Рішення № 74652376, 31.05.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/283/16-ц

31 травня 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Рубельського О. С.

з участю представника позивача Мазурок А.А.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

КБ "Приватбанк" звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ROT0GK00003390 від 01.11.2006 року в сумі 3500 доларів США, що за курсом 25,69 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.02.2016 року складає 89915 грн. грн. та судові витрати по справі в розмірі 1378 грн. В подальшому представник позивача скерував до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просять суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6066, 60 грн., що за курсом 25,69 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.02.2016 року складає 155850, 95 грн. за кредитним догвоором №ROT0GK00003390 від 01.11.2006року, та судові витрати в розмірі 2337,76 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликаються на те. що відповідач неналежно виконувала свої зобов’язання по кредитному договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача Мазурок А.А., позов підтримав та просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі .

Відповідач ОСОБА_2 в попереднії судових засіданнях заперечувала поти позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відповити в задоволені позову.

Суд, заслухваши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 01.11.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ROT0GK00003390, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 29.10.2026 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 22000,00 доларів США, на придбання житла, а також 3960 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. даного договору, зі сплатою відсотків за користування в розмірі 12,0% річних .

В забезпечення виконання позивальником зобов’язань за даним договором виступає іпотека двокімнатна квартира, за адресою АДРЕСА_1.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 04.02.2016 року має заборгованість за кредитним договором в сумі 7263,89 доларів США, яка складається з наступного: 6066,60 доларів США заборгованість за кредитом; 609, 83 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 396,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 191, 46 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

У відповідності до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всіє суми кредиту.

Статтею 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Законом покладено обов’язок на позивача доказування своїх вимог та обґрунтувань позову, однак представником позивача жодним чином не доведено направлення відповідачці повідомлення про дострокове повернення кредиту. Крім того, згідно п.1.1. кредитного договору зазначено, що банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу, але жодних підтверджень та доказів цього представником позивача не надано взагалі.

11 жовтня 2016 року ухвалою Костопільського районного суду призначено судово-економічну експертизу.

З висновку судового – економічної експертизи №2227 від 15.05.2017 року вбачається, що відсутні документальні підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк», що зазначена у розрахунку заборгованості за кредитним договором №ROT0GK00003390 від 01.11.2006 року станом на 04.02.2016 року, в тому числі відсутні документальні підтвердження надання кредитних коштів; відсутні відомості щодо руху коштів (виписки) по рахунку НОМЕР_1, передбаченого для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості; відсутні відомості щодо руху коштів (виписки ) по кредитносу рахунку НОМЕР_2, з відображенням обліку заборгованості за основним боргом; відсутні відомості щодо руху коштів (виписки) по рахунку НОМЕР_3 з відображенням обліку заборгованості з комісії та винагороди; відсутні будь-які бухгалтерські документи (первинні документи та документи бухгалтерського обліку) ПАТ КБ «Приватбанк», які відображають облік операцій за кредитним договором № ROT0GK00003390 від 01.11.2006 року та які підтверджують наявність нарахованої заборгованості, зазначеної у розрахунку; встановлені суперечливі та неузгоджені дані щодо відображення заборгованості за кредитним договором; у розрахунку виявлено документально необгрунтоване збільшення заборгованості за основним боргом (надання кредитних коштів) на загальну суму 1053,26 дол.США; розміри відображених платежів в погашення заборгованості у Виписці за період з 11.03.2003 р. по 24.11.2014 р. відрізняються від зарахованих сум у розрахунку; у розрахунку не відображено сум погашення основного боргу та загальних розмірів здійснених платежів по кредиту.

Посилання представника позивачем на те, що збільшення заборгованості за основним боргом на загальну суму 1053,26 дол. США сталося внаслідок сплати позивачем страхових коштів, не підтверджені жодними доказами щодо перерахування цих коштів страховій організації. В той же час відповідачем надано суду докази самостійної сплати нею страхових коштів.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що розрахунок заборгованості не може бути визнано обгрунтованим та належним доказом суми боргу відповідачки перед позивачем.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 просив суд стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на професійну правову допомогу адвоката, в розмірі 5400 грн., та витрати за проведення судової економічної експертизи в розмірі 10 500 грн., що підтверджується рахунком №10/11-2 та квитанцією №8 від 29.12.2016 року.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які відповідач понесла не підлягають до задоволення, оскільки відповідачем та представником відповідача не надано суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.), інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Надано лише договір на представництво в суді від 01.08.2016 р., додаткову угоду до договору на представництво у суді від 01.08.2016 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №07/17 від 12.07.2017 року на суму 5400 грн.

Що стосується витрат понесених відповідачкою за проведення судової економічної експертизи в розмірі 10 500 грн., що підтверджується рахунком №10/11-2 та квитанцією №8 від 29.12.2016 року на суму 10 500 грн., суд відзначає, що згідно частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що витрати понесені відповідачкою за проведення судової-економічної експертизи підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,6,10,12,13, 81-83, 137, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 10500 (десять тисяч п"ятсот) грн. у відшкодування витрат на проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяП. В. Олійник