Рішення № 76213461, 30.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.08.2018

Справа № 320\4604\18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Колодіної Л.В., за участі секретаря - Панченко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Мелітопольська міська рада Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, яку в подальшому уточнив, про встановлення факту прийняття заявником спадщини після батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

В уточненій заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_2. Заповіту за життя батько не склав, таким чином він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Однак, після звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини виявилось, що ним був пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини за законом. Раніше він не звертався до нотаріальної контори оскільки вважав, що прийняв спадщини після смерті батько фактично мешкаючи з ним в одному будинку, та продовжуючи в подальшому проживати в ньому після смерті батька, сплачуючи комунальні послуги. Спадкове майно після смерті батька складається з ? частини будинку. Вирішити вказаний спір в досудовому порядку не надається можливим, через що заявник вимушений звернутись до суду із вказаною заявою.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від представника заявника - адвоката ОСОБА_3 до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника заінтересованої особи - Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю, вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився заявник - ОСОБА_1, його батьками в свідоцтві про народження, серії НОМЕР_2 виданого 13 червня 1966 року, зазначені батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_4 /а.с.8/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько заявника - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва по смерть, серії НОМЕР_3 /а.с.7/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі рішення Мелітопольського міського суду Запорізької області від 17 грудня 1971 року справа № 2-2175, який побудований на земельній ділянці, яка була виділена батьку заявника на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з числом кімнат від однієї до п'яти від 01 серпня 1966 року /а.с.9-10/.

Заявник є спадкоємцем першої черги після смерті батька, інших спадкоємців не має.

Згідно письмового пояснення державного нотаріуса Лайзорик О.Ф. за № 1436/01-16, заявнику було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька у зв'язку із пропуском ОСОБА_1 шестимісячного строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, на прийняття спадщини та не наданням документів, підтверджуючих факту фактичного прийняття спадщини /а.с.11/.

Заявником у заяві зазначено, що він проживав із батьком на момент його смерті і по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується копією довідки голови квартального комітету № 102 від 24.04.2018 року /а.с.12/.

Відповідно до вимог ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 р.) заявник є спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що заявник не відмовлявся він спадщини, ані після смерті своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ані після смерті свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а отже, вважається таким, що прийняв її.

Так, після смерті батька заявник займався утриманням будинку та сплачував комунальні послуги за його утримання, зробив поточний ремонт.

Оцінюючи доводи заявника на підтвердження своїх позовних вимог, суд виходить з наступного.

Якщо спадщина відкрилася у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є позивач, як син, інших спадкоємців першої черги немає, у 6-місячний строк з заявами про прийняття спадщини інші особи не зверталися.

Як спадкоємець першої черги спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв у порядку, визначеному п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (в ред.1963р.) ОСОБА_1 як син, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, він фактично мешкав разом зі спадкодавцем на час його смерті та продовжує проживати в будинку після його смерті.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, з заявою про відмову від прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не звертався, на даний час він у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини не має можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак має бажання прийняти спадщину, проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, тому суд вважає за необхідне встановити факт прийняття заявником ОСОБА_1 спадщини після смерті його батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 263-265, 293 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Мелітопольська міська рада Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити:

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, спадщини після смерті його батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Колодіна