Рішення № 73879641, 10.05.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Cправа №303/1372/18

2/303/951/18

ряд. стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 травня 2018 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач - представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16834,00 грн., за договором №Б/Н від 18 червня 2010 року та стягнення судового збору у розмірі 1762 грн..

Позовні вимоги мотивує тим, що 18 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено договір №Б/Н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_1 у порушення вимог договору свої зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим станом на 31 січня 2018 року у неї виникла заборгованість у розмірі 16834,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача та судовий збір по справі у розмірі 1762 грн.

Відповідач - ОСОБА_1. відзив на позов не подала.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 18 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено договір №Б/Н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7-32).

Наведене відповідає положеннями частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору № Б/Н від 18 червня 2010 року, виникли кредитні правовідносини та, відповідно, зобов'язання, які остання мала виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших нормативних актів, зокрема, виконувати в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування коштами, однак зобов'язання порушив невиконанням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно до розрахунку заборгованості за договором №Б/Н від 18 червня 2010 року, станом на 31 січня 2018 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі - 16834,00 грн., з яких: 1167,97 грн. - заборгованість за кредитом, 10837,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3550,48 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 777,81 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 стаття 626 Цивільно кодексу України).

-2-

Визначення поняття зобов’язання міститься у частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї норми зобов’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до статті 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем ОСОБА_1, а остання належним чином не виконала умови договору №Б/Н від 18 червня 2010 року, а тому позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за Договором №Б/Н від 18 червня 2010 року в розмірі 16 834 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок, з яких: 1167,97 грн. - заборгованість за кредитом, 10837,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3550,48 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 777,81 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” - 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні сплаченого судового збору.

Позивач - ПАТ КБ “ПриватБанк”, 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ - 14360570, рахунок №29092829003111, МФО - 305299).

Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації: с.Великі Лучки, вул.Добровольців, буд.№56, Мукачівського району Закарпатської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення.

Головуючий М.М.Пак