Рішення № 74195166, 24.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. Справа№805/2091/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Нарадча кімната: м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника відповідача – ОСОБА_1 (за дов. від 03.05.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравневої сільської ради;

- зобов'язати повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру у Донецькій області у місячний строк не розглянуто вказане клопотання та не надано жодної мотивованої відповіді.

Так позивач зазначає, що законом визначено виключні підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18 січня 2018 року фактично не містить правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідач не наводить виключні підстави, які визначені у статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив, в якому зазначає, що відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Також відповідач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою передбачено, що дозвіл на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути наданий виключно у випадку, якщо така земельна ділянка міститься в переліку земельних ділянок, який формується та оприлюднюється на веб-сайтах органів Держгеокадастру. Оскільки бажана позивачем земельна ділянка до відведення відсутня в наведеному переліку, відповідач вважає не можливим надання дозволу на розробку землеустрою. Таким чином позивачу обґрунтовано відмовлено в наданні дозволу, оскільки місце розташування об’єкта не відповідає вимогам прийнятої відповідно до Земельного кодексу України Стратегії. Крім того, Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та наведена Стратегія передбачають першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій та антитерористичної операції. З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без руху.

Позивачем недоліки позовної заяви усунуті та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 3 травня 2018 року.

3 травня 2018 року в підготовчому засіданні оголошення перерва до 17 травня 2018 року для надання відповідачем додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 травня 2018 року.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, доводи відповідача вважав необґрунтованими.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмовому відзиві. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що діяв у відповідності до Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою передбачено, що дозвіл на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути наданий виключно у випадку, якщо така земельна ділянка міститься в переліку земельних ділянок, який формується та оприлюднюється на веб-сайтах органів Держгеокадастру.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач 18 грудня 2017 року надіслав до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

До клопотання позивачем додано: викопіювання з проекту реформування КСП “Красноармієць” Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області, обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки, копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 18.01.2018 № Ш-7020/0-47/0/37-18 повідомило, що витребувана ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резервному фонді. Відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Також зазначено, що ОСОБА_3 управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Донецької області насамперед учасникам антитерористичної операції.

Наказом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області від 21.06.2017 року № 148 затверджений перелік земельних ділянок, які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність у ІІІ кварталі 2017 року.

В наведеному переліку на території Першотравневої сільської ради Покровського району визначені 4 земельні ділянки площею 21,5 га.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з абзацом першим частини першої та частиною другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" частини третьої цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Положеннями статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень вбачається, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За приписами ч. 11 ст. 25 Земельного кодексу України Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Пунктом 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” встановлено, що резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Як вбачається з даної норми, вона встановлює переважне право певних категорій громадян на отримання земельних ділянок, проте не встановлює обмеження або заборону на передачу земельних ділянок іншим громадянам, ніж ті, що в ній визначені.

З огляду на наведені норми, у відповідача не було підстав для відмови позивачу в надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд звертає увагу, що відповіддю управління Держгеокадастру не наданий дозвіл позивачу проте і не відмовлено у наданні такого дозволу. Тобто ним лише наведені деякі норми законодавства, проте клопотання позивача по суті не вирішено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже було наголошено вище, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Повноваження відповідача визначені, серед іншого, Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим Постановою КМУ від 14.01.2015 року № 15. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_2 про визнання протиправною саме бездіяльності відповідача в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Стосовно посилання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області у своїх запереченнях на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413, суд вважає його необґрунтованим.

Вказана Стратегія містить вимогу про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою лише відповідно до переліків земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру. Проте вимоги даної Стратегії не узгоджені з приписами Земельного кодексу України, який за своєю суттю є законом та має вищу юридичну силу відносно Постанови Кабінету Міністрів України.

Відтак, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, як на підставу відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на думку суду, є безпідставними.

Проте, навіть враховуючи цю норму, заперечення відповідача суперечать фактичним обставинам, оскільки, як встановлено судом, в переліку земельних ділянок на території Першотравневої сільської ради Покровського району визначені 4 ділянки площею 21,5 га.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області.

Відповідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою, відповідач має враховувати висновки даного рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Орджонікідзе, буд. 39, ІН НОМЕР_1) до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Донецькій області (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, буд 13, код ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Донецькій області в наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га на території Першотравневої сільської ради Покровського району Донецької області з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39767332) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1420 (одна тисяча двадцять) грн.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 травня 2018 року.

Повний текст рішення складено 24 травня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.