі, 19.07.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 887 000 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч грн. 00 коп.) на строк 60 днів, який закінчується 17.09.2018.

Водночас, на даній стадії досудового розслідування не отримано всіх висновків призначуваних експертиз, а також інших документів, призвело до ускладнення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об’єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, а ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 – повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, на вказаному етапі органом досудового розслідування встановлено нові обставини вчинення вказаними особами кримінальних правопорушень, відповідно зареєстровано такі кримінальні провадження:

?№22018180000000075 від 28.07.2018 — за фактом переміщення через митний кордон з ОСОБА_7 в Україну псевдоефдриновмісних таблеток з приховуванням від митного контролю, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000076 від 28.07.2018 — за фактом незаконного придбання, зберігання та перевезення псевдоефдриновмісних таблеток з приховуванням від митного контролю, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

?№22018180000000078 від 14.08.2018 - за фактом придбання, зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї та боєприпасів, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

?№22018180000000086 від 30.08.2018 - за фактом переміщення 07.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також іншими на даний час невстановленими особами, з приховуванням від митного контролю з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 14000 таблеток «Cirrus» та 12000 таблеток “Acatar”, що містять прекурсор «псевдоефедрин», тобто злочину передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000087 від 30.08.2018 - за фактом переміщення 15.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також іншими на даний час невстановленими особами, з приховуванням від митного контролю з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 14000 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000088 від 30.08.2018 - за фактом переміщення 24.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також іншими на даний час невстановленими особами, з приховуванням від митного контролю з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 22820 таблеток «Cirrus» та 33600 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000089 від 30.08.2018 - за фактом переміщення 05.03.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також іншими на даний час невстановленими особами, з приховуванням від митного контролю з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 14000 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000090 від 30.08.2018 - за фактом переміщення 09.03.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб, з приховуванням від митного контролю з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 19200 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України;

?№22018180000000091 від 30.08.2018 - за фактом незаконного придбання 07.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб 14000 таблеток «Cirrus» та 12000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», а також їх зберігання, перевезення з метою збуту для використання під час виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

?№22018180000000092 від 30.08.2018 - за фактом незаконного придбання 15.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб 14000 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», а також їх зберігання, перевезення з метою збуту для використання під час виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

?№22018180000000093 від 30.08.2018 - за фактом незаконного придбання 24.02.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб 22820 таблеток «Cirrus» та 33600 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», а також їх зберігання, перевезення з метою збуту для використання під час виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

?№22018180000000094 від 30.08.2018 - за фактом незаконного придбання 05.03.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб 14000 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», а також їх зберігання, перевезення з метою збуту для використання під час виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

?№22018180000000095 від 30.08.2018 - за фактом незаконного придбання 09.03.2018 групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також інших на даний час невстановлених осіб, 19200 таблеток «Cirrus» та 24000 таблеток «Acatar», що містять прекурсор «псевдоефедрин», а також їх зберігання, перевезення з метою збуту для використання під час виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України.

Тому виникла необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. Зокрема, у цьому провадженні досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та ОСОБА_7, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації щодо ходу розслідування даного провадження.

Також, передчасне вручення ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13, а можливо і іншим особам, повідомлення про підозру не в остаточній та неповній редакції призведе до недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині не притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з вищевикладеного, на цій стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої організованої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб як на території України так і ОСОБА_7, з дотриманням всіх притаманних такому злочинному об’єднанню правил та норм, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

У зв’язку з необхідністю проведення додаткових слідчих та процесуальних дій для виконання у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 9, 92, 93, 94 КПК України, 11.09.2018 перший заступник Генерального прокурора України виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 до 10-ти місяців, тобто до 25.01.2018.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість незаконно придбаних та контрабандно ввезених в Україну 24.03.2018 за організації ОСОБА_1 прекурсорів на так званому «чорному ринку» становить близько 1 200 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Водночас, систематичне придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів з метою подальшого збуту та їх збут на так званому «чорному ринку», а також організація їх контрабандного переміщення в Україну з ОСОБА_7 свідчить про наявність стійких транснаціональних зв’язків, у тому числі ймовірно і на тимчасово окупованій території, у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в Україну та подальший збут.

Крім того, систематичні епізоди протиправної діяльності ОСОБА_1 та інших осіб у вказаній сфері знаходить своє підтвердження на даній стадії досудового розслідування, у зв’язку з чим, крім вищезазначеного, вирішується питання про внесення до ЄРДР відомостей по таких фактах його злочинної діяльності у співучасті з іншими особами в організованих формах, а також вручення йому та іншим особам чергового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.

Отже, встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв такі злочини систематично, в стійкому об’єднанні з іншими співучасниками та з метою отримання незаконного прибутку. Тому, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері та обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що, як наслідок, може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного. З урахуванням вказаних фактів сторона обвинувачення вбачає, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, оскільки такий вид діяльності є його основним джерелом доходів.

Поряд з цим, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмети, які дають підстави вважати про можливу причетність останнього до вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконне поводження зі зброєю та вказані обставини потребують дослідження у ході даного провадження.

Зокрема під час такого обшуку було вилучено пістолет, який, відповідно до висновку балістичної експертизи України від 13.04.2018 № 1.2-121/18 Рівненського НДЕКЦ МВС України, є одноствольною, короткоствольною, нарізною, самозарядною вогнепальною зброєю – пістолетом моделі «Glock 21», калібру 45 Auto (11, 43х23 мм) з серійним номером CNR 693, виробництва Австрії та є придатним до стрільби, а також дванадцять предметів, з яких, відповідно до висновку балістичної експертизи України від 13.04.2018 № 1.2-120/18 Рівненського НДЕКЦ МВС України, 11 - є .45 АСР (11,43х23 мм) пістолетними патронами з кулями зі свинцевими сердечниками, виробництва компанії СВС, Бразилія, а 1 - є .45 АСР (11,43х23 мм) пістолетним патроном з кулею зі свинцевим сердечником, компанії Prvi Partizan, ОСОБА_7 Сербія.

Відповідно, такі факти також потребують дослідження у цьому провадженні та вказують на суспільну небезпеку ОСОБА_1 і його оточення.

Окрім цього, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 також вилучено 360 таблеток у блістерах з написами «Acatar», що знову ж таки дає підстави вважати про неодноразовість здійснення ним таких злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів.

Разом з тим, дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_14 до моменту затримання свого чоловіка мала у приватній власності такі житлові приміщення:

-квартира, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40 «ж», кв. 130, загальною площею 104,8 кв.м;

-квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м;

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, загальною площею 240,8 кв.м,

однак після вказаного факту таке майно було відчужено третім особам, що свідчить про стійкий намір щодо внесення коштів за визначений розмір застави та для запобігання можливого виконання заходів забезпечення стороною обвинувачення.

При цьому, на неодноразові виклики органу досудового розслідування ОСОБА_14 не з'являлася та про причини своєї неявки орган досудового розслідування не повідомляла.

Окрім цього, батько ОСОБА_1 – ОСОБА_15 має у приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 101,5 м.

Водночас, ОСОБА_1 має у користуванні дороговартісний транспортний засіб марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_4, 2013 року випуску.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що контрабандне переміщення вищевказаних псевдоефедриновмісних таблеток за організації ОСОБА_1 відбувалося із систематичністю один раз у тиждень, як мінімум з вересня 2017 року по березень 2018 року, та обсяг кожної партії складав у середньому близько 1000 блістерів, тобто близько 14000 таблеток «Cirrus», а ціна одного блістера складала близько 260 гривень. Отже, підсумовуючи обсяг придбаних та проданих за вказаний період таких таблеток дає можливість підрахувати мінімальнийц оборот коштів для їх незаконного обігу за такою формулою 6 місяців х 4 тижні х 1000 блістерів х 260 = 6 240 000 гривень.

Також, наявні в органу досудового розслідування документи свідчать, що тільки у період з вересня 2017 року по березень 2018 ОСОБА_1 перерахував іншим співучасникам злочинів грошові кошти у розмірі близько 8 000 000 тільки для незаконного придбання та незаконного переміщення таких прекурсорів з РП в Україну, а отриманий від вчинення зазначених злочинів незаконний дохід явно перевищує вказану суму.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень його матеріального забезпечення та близьких осіб, а також про те. що останній тільки за вказаний період часу використовував для незаконного обігу грошові кошти у розмірі близько 8 000 000 гривень, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а невнесення визначеної судом застави у період з моменту затримання ОСОБА_1 по цей час варто розцінювати як намагання сторони захисту поетапного зменшення розміру застави під час розгляду судом кожного з клопотань слідчого про продовження запобіжного заходу та таким чином зберегти частину отриманих від вчиненої протиправної діяльності незаконних доходів.

У разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном як з вказаної причини так і з наступних підстав. Зокрема, за період 2016-2017 років ОСОБА_1 систематично виїжджав на територію Російської Федерації та АР Крим, яка на даний час окупована, та у якій фактично проживають його батьки: ОСОБА_15 та ОСОБА_16, що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків з останніми.

Також вказує, що слід звернути увагу на систематичні поїздки ОСОБА_1 за межі України, у тому числі і на тимчасово окуповану територію, а також здійснення ним фінансових операцій в Криму, притягнення до адміністративної відповідальності, що вказує на можливість виникнення в останнього на території інших держав та тимчасово окупованій території міцних соціальних зв’язків.

Водночас, під час вчинення злочинів ОСОБА_1 В,М. використовував документи на інші установчі дані з метою запобігання виявлення його протиправної діяльності, що також дає підстави вважати про можливість подальшого ухилення від кримінальної відповідальності шляхом використання підроблених та/або документів на установчі дані інших осіб у разі перебування на волі.

Поряд з цим, з моменту проведення огляду місця події і під час участі у подальших слідчих діях підозрюваний ОСОБА_1 спочатку скористався своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, та від дачі показань і відповідей на запитання слідчого неодноразово відмовлявся, однак у подальшому дав показання щодо часткових обставин вчинення ним та іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та потребують додаткової перевірки на предмет їх достовірності.

Аналіз поведінки підозрюваного ОСОБА_1 свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Тому, орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на цій стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом заходу забезпечення клопоче про збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 887 000 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч грн. 00 коп.).

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, та факт наявності ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечили щодо клопотання, однак просили суд зменшити розмір застави, оскільки він є не помірним для нього.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з»явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність достатніх даних, що заявлений ризик вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення не зменшився, наявні підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 11.09.2018р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 продовжено до 10 місяців, а саме до 25.01.2019р., а також те, що надані слідчим та прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, суд дійшов висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.11.2018р.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, злочини вчинені ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 305 КК України, як тяжкий злочин, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна та за ч. 3 ст. 311 КК України, як особливо тяжкий злочин, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Тому враховуючи викладене, оскільки визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, слідчий суддя вважає за необхідне зберегти визначений раніше ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28.03.2018р. розмір застави: 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 12 887 000 (дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також те що перебуваючи на волі він може впливати на свідків у кримінальному провадженні, уникнути слідства та суду, оскільки він є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, де проживають його батьки, а місцем його проживання є м. Черкаси, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Даних, які б вказували на неможливість продовження до неї вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 199, 395 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 год., 12 листопада 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 12 887 000 (дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030200, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; з дозволу слідчого, прокурора та суду змінювати адресу проживання та тривалого перебування; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 листопада 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов