Ухвала суду № 76062008, 20.08.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3297/18

Провадження № 2-р/274/3/18

У Х В А Л А

20.08.2018 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 06.07.2018 року по справі № 274/3297/18 за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - ОСОБА_2, Реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, третя особа - суддя Бердичівського міськрайонного суду Замега О.В. про встановлення юридичного факту належності та чинності документів та статусу цих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.07.2018 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - ОСОБА_2, Реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, третя особа - суддя Бердичівського міськрайонного суду Замега О.В. про встановлення юридичного факту належності та чинності документів та статусу цих документів.

Ухвала набрала законної сили.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ро'зяснення зазначеної ухвали суду в частині заявленого відводу.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення у відсутності осіб належно повідомлених про час і місце розгляду справи.

За викладених обставин, суд провів розгляд заяви на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст.221ЦПК України (2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст.124Конституції Україниухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Отже, роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Із врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ухвалу суду про відмову у відкритті провадження є зрозумілою і такою, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, ухвала є цілком зрозумілою та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення ухвали суду.

Крім того, додатково суд вважає необхідним роз'яснити заявнику, що статтею 36 ЦПК України встановлено перелік підстав, за наявності яких судді може бути заявлено відвід.

Незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивований і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В матерілах заяви ОСОБА_1 було відсутнє вмотивоване клопотання заявника про відвід судді Вдовиченко Т.М.

З урахуванням викладеного та керуючись п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 260, 271, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 06.07.2018 року про відмову у відкритті провадження по справі № 274/3297/18 за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - ОСОБА_2, Реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області, третя особа - суддя Бердичівського міськрайонного суду Замега О.В. про встановлення юридичного факту належності та чинності документів та статусу цих документів відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Житомирської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бердичівський міськрайонний суд.

Суддя: Т.М.Вдовиченко