Ухвала суду № 74532175, 12.04.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1227/18

Провадження № 1-кп/635/650/2018

У Х ВА Л А

12 квітня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Ільїної Г.І.,

секретар судового засідання - Літінська Г.В.,

прокурор - Кас’яненко Р.В.,

обвинувачена - ОСОБА_1,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який надійшов від Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначив, що підстави застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 обґрунтовані можливістю настання таких ризиків як: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлено тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення та те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходу, стійких соціальних зв’язків, останній час проживала у місті Одесі, крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, раніше судима за вчинення корисливого злочину, що підтверджує її небажання ставати на шлях виправлення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає доцільним продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченої ОСОБА_1, оскільки зазначені у клопотанні ризики не змінились та є триваючими.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти продовження застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та заявила клопотання про заміну раніше обраного запобіжного заходу на більш м’який, а саме, на домашній арешт.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій повідомив суд про неможливість участі у судовому засіданні у зв’язку із занятістю в іншому суді. Обвинувачена ОСОБА_1 проти вирішення питання про продовження відносно неї строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі її захисника не заперечувала, про що зазначила у своїй письмовій заяві.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 07 лютого 2018 року включно. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2018 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 було продовжено до 01 травня 2018 року. Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 закінчується 01 травня 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчать про її суспільну небезпеку. Максимальна санкція інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченій, дані про її особу, та вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, доведені прокурором та продовжують існувати, а також враховує ті обставини, що обвинувачена не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходу, стійких соціальних зв’язків, останній час проживала у місті Одесі, тобто може мати змогу покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, раніше судима за вчинення корисливого злочину, що підтверджує її небажання ставати на шлях виправлення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились, є триваючими, та виправдовують тримання особи під вартою.

Даних, що ОСОБА_1 за станом здоров’я не може утримуватись в умовах СІЗО суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні належні правові підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1, а відтак строк тримання під вартою останньої слід продовжити строком до 60 днів, тобто до 10 червня 2018 року включно.

Керуючись ст. ст. 183, 314 - 315 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

У задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжно заходу - відмовити.

Строк тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» обвинуваченій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на шістдесят днів - до 10 червня 2018 року включно.

Строк дії ухвали до 10 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Ільїна