Ухвала суду № 76070591, 23.08.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1445/18

Номер провадження 1-кс/573/567/18

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

( повний текст )

23 серпня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора: Білана Г.І.,

слідчого: Будка І.В.,

адвоката: ОСОБА_1,

підозрюваного: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого

запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2018 року слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання вмотивоване тим, що 22 серпня 2018 року близько 11.00 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходились у міському парку ім. Т.Г. Шевченка м. Білопілля, де на лавочці розпивали спиртні напої. Під час спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 стало відомо про те, що у ОСОБА_6 маються при собі грошові кошти, так як останній повідомив, що збирається йти до банку сплачувати кредит. Після цього у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_5 сказав ОСОБА_2 утримувати потерпілого, після чого ОСОБА_2 діючи відкрито, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, схопив ОСОБА_6 за обидві руки та почав утримувати їх за спиною. В цей час ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 згідно єдиного умислу, направленого на відкрите заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, почав обшукувати кишені брюк потерпілого та відкрито викрав з кишені брюк ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 404 грн.

Після того, відкрито заволодівши грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли та направились до центру міста, де були затримані працівниками поліції Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди і бажав їх настання.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у відкритому, з корисливих мотивів викраденні грошових коштів ОСОБА_6 в сумі 404 грн., вчиненими за попередньою змовою групою осіб, із застосування насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України - грабіж, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_8, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9.

22 серпня 2018 о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22 серпня 2018 року о 19 годин 35 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто грабіж вчинений групо осіб.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом пред’явлення особи для впізнання, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років.

Оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, але часто їздить проживати до м.Білопілля, що може свідчити про відсутність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв’язків за місцями реєстрації та проживання. Білопільський район та м.Білопілля зокрема перебувають в безпосередній близькості до кордону з Російською Федерацією через що виникає ризик переховування останнього на території РФ, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та його вчинення групою осіб.

Слідчий вказує, що у ході досудового розслідування відносно ОСОБА_2 зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відповідної репутації, безпосереднього приживання поблизу Державного кордону, а також те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури або суду чи чинити вплив на потерпілого.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Отже, враховуючи вищевикладене, неможливо запобігти вказаному ризику шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів окрім як тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий Будко І.В. та прокурор Білан Г.І. клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов’язаний із триманням під вартою, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується за місцем тимчасового мешкання у м. Білопіллі, постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_10, де здійснює разом із дядьком догляд за бабусею ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11

Захисник ОСОБА_1 позицію свого підзахисного підтримала та зазначила, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується за місцем тимчасового проживання, має рідних у смт. Улянівка, де постійно проживає. Просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження ризиків зазначених у клопотанні про обрання запобіжного заходу.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 Конституції України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини, ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 суд керується не лише положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а й відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини з цього приводу, відображену в рішеннях «Чеботарь проти Молдови», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, пред’явлена ОСОБА_2 підозра за ч. 2 ст. 186 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, зокрема: протоколом пред’явлення особи для впізнання, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З огляду на викладене вище суд вважає, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, є обґрунтованою.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини і утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; чи застосовувались до підозрюваного раніше запобіжні заходи; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Разом з цим, відповідно до п. 1, п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У пункті 103 рішення ЄСПЛ від 17 квітня 2014 року у справі "ОСОБА_9 проти України" (заява №50264/08) зазначено, що тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що він є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи, було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати того тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідність позбавлення волі національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

У пункті 52 рішення ЄСПЛ від 26 червня 2014 року у справі "ОСОБА_1 проти України" (заява №21262/06) зазначено, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином достатніх підстав вважати, що на даний час існує ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури, суду чи чинити вплив на потерпілого слідчим та прокурором суду не доведено.

Доводи слідчого та прокурора щодо того, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, яке є тяжким злочином, не може беззаперечно свідчити про те, що підозрюваний, продовжить вчиняти кримінальні правопорушення надалі. Крім того, із матеріалів клопотання вбачається, що злочин було вчинено саме за ініціативою ОСОБА_5, раніше неодноразово судимого за корисні злочини, відносно якого вже обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем тимчасового проживання характеризується задовільно, є учасником бойових дій, оскільки брав участь у проведенні АТО на території Донецької області .

Крім того судом встановлено, що підсудний дійсно зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_12, проте фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_13, здійснює догляд за бабусею ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, яка є особою похилого віку.

Таким чином, дослідивши клопотання та додані матеріали, що характеризують особу ОСОБА_2, наданих як прокурором так і стороною захисту, приходжу до висновку, що відсутні підстав вважати, що підсудний може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інші кримінальні правопорушення, а відсутність місця роботи, вчинення тяжкого злочину, не є підставою для задоволення клопотання про обрання найсуворішого виду запобіжного заходу.

Крім того, слідчим та прокурором не було надано суду доказів, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному в клопотанні.

Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 177, 178, 199, 202, 206 КПК України, п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 є занадто суворим заходом для запобігання ризику, передбаченого прокурором згідно ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи вагомість наявних даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відсутність у клопотанні достатніх будь яких даних про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування чи продовжити свою злочинну діяльність, слідчий суддя приходить до висновку про достатність підстав для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді особистого зобов'язання та покладення обов’язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 3, 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_12, фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_16, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати наступні обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це;

2) не відлучатися із смт. Улянівка Білопільського району Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або роботи, навчання.

Строк дії покладених на ОСОБА_2 обов’язків визначити терміном на два місяці з дня винесення даної ухвали, тобто до 21 жовтня 2018 року.

Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених судом обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_2 особистого зобов`язання під час досудового розслідування покласти на слідчих Білопільського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, ОСОБА_10І, ОСОБА_11

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 27 серпня 2018 року .

Слідчий суддя:

Справа №573/801/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна і резолютивна частини)

23 серпня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора: Білана Г.І.,

слідчого: Будка І.В.,

адвоката: ОСОБА_1,

підозрюваного: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого

запобіжного заходу у виді тримання під вартою

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_12, фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_16, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати наступні обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це;

2) не відлучатися із смт. Улянівка Білопільського району Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або роботи, навчання.

Строк дії покладених на ОСОБА_2 обов’язків визначити терміном на два місяці з дня винесення даної ухвали, тобто до 21 жовтня 2018 року.

Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених судом обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_2 особистого зобов`язання під час досудового розслідування покласти на слідчих Білопільського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3, ОСОБА_10І, ОСОБА_11

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 27 серпня 2018 року о 14 год.

Слідчий суддя: (підпис)

Копія. Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Білопільського районного суду М.С. Черкашина