Постанова № 75386337, 12.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2554/17 Номер провадження 22-ц/786/1168/18Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача за первісним - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2018 року

у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Корунд" до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Приватна агрофірма "Петрівка", Державний реєстратор Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання договору оренди недійсним та визнання права користування земельною ділянкою;

зустрічним позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Корунд", треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Приватна агрофірма "Петрівка", Сектор державної реєстрації Глобинської районної державної адміністрації, Відділ у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2018 року позов Позов Селянського (фермерського) господарства «Корунд» - задоволено.

Визнано Договір оренди земельної ділянки, укладений 15 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою «Петрівка», зареєстрований 10 жовтня 2017 року, номер запису про інше речове право: 22816319, - недійсним.

Визнано за Селянським (фермерським) господарством «Корунд» право користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між СФГ «Корунд» та ОСОБА_4 08 листопада 2006 року, зареєстрованого у Глобинському районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.05.2007 року за № 040755300326.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Селянського (фермерського) господарства «Корунд» судовий збір в сумі 1600, 00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_2, оскарживши його в апеляційному порядку.

У поданій представником відповідача ОСОБА_3 апеляційній скарзі останній прохає скасувати вказане рішення та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 5, укладеного 08.11.2006 р. між СФГ «Корунд» та ОСОБА_4, зареєстрований 08.05.2007 р. за № 040755300326 Глобинським РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» у повному обсязі.

Посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та СФГ «Корунд» 08.11.2006 р., підроблений, оскільки укладений на 5 років, та містить виправлення у строкові дії на 15 років.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім цього, від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Їх неявка відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 листопада 2006 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та СФГ «Корунд» (орендар) було укладено договір № 5 оренди земельної ділянки, розташованої на території Кринківської сільської ради, розміром 3,50 га, яка належала орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 661368, виданого 8 листопада 2006 року, на строк 15 років.

Договір зареєстровано 08 травня 2007 року за №040755300326 Глобинським районним відділом ПРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України».

На виконання умов зазначеного договору земельну ділянку за актом приймання-передачі було передано орендарю 08 листопада 2006 року (а.с. 8-10).

Згідно оригіналу довідки від 07.11.2017 року за № 666/104-17 Відділу у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі по Кринківській сільській раді Глобинському району Полтавської області, яка зберігається у місцевому фонді зберігання землевпорядної документації, 08.05.2007 року було занесено запис № 040755300326 про державну реєстрацію договорів оренди землі, на земельну ділянку площею 3,50 га, яка перебуває у власності громадянки ОСОБА_4. Орендар - СФГ «Корунд», термін дії оренди 15 років (а.с.13).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2016 року, ОСОБА_2 успадкував після померлої 26 березня 2014 року ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,4990 га, кадастровий номер: 5320684600:00:009:0324, розташовану за адресою: Полтавська область, Глобинський район, територія Кринківської сільської ради. Зазначена земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ № 661368 виданого 8 листопада 2006 року (а.с. 11, 60).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 102012375 від 30.10.2017 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про державну реєстрацію іншого речового права з номером запису: 22816319, об’єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером: 5320684600:00:009:0324, яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2016 року, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 15.09.2017 року, орендодавець: ОСОБА_2, орендар: Приватна агрофірма «Петрівка», строк дії: на 10 років з правом пролонгації (а.с.15-16).

На цих підставах судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2, успадкувавши земельну ділянку після померлої ОСОБА_4, передав її в оренду ПАФ «Петрівка».

Задовольняючи первісний позов СФГ «Корунд» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.09.2017 р. між ОСОБА_2 та ПАФ «Петрівка», а також відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди, укладеного між СФГ «Корунд» та ОСОБА_4 08.11.2006 р., суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що договір оренди спірної земельної ділянки від 15.09.2017 року, зареєстрований 13.10. 2017 року, сторонами якого є ОСОБА_2 та ПАФ «Петрівка», укладено під час дії попереднього договору оренди з її попереднім власником, тому він підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч. 1,3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України з визнанням права користування вказаною земельною ділянкою за СФГ «Корунд».

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у договір оренди від 08.11.2006 р., укладений між СФГ «Корунд» та ОСОБА_4, внесено виправлення в строк його дії, після його укладення та без згоди орендодавця, та що він підлягає з цих підстав визнанню недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Як встановлено ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір оренди землі може бути визнано у судовому порядку недійсним з підстав, передбачених ст.215 ЦК України та ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України на момент вчинення правочину.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду першої інстанції з первісним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.09.2017 р., СФГ «Корунд» послався на те, що він укладений під час дії попереднього договору оренди від 08.11.2006 року, сторонами якого є ОСОБА_4 та СФГ «Корунд» , на строк 15 років, тому термін дії договору оренди закінчується 08 травня 2022 року, оскільки державна реєстрація проведена 08.05.2007 р.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 послався на те, що в договорі оренди № 5 від 08.11.2006 року виявлено виправлення щодо строку дії договору оренди з 5 років на 15 років шляхом самовільної дописки цифри «1» перед друкованою цифрою «5» та закреслено строку «п’ять» років, тому він припускає, що вказаний договір оренди був підроблений. Крім того, припускає, що вказане виправлення відбулося після підписання договору оренди сторонами. Термін дії договору оренди закінчився 08.05.2012 року.

Аналогічні доводи наведені ними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та СФГ «Корунд» від 08.11.2006 року підроблений в частині встановлення строку його дії з 5 на 15 років, не надано відповідачем ОСОБА_2 та його представником ні в суді першої, ні апеляційної інстанціях.

Крім цього, вказані доводи спростовуються довідкою, виданою 07.11.2017 року № 666/104-17 Відділом у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, згідно якої договір оренди було укладено на 15 років, про що міститься відповідний запис у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі по Кринківській сільській раді Глобинському району Полтавської області, яка зберігається у місцевому фонді зберігання землевпорядної документації.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що на момент успадкування ОСОБА_2 спірної земельної ділянки діяв договір оренди від 08.11.2006 р., укладений спадкодавцем ОСОБА_4

Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент смерті ОСОБА_4 мала права та обов’язки за договором оренди земельної ділянки № 5, який був укладений 08.11.2006 року з СФГ «Корунд» та державна реєстрація якого проведена 08.05.2007 р.

Відповідно до п. 35 зазначеного Договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на момент укладення договору оренди землі від 15.09.2017 року між ОСОБА_2 та ПАФ «Петрівка» щодо спірної земельної ділянки діяв інший договір оренди тієї ж самої земельної ділянки від 08.11.2006 року, укладений між спадкодавцем ОСОБА_4 та СФГ «Корунд», за наявності якого її власник (орендодавець) позбавлений права під час строку дії договору оренди укладати інші договори оренди щодо тієї самої земельної ділянки без розірвання попереднього договору, оскільки це порушує права первісного орендаря.

Встановивши обставини справи та здійснивши системний аналіз правових норм, що регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що порушене право СФГ «Корунд» підлягає захисту у спосіб, визначений ст. 152 ЗК України, шляхом визнання договору оренди земельної ділянки від 15.09.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАФ «Петрівка» недійсним та визнання права СФК «Корунд» на користування спірною земельною ділянкою згідно договору оренди від 08.11.2006 року, укладеного з ОСОБА_4

Також суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору оренди спірної земельної ділянки від 08.11.2006 р., укладеного між ОСОБА_4 та СФГ «Корунд», оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він підроблений в частині строку, на який його було укладено, ОСОБА_2 та його представником не надано.

З цих же підстав не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, враховано надані сторонами докази, яким надано правильну правову оцінку. Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права. Порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи апеляційним судом не встановлено.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача за первісним - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1