Рішення № 74846970, 19.06.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4845/17

2/215/374/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Паращенко В.Д.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу №215/4845/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», ЄДРПОУ 38839217, місце знаходження: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, офіс 25 до ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання якої: 50082, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кам'яна, буд. 11, про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення та стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 104,00 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 25.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі – позивач, ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1А.) було укладено кредитний договір №140225-150504 (далі – Договір), відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 400 грн. та зобов'язувалася сплатити проценти у сумі 112 грн. і повернути кредитні кошти у строк до 10.03.2014 року. Але відповідач станом на 24.102017 р. своїх зобов’язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків не виконала, в зв’язку з чим її заборгованість за кредитним договором становить 11 104 грн., з яких: основний борг – 400 грн.; відсотки за договором – 112 грн.; пеня за договором – 10 592 грн.. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 13.02.2018 р. відкрито провадження у даній справі та призначене проведення першого судового засідання для розгляду справи по суті на 16.03.2018 р. на 10-00 год..

У судове засідання 16.03.2018 р. в зв’язку з відсутністю поштового повідомлення про вручення відповідачу копій ухвали, позовної заяви з додатками, розгляд справи було відкладено на 17.04.2018 р. на 09-00 год..

Представник позивача у судові засідання не з'явився, надав суду заяви про розгляд справи за відсутності свого представника, підтримку позовних вимог та про заочний розгляд справи (вх.№3369 від 07.03.2018 р., вх.№5151 від 10.04.2018 р.).

Розгляд справи, призначений на 17.04.2018 р. не відбувся у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по справі №215/4199/16-к.

Судове засідання, призначене на 15.05.20218 р не відбулося в зв’язку з зайнятістю судді в іншому провадженні по справі №215/1849/18.

Відповідач 19.06.2018 р., будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, повторно до суду не з'явилась, відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином,без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

25.02.2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір № 140225-15504 (далі – Договір), відповідно до умов якого отримала кредит у розмірі 400 грн. на строк до 10.03.2014 р. та зобов’язувалась сплатити 2% за кожен день користування кредитом (а.с.4-5).

Згідно з п.3.3 Договору позичальник зобов’язаний повернути кредит, а також сплатити проценти за його користування у розмірі 112 грн., нараховані за період починаючи з Дати видачі кредиту і закінчуючи Датою повернення кредиту, разом – 512 грн. у Дату повернення кредиту. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється разовим платежем.

Підпунктом 5.1.1 Договору визначено, що позичальник зобов’язаний вчасно здійснити платіж щодо погашення кредиту та процентів, нарахованих на кредит.

Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що в разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованої плати за користування кредитом до Позичальника застосовуються штрафні санкції згідно п.6.2 Кредитного договору. За порушення строків повернення кредиту сплачувати Кредитодавцю неустойку з розрахунку 2 (два) відсотки від суми кредиту, що вказана в п.1.2 цього Договору за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Але відповідач порушила взяті на себе зобов'язання та не сплатила борг за кредитним договором і відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 24.10.2017 року виникла заборгованість у розмірі 11 104 грн., з яких: основний борг становить 400,00 грн., проценти за договором – 112,00 грн. та пеня – 10 592 грн. (розрахунок а.с.8-30).

Відповідно до вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року прийшов до висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

При цьому, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитом та процентами за користування ним станом на 24.10.2017 року становить 512 грн. (400 грн. + 112 грн.), а розмір нарахованої пені становить 10 592 грн..

Отже, приймаючи до уваги, що заявлена сума пені є значною та не може бути визнана співмірною із розміром основного боргу за кредитом і відсотками, суд вважає можливим застосувати правила ч. 3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків і вважає за можливе зменшити суму неустойки (пені) з 10 592 грн. до 1 059 грн. 20 коп..

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконала умови кредитного договору, а тому з неї слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість за ним у розмірі 1 571 грн. 20 коп., в тому числі: 400 грн. – основного боргу; 112 грн. – процентів за договором; 1059 грн. 20 коп. – пені.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 1600 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, ст. ст. 5, 6, 15, 509, 549, 551, 611, 627, 628, 634, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання: 50082, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кам’яна, буд. 11, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 38839217, місцезнаходження: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39-А, офіс 25, заборгованість за кредитним договором №140225-150504 від 25.02.2014 р. в розмірі: 400 грн. – основного боргу; 112 грн. – процентів за договором; 1059 грн. 20 коп. – пені, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 1600 грн., а всього 3171 (три тисячі сімдесят одна) грн. 20 коп..

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.06.2018 року.

Суддя: