Постанова № 75172129, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1088/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 та Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дії будівельного паспорта, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни №1248 від 01 грудня 2017 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача №1248 від 01.12.2017, прийнятого на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2017, скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки №783-бп від 09.02.2015.

Вказане рішення прийняте з підстав недотримання позивачем при видачі будівельного паспорта пункту 1.2 розділу І, пункту 2.10 розділу ІІ, додатку ІІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011.

Щодо порушення пункту 1.2 розділу І Порядку №103 від 05.07.2011 позивач зазначив, що наміри забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають Плану зонування території з огляду на те, що замовник будівництва звертався для отримання одного будівельного паспорта на забудову земельної ділянки шляхом реконструкції однієї господарської будівлі у житловий будинок, а не кількох окремо розташованих будівель. Також наголосив, що на земельній ділянці вже є існуючі будівлі - житловий будинок та господарське будівля. З огляду на зазначене вважає, що замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури з заявою на отримання будівельного паспорта.

Щодо дотримання пункту 2.10 розділу ІІ Порядку №103 від 05.07.2011 зазначив, що детальний план земельної ділянки не розроблявся, лінії регулювання не визначені, тому не можуть бути зазначеними у будівельному паспорті. Вказав, що згідно Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №3-305 від 29.12.2011, червоні лінії у даному кварталі на затверджені, відтак не можуть бути передбачені на Схемі забудови земельної ділянки по по АДРЕСА_1.

Також вказав, що у Схемі забудови земельної ділянки є примітка: «Місце підключення до інженерних мереж дивитися в технічних умовах інженерних служб міста».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 рокуу задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до п. 24 Переліку об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, чинного на момент надання будівельного паспорту, будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв.м. з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражними в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше) здійснюється без надання містобудівних умов та обмежень.

Відтак, з огляду на проектну документацію, замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури з заявою на отримання будівельного паспорту.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою зазначено, що позивачем порушено пункту 1.2 розділу І Порядку №103 від 05.07.2011 оскільки об'єктом нагляду видано будівельний паспорт №783-бп не в межах дії Порядку №103 від 05.07.2011, оскільки в результаті забудови на земельній ділянці будуть наявні 2 житлових будинки, відтак мали бути видані містобудівні умови та обмеження, а не будівельний паспорт. Вказане також суперечить Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 07.07.2011.

Щодо порушення пункту 2.10 розділу ІІ Порядку №103 від 05.07.2011 відповідач та третя особа зазначили, що вказане порушення підтверджується відсутністю у схемі забудови земельної ділянки відстані від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 09.02.2015 управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради ОСОБА_4 виданий будівельний паспорт №783-бп на реконструкцію господарської будівлі в житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно з направленнями на проведення планової перевірки №49 від 10.10.2017 та №49/1 від 09.11.2017, виданим начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Полтавцем В.П. головні інспектори будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепа Р.І. та Ільченко І.С. були направлені для проведення планової перевірки на Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С.М. із залученням начальника інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І. складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2017, яким встановлено порушення при видачі будівельного паспорта №783 від 09.02.2015:

- будівництво житлового будинку на одній земельній ділянці з вже існуючим житловим будинком, що є порушенням пункту 1.2 розділу І Порядку №1;

- схема забудови земельної ділянки, яка входить до складу будівельного паспорта, оформлена з порушенням пункту 2.10, додатку 3 Порядку №1, а саме: не зазначені червоні лінії, лінії регулювання забудови, місця до інженерних мереж тощо (а.с. 21-26).

На підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. прийнято рішення №1248 від 01.12.2017, яким скасовано дію будівельного паспорта №783-бп від 09.02.2015, оскільки він прийнятий з порушенням:

- пункту 1.2 розділу І «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011;

- пункту 2.10 розділу ІІ додаток 3 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 (а.с. 9).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку реалізації намірів будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 будуть наявні два житлових будинки, тому будівельний паспорт №783-бп від 09.02.2015 суперечить нормам частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, які передбачають наявність на присадибній земельній ділянці індивідуального, тобто одного, житлового будинку.

Відтак, оскільки позивач видав будівельний паспорт №783-бп від 09.02.2015 замість містобудівних умов та обмежень, а так як усунути вказане порушення неможливо, тому такий будівельний паспорт підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (надалі - Закон №3038-VІ).

Відповідно до статті 41-1 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно пункту 1 Положення «Про управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції №938 від 12.06.2017, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утворене як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відтак, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області здійснило перевірку дотримання Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог містобудівного законодавства відповідно до наданих йому повноважень.

У відповідності до частини першої статті 27 Закону України №3038/VІ забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно частини четвертої статті 27 Закону України №3038/VІ порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до вказаної норми, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. (далі - Порядок №103).

Згідно пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Як свідчать матеріали справи, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована господарська будівля, на реконструкцію якої в житловий будинок, виданий будівельний паспорт №783-бп від 09.02.2015 (а.с. 10).

Однак, на вказаній земельній ділянці вже наявний житловий будинок, що підтверджуються схемою забудови земельної ділянки, доданою до будівельного паспорта №783-бп від 09.02.2015 (а.с. 11).

Поняття реконструкції визначено у ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 04 червня 2014 року № 63, згідно п. 3.10 якого реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відтак, у випадку реалізації намірів будівництва на вказаній земельній ділянці будуть наявні два житлових будинки, тому будівельний паспорт №783-бп від 09.02.2015 суперечить нормам частини першої статті 27 Закону України №3038/VІ та пункту 1.2 Порядку №103, які передбачають наявність на присадибній земельній ділянці індивідуального, тобто одного, житлового будинку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на реконструкцію господарської будівлі під житловий будинок повинні бути видані містобудівні умови та обмеження, передбачені Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженим Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650.

Посилання апелянта пункт 24 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно вказаного пункту містобудівні умови та обмеження не надаються зокрема на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв.м. з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Згідно Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Враховуючи, що в результаті реалізації намірів будівництва на земельній ділянці буде розташовано 2 житлових будинки, тому у даному випадку мають бути видані містобудвні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Щодо дотримання відповідачем пункту 2.10 розділу ІІ Порядку №103, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно вказаного пункту у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пунктом 1.3 Порядку №103 передбачено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Згідно з ст. 1 Закону №№3038/VІ лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій (пункт 6); червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення (пункт 14).

Пунктом 3.14 ДБН 360-92** передбачено, що житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній; по червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки як виняток.

Згідно з п. 3.25* ДБН 360-92** для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що у схемі забудови земельної ділянки відсутні відстані від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), відсутні мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках.

Відповідач в суді першої інстанції підтвердив, що вказане порушення є підставою для зупинення дії будівельного паспорта, а не скасування будівельного паспорта.

Разом з тим, згідно пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Оскільки позивач видав будівельний паспорт №783-бп від 09.02.2015 замість містобудівних умов та обмежень, а усунути вказане порушення неможливо відтак, будівельний паспорт підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 09 липня 2018 року.