Рішення № 75228641, 10.07.2018, Яремчанський міський суд

Справа № 354/540/18

Провадження № 2/354/465/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді: Іванова А.П.

при секретарі: Калинчук І.О.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

25.06.2018 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2014 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб у виконкомі Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради за актовим записом №3. За час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя сторін не склалося і тому рішенням Яремчанського міського суду від 20.11.2017 року шлюб між сторонами розірвано, відновлено позивачці дошлюбне прізвище «Дрогомирецька». Позивачка зазначає, що з моменту розірвання шлюбу їхній малолітній син проживає разом з нею у будинку батьків та знаходиться та її утриманні. Відповідач не виконує свого обов’язку по утриманню дитини, не цікавиться його життям і не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина. Позивачка на даний час працює за мінімальну заробітну плату і її доходів не вистачає на забезпечення потреб дитини. Позивачці не відоме місце роботи та майновий стан відповідача, проте він працездатний та не має на утриманні інших осіб. Тому вона просить задовольнити позов та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві і просила задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Він пояснив, що офіційно не працює, не має стабільного доходу, готовий сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 750 грн., що буде відповідати його майновому стану.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Поясненнями сторін, що підтверджується копією рішення Яремчанського міського суду (а.с.6) встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 20.11.2017 року, на даний час шлюб між сторонами розірвано.

Згідно записів у свідоцтві про народження серії І-НМ №318612 (а.с.8) встановлено, що сторони є батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Поясненнями сторін встановлено, що вони проживають окремо, неповнолітній син проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Проживання дитини з позивачкою також підтверджується довідкою виконкому Микуличинської сільської ради (а.с.9).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст.180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

За приписами ч.2 ст.182 цього кодексу, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Суми прожиткового мінімуму на 2018 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» і на даний час (з 01 січня ) прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 1492 грн., від 6 до 18 років - 1860 грн., де прожитковий мінімум - це вартісна величина, достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно з ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України і роз’яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Виходячи з принципу диспозитивності, предбаченого ч.1 ст.13 ЦПК України, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про те, що відповідач офіційно працевлаштований, доходи, які він отримує слід вважати нерегулярними та мінливими.

З урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання сина слід визначити в твердій грошовій сумі, оскільки, відповідач офіційно не працевлаштований.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідачем не надано суду доказів про його матеріальне становище та стан здоров’я. Проте, він є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дитини.

Відповідно до вимог ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На думку суду, позивачкою, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі, що буде для відповідача обтяжливим, тому позов слід задовольнити частково і зменшити розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки аліментів до 1500 грн., але не менше 50%

прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Це дозволить зберегти баланс між потребами сина, який потребує допомоги батьків та можливостями відповідача.

На підставі ст.ст.180-184, 191 СК України та керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 78, 89, 95, 141, 206, 229, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 (с.Вороненко), Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) - 704 гривні 80 копійок несплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.07.2018 року.

Головуючий суддя: А.П.Іванов