Вирок № 74430587, 04.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2018 Справа №607/1409/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210010004149 від 27 грудня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

-Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від 23 лютого 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Галас Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2017 року, близько 11.30 год., обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні Церкви Успення Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Острозького, 55 і на праві власності належить Монастирю Успення Пресвятої Богородиці Чину найсвятішого Ізбавителя Української Греко-Католицької церкви, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом віджиму дверцят скриньки для пожертв, що знаходилась ліворуч від тетраподу і була зачинена на навісний замок, таємно, з корисливих мотивів, викрав 400 гривень. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця злочину втік, чим спричинив Монастирю Успення Пресвятої Богородиці Чину найсвятішого Ізбавигеля Української Греко-Каголицької церкви матеріальну шкоду в розмірі 400 гривень.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 27 грудня 2017 року, близько обіду, перебуваючи у приміщенні церкви, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Острозького, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом віджиму дверцят скриньки для пожертв, що була зачинена на навісний замок, викрав 400 гривень і втік. Просить суд врахувати його щире каяття та суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з’ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.

При цьому судом враховується те, що кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 вчинив до постановлення щодо нього вироку Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від 23 лютого 2018 року, а тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2018 року та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 січня 2018 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 слід зарахувати термін його попереднього ув’язнення з 28 грудня 2017 року (з моменту його затримання) по 29 грудня 2017 року ( по дату звільнення останнього з під варти у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту).

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 715,00 грн., які суд вважає, слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертного дослідження в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2018 року та визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 січня 2018 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його попереднього ув’язнення з 28 грудня 2017 року (з моменту його затримання) по 29 грудня 2017 року (по дату звільнення останнього з під варти у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту).

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 715,00 грн. ( сімсот п'ятнадцять гривень) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_2