Ухвала суду № 74200680, 24.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1582/18

Провадження № 1-кп/442/250/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Крамара О.В.,

з участю секретаря - Лютик Х.В.,

прокурора - Дубіль О.І.

захисника обвинуваченої - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2.

потерпілого – ОСОБА_3

провівши підготовче засідання в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201814011000307 від 04.02.2018 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України,-

встановив:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, затверджений прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України.

Ухвалою від 15.03.2018 року за зазначеним обвинувальним актом суддею було призначене підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалося у зв’язку із неявкою потерпілого, так і захисника обвинуваченої.

Обвинувачена та її захисник – адвокат ОСОБА_1 подали в підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з невідповідністю його вимогам кримінально-процесуального закону з підстав, зазначених в клопотанні. Зокрема, у цьому клопотанні зазначено, що сторона захисту вважає висунуте ОСОБА_2 обвинувачення за ч.1ст.125 КК України не чітким, не конкретизованим, суперечливим, у зв’язку з чим недостатнім для повного розуміння стороною захисту висунутого обвинувачення для підготовки адекватного захисту (зокрема, невірно вказані час і обставини конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, місце вчинення злочину), у обвинувальному акті неправильно зазначені анкетні дані потерпілого і наявна розбіжність щодо цих анкетних даних, суперечливий статус ОСОБА_2 згідно обвинувального акту (підозрюваної чи обвинуваченої), неправильно зазначено обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_2, безпідставне посилання стороною обвинувачення у обвинувальному акті на висновок судово-медичної експертизи.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що зазначені порушення кримінального процесуального закону позбавлять суд зберегти об'єктивність та неупередженість судового розгляду, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, на думку сторони захисту обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Прокурор і потерпілий ОСОБА_3 заперечили проти задоволення клопотання, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та відсутні підстави для повернення такого. Просять справу призначити до розгляду.

Вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних міркувань.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Зі змісту цієї статті вбачається, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам закону за формою або змістом, не містить необхідних реквізитів або відомостей, або такі відомості є суперечливими, обвинувальний акт наданий без додатків, передбачених статтею 291 КПК України як обов'язкові.

Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічно частина 2 статті 8 КПК України передбачає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування і має містити відомості зазначені в ч.2 ст. 291 КПК України.

Змістом статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості : 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Надання до суду інших документів до початку судового засідання забороняється.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-ІУ (з наступними змінами і доповненнями) передбачають, що суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За практикою Європейського суду з прав людини формулювання обвинувачення повинно бути чітким та не двозначним, оскільки відомості, надані обвинуваченому та викладені в формулюванні обвинувачення повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення є необхідним для підготовки адекватного захисту (рішення ЄСПЛ у справі «Маттоціа проти Італії" від 25.07.2000 року; рішення ЄСПЛ у справі " Абрамян проти Росії" від 09.10.2008 року).

Однак, перевіривши доводи сторони захисту, наведені у клопотанні про повернення обвинувального акту, та дослідивши обвинувальний акт на його відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, вважаю, що цей обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.

Так, у обвинувальному акті стороною обвинувачення допущена розбіжність щодо анкетних даних особи потерпілого у провадженні, так як зазначено, що ОСОБА_2 заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_5, а потерпілим у провадженні зазначений ОСОБА_3. Більше цього, у обвинувальному акті неправильно зазначена дата народження потерпілого ОСОБА_3 – 09.09.1960 рік, так як правильною датою народження є 09.09.1980 року.

Також з тексту обвинувального акту є незрозумілим у якому статусі (тобто обвинуваченої чи підозрюваної) перебуває ОСОБА_2 згідно обвинувального акту, оскільки на початку цього акту вказується, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України, а в абзаці 3 цього обвинувального акту зазначено, що «таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України».

Також усупереч вимогам п.1 ч.1 ст.66 КК України, п.6 ч.2 ст.291 КПК України у обвинувальному акті неправильно зазначено обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 та вказано, що такими обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Поряд з цим, у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 не визнала себе винною у вчиненні інкримінованого злочину і пояснила суду, що на досудовому розслідуванні заперечувала визнання своєї вини, щире каяття чи активне сприяння розкриттю злочину, оскільки стверджує суду і надавала показання слідчому, що ініціатором цього конфлікту між нею і потерпілим ОСОБА_3 був саме потерпілий. За таких обставин посилання у обвинувальному акті на те, що ОСОБА_2 активно сприяла розкриттю злочину та щиро каялася є безпідставними і такими, що суперечать вимогам п.1 ч.1 ст.66 КК України, п.6 ч.2 ст.291 КПК України.

Крім цього, в обвинувальному акті всупереч приписів ст. 291 КПК України слідчим здійснено посилання на висновок судово-медичного експерта №87 від 05.02.2018 року як на джерело доказів, якими в подальшому сторона обвинувачення доводитиме винуватість ОСОБА_2. Посилання стороною обвинувачення на перелік та зміст доказів, зокрема результатів проведення судово-медичної експертизи до початку судового слідства є неприпустимим та порушує принцип рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки обсяг і перелік доказів, які підлягають дослідженню встановлюються в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, суд вважає, що при вказаних вище порушеннях вимог кримінального процесуального законодавства обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду і повинен бути повернений прокурору, зобов'язавши його усунути виявлені недоліки у розумний строк з дня отримання ним обвинувального акту.

Одночасно при ухваленні даного судового рішення суд зазначає, що він не бере до уваги доводи сторони захисту в частині неправильного зазначення слідчим і прокурором у обвинувальному акті часу і обставин конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та місця вчинення злочину, оскільки такі дані підлягають встановленню у ході судового розгляду і їм не дається оцінка в ході підготовчого судового засідання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання стороною захисту про повернення обвинувального акту підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника – адвоката ОСОБА_1 задоволити.

Обвинувальний акт від 07.03.2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201814011000307 від 04.02.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, повернути прокурору Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4, зобов'язавши її усунути виявлені недоліки у розумний строк з дня отримання нею обвинувального акту.

Ухвала підлягає оскарженню до апеляційного суду Львівської області впродовж семи діб з дня її оголошення.

Суддя О.В. Крамар