Постанова № 73900580, 07.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18048/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"" до Одеської митниці ДФС, третя особа - дочірнє підприємство "Інтегровані Логістичні Системи" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, третя особа - дочірнє підприємство "Інтегровані Логістичні Системи" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

23 квітня 2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 березня 2016 року уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матропак-Україна"" - дочірнім підприємством "Інтегровані Логістичні Системи" подано Одеській митниці ДФС для митного оформлення митну декларацію типу ІМ31АА № 500040408/2016/001510 та обрано митний режим тимчасового ввезення. За вказаною МД ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матропак-Україна"" ввезено товар "Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, що був у використанні", який надійшов від Gesellschaft mit beschrankter Haftung "Matrapac GmbH", Німеччина, на адресу ТОВ "Нафтохімічна Компанія "Матрапак-Україна"", оформлений Одеською митницею ДФС у митному режимі тимчасового ввезення.

Разом з митною декларацію позивачем подано митному органу зобов'язання від 29 березня 2016 року № 29/16 про здійснення до закінчення строку тимчасового ввезення (до 29 вересня 2016 року), встановленого митним органом реекспорту товарів - заводу з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу (згідно з інвойсом б/н від 29 січня 2016 року від компанії Matrapac GmbH) або здійснення про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів законодавством України, і надання митному органу передбачені законодавством України документи й відомості, потрібні для проведення митного контролю й митного оформлення товарів, на вимогу митного органу повідомляти про місцезнаходження тимчасово ввезених товарів.

28 вересня 2016 року ТОВ "Нафтохімічна Компанія "Матрапак-Україна"" звернулося до начальника митного посту "Чорноморськ" Одеської митниці із заявою від 27 вересня 2016 року № 1/09, в якій просило надати дозвіл на подовження терміну тимчасового ввезення товарів - заводу з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, ввезеного згідно з МД 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року терміном на один місяць, у зв'язку з тим, що під час транспортування частина ввезеного заводу 13 квітня 2016 року потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та була істотно пошкоджена.

Листом від 30 вересня 2016 року № 3505/10/15-70-62 Одеська митниця ДФС повідомила позивача, що строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею за дотримання вимог, установлених Митним кодексом України. Також у листі зазначено, що кінцевою датою заявленого декларантом строку перебування товарів у режимі тимчасового ввезення за МД є 29 вересня 2016 року (7 місяців перебування товару у режимі тимчасового ввезення), проте платником податків нараховано та сплачено митних платежів із розрахунку 6 місяців перебування товару у режимі тимчасового ввезення. Також зазначено, що станом на 29 вересня 2016 року на особовому рахунку ТОВ "Нафтохімічна Компанія "Матрапак-Україна"", відкритому в Одеській митниці ДФС, наявні грошові кошти у розмірі 252 000 грн., як попередня оплата за митне оформлення вантажів, проте на день розгляду заяви інформації щодо розпорядження коштами у розмірі 252000 грн. від ТОВ "Нафтохімічна Компанія "Матрапак-Україна"" не надходили, а тому вказані кошти не перераховані до державного бюджету.

17 жовтня 2016 року ТОВ "Нафтохімічна Компанія "Матрапак-Україна"" подано Одеській митниці ДФС заяву № 17/101 про зарахування авансових платежів. У вказаній заяві позивач просив митний орган вчинити дії по коригуванню платежів сплачених за митною декларацією № 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року та коригуванню кінцевої дати строку тимчасового ввезення по цій же декларації з 29 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно), продовжити строк тимчасового ввезення товарів за митною декларацією на один місяць з 1 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2010 року (включно) та списати грошові кошти авансового платежу в рахунок оплати продовження строку тимчасового ввезення терміном на один місяць.

Листом від 31 жовтня 2016 року № 3837/10/15-70-62 Одеська митниця ДФС повідомила позивача, що режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами можливе виключно за умови сплати митних платежів за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування товарів на митній території України. Додатково в листі вказано, що крім необхідності сплати суми грошового зобов'язання, внесення змін до митної декларації щодо виправлення кінцевої дати строку тимчасового ввезення товарів з 29 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року можливе за умови подання декларантом або уповноваженою ним особою заяви, передбаченої пунктом 33 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем (частина 1 статті 104 МК України).

Частиною 6 статті 104 МК України встановлено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів; 3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; 4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 106 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до частини 3 статті 106 МК України сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходів і зборів строк дії цього митного режиму.

Частиною 6 статті 108 МК України встановлено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, строк тимчасового вивезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції Декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у зазначений митний режим.

Кінцева дата строку тимчасового вивезення товарів зазначається посадовою особою митного органу, яка здійснює випуск товарів, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів (МД, книжка А.Т.А. тощо).

Тобто строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку з урахуванням пропозиції декларанта та може бути продовжений за заявою власника товарів.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 розділу І Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом.

Відповідно до правил заповнення графи 31 митної декларації (глава 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа) під номером 4 у МД відповідно до митного режиму тимчасового ввезення зазначається шестизначне число, що складається з числа, порядкового номера місяця й останніх двох цифр року кінцевої дати заявленого Декларантом строку перебування товарів у цьому режимі.

Як вбачається з митної декларації типу ІМ31АА № 500040408/2016/001510, позивачем самостійно зазначено строк перебування товарів у режимі тимчасового ввезення - 29 вересня 2016 року та контролюючим органом визначено строк доставки товару - 29 вересня 2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття доводів позивача про невірне визначення строку тимчасового ввезення товарів, зазначеного у митній декларації ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року, оскільки вказана дата самостійно запропонована позивачем у МД та підтверджена власним зобов'язанням, яка в подальшому зазначена митним органом в МД, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з пунктами 2, 3 глави 3 розділу ІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, строк тимчасового вивезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети вивезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Для продовження строку тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються: документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження; нова книжка А.Т.А.

Рішення про продовження строку тимчасового вивезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового вивезення цих товарів приймається керівником митного органу або уповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового вивезення.

Відповідно до пункту 33 "Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання" Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до митного органу із заявою, за формою згідно з додатком 3 Положення про митні декларації з метою внесення змін до митної декларації в частині зазначення строку тимчасового ввезення товарів.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, судом першої інстанції вірно зазначено про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС по визначенню ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матропак-Україна"" у митній декларації ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року строку тимчасового ввезення з 31 березня 2016 року по 29 вересня 2016 року та про зобов'язання Одеську митницю ДФС внести зміни до митної декларації ІМ31АА № 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року стосовно виправлення кінцевої дати строку тимчасового ввезення товарів з 29 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно).

Щодо позовних вимог про визнання продовженим строку тимчасового ввезення товарів за митною декларацією ІМ31АА № 500040408/2016/001510 з 1 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу не продовжено строк тимчасового ввезення з тих підстав, що позивачем не сплачено митні платежі в повному розмірі та не подано заяви про внесення змін до митної декларації щодо виправлення кінцевої дати строку тимчасового ввезення товарів з 29 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року у відповідності до вимог пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій".

Відповідно до частини 1 статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Оскільки товар фактично ввезений на митну територію України в березні 2016 року, позивачем подана митна декларація 31 березня 2016 року, то відповідно з 31 березня 2016 року у позивача виникає обов'язок по сплаті митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до митного органу з метою зарахування авансового платежу в рахунок сплати митних платежів за сьомий місяць перебування товару на митній території України в режимі тимчасового ввезення, а просив списати грошові кошти авансового платежу в розмірі 252 000 грн. в рахунок оплати продовження строку тимчасового ввезення терміном на один місяць (з 1 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року).

Згідно з даними листа Одеської митниці ДФС від 31 жовтня 2016 року № 3837/10/15-70-62 ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"" має непогашені податкові зобов'язання зі сплати митних платежів, з урахуванням частини п'ятої статті 106 МК України, за митною декларацією № 500040408/2016/001510 від 31 березня 2016 року в розмірі 6879617,89 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання продовженим строку тимчасового ввезення товарів за митною декларацією ІМ31АА № 500040408/2016/001510 з 1 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 272, 288, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.