Постанова № 76104365, 27.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/36145/17 Суддя (судді) першої інстанції: Макаренко І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Пилипенко О.Є.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України, апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Лепетюка Олександра Васильовича, в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана Мирослава Васильовича про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Лепетюка Олександра Васильовича, в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана Мирослава Васильовича, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 13 вересня 2017 року №20442/6/99-99-11-02-02-25 про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесене в.о. Голови Державної фіскальної служби Продан Мирославом Васильовичем; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 11 серпня 2017 року, винесену Заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Лепетюк Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. за порушення абз. 1 ч. 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Рішенням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року даний адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС України було направлено ОСОБА_3 протокол №311 від 31 липня 2017 року про адміністративне правопорушення, складений відносно нього.

Відповідно до вказаного протоколу, генеральний директор ПАТ «Сумське НВО» ОСОБА_3 вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасна сплата ЄСВ за грудень 2016 року - лютий 2017 року на суму 18 343 133,25 грн. терміном сплати 20 січня 2017 року, 20 лютого 2017 року, 20 березня 2017 року (фактично сплачено з 23 січня 2017 року по 05 липня 2017 року), чим порушено абз. 1 ч. 8 статті 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В зазначеному протоколі ОСОБА_3 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11 серпня 2017 року у приміщенні ОВПП ДФС за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, о 12 год. 00 хв.

ОСОБА_3 надіслав до ОВПП ДФС заяву про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення через зайнятість з 01 по 15 серпня 2017 р. на засідання з трудового арбітражу, та необхідності надання особистих пояснень, додавши відповідні докази поважності причини неявки.

11 серпня 2017 року заступником начальника ОВПП ДФС Лепетюк О.В. виніс постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. за порушення абз. 1 ч. 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яку згідно відомостей поштового відправлення, позивач отримав 14 серпня 2017 року.

25 серпня 2017 року ОСОБА_3 подав скаргу на постанову до Державної фіскальної служби, в якій позивач просив поновити строк на подання скарги на постанову, постанову скасувати, провадження по справі закрити.

13 вересня 2017 року в.о. Голови Державної фіскальної служби Продан М.В. прийнято рішення №20442/6/99-99-11-02-02-25 про розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, яким було залишено скаргу позивача на постанову без розгляду.

Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідачів, вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На виконання вимог вказаної статті заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Лепетюк О.В. 11 серпня 2017 року було прийнято постанову відносно позивача про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,0 грн.

Щодо рішення відповідача про залишення скарги на постанову без розгляду.

Оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення, винесених органами доходів і зборів, здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та розділом IV Інструкції оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566.

Розділом IV Інструкції передбачено, що постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до вищестоящого органу доходів і зборів (вищестоящої посадової особи) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 289 КУАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно статті 291 КУАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили, зокрема, після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Останній день оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від серпня 2017 року припадав на 21 серпня 2017 року. Відлік десятиденного терміну від дати отримання постанови Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено.

Причиною пропуску скарги ОСОБА_3 зазначив «знаходження з 01 по 15 серпня 2017 року на засіданнях трудового арбітражу», при цьому часом на оскарження з 16 по 21 серпня 2017 року він не скористався. Скарга на постанову від 11 серпня 2017 року була подана Скаржником до Державної фіскальної служби України лише 25 серпня 2017 року.

Таким чином, на підставі ст.289,291 КУАП в. о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М.В. було прийнято рішення від 13 вересня 2017 року № 20442/6/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо розгляду адміністративного правопорушення не за місцем його вчинення.

Відповідно до статті 234-2 КУАП, справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розглядаються керівником або заступником керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до ч.1 статті 276 КУАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Офіційне тлумачення ч.1 статті 276 дано Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, а саме: п.2.4 ч.2 Рішення зазначено, що словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Юрисдикція Офісу ВПП ДФС поширюється, зокрема, на адміністративно-територіальну одиницю - Сумську область.

Генерального директора ПАТ «Сумське ПВО» ОСОБА_3 було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11 серпня 2017 року у приміщенні Офісу великих платників податків ДФС за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г о 12 год. 00 хв.

Таким чином, адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності було розглянуто у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності.

Нормами статті 268 КУАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках:

- коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи;

- якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 311 від 31 липня 2017 року було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11 серпня 2017 року у приміщенні Офісу великих платників податків ДФС за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-го 12 год. 00 хв. Матеріалами справи підтверджено, що Протокол № 311 позивачем було отримано 04 серпня 2017 року, тобто станом на час розгляду в матеріалах справи були дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 листом від 09 серпня 2017 року звернувся до Офісу ВПП ДФС з проханням про відкладення розгляду адміністративної справи через його зайнятість з 01 по 15 серпня 2017 року.

Однак, як вбачається з відстеження пересилання поштових відправлень, зазначений лист надійшов до Офісу ВПП ДФС лише 14 серпня 2017 року, тобто вже після того, як відповідачем було розглянуто справу про адмінправопорушення та винесено відповідну постанову. При цьому, станом на час розгляду такої справи підстав для перенесення розгляду адміністративної справи не було.

Також слід зазначити, що позивач недобросовісно поставився до даного питання, оскільки отримавши протокол ще 04 серпня 2017 року, заяву про перенесення розгляду справи надіслав відповідачу лише 09 серпня 2017 року, при цьому, логічним та очікуваним вбачається те, що до 11 серпня 2017 року, тобто за 2 дні, просте поштове відправлення не могло дійти з м.Суми до м.Києва. Суд також наголошує на тому, що позивач через особисту зайнятість міг здійснювати захист своїх прав через представника.

Щодо не закриття провадження у справі через сплив строку застосування адміністративного стягнення, оскільки несвоєчасна сплата страхового внеску не є триваючим правопорушенням.

Відповідно до ч.1 статті 38 КУАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Генеральний директор ОСОБА_3 вчинив таке порушення: несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року - лютий 2017 року на загальну суму 18 343 133,25 грн., терміном сплати - 20 січня 2017 року, 20 лютого 2017 року, 20 березня 2017 року відповідно. Фактично ж єдиний внесок було сплачено з 23 січня 2017 року по 05 липня 2017 року.

Таким чином, саме несвоєчасна сплата відбулася з 23 січня 2017 року по 05 липня 2017 року за період: грудень 2016 року - лютий 2017 року.

Несплата єдиного внеску у граничні терміни, на чому наполягає апелянт, мала би місце у разі невнесення грошових коштів на дату складання матеріалів про правопорушення. Але, оскаржувана постанова прийнята саме за несвоєчасну сплату ЄСВ, яка відбулася, тобто, з пропущенням встановленого законом строку..

Отже, встановлене правопорушення - несвоєчасна плата ЄСВ за період грудень 2016 року - лютий 2017 року - припинилося 05 липня 2017 року. Таким чином, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 04 вересня 2017 року. Постанова ж про накладення адміністративного стягнення була прийнята 11 серпня 2017 року, що відповідає вимогам статті 38 КУАП.

Статтею 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Норми абз. 3 ч. 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на які посилається Скаржник, передбачають зупинення лише перебігу строку сплати фінансових санкцій у разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування таких штрафних санкцій.

Законодавством не передбачено тимчасове звільнення від адміністративної відповідальності при адміністративному та/або судовому оскарженні нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання.

Таким чином, оскаржувана постанова від 11 серпня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем відповідно до чинного законодавства.

Решта доводів позивача про протиправність винесення постанови є не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Зважаючи, що судом не встановлено належних доказів, що доводять факт порушення відповідачем норм законодавства та прав позивача, колегія суддів, на відміну від суду першої інстанції, вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та відсутні підстави для її скасування.

Відповідно, апеляційний суд погоджується з висновками скаржника про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, протиправним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Таким чином при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Лепетюка Олександра Васильовича, в.о. Голови Державної фіскальної служби України Продана Мирослава Васильовича про визнання протиправними та скасування постанови і рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Пилипенко О.Є.