Постанова № 73634103, 17.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1449/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю третьої особи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року прийняту у відкритому судовому засіданні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №23676864 від 14 серпня 2015 року, визнання протиправним та скасування свідоцтво на право власності № 42296493 від 14 серпня 2015 року № 42296720 від 14 серпня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач), звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23676864 від 14.08.2015, визнання протиправним та скасування свідоцтво на право власності № 42296493 від 14.08.2015 № 42296720 від 14.08.2015.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що оскаржувану постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняту нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини справи.

Позивачу 02 вересня 2016 року стало відомо, що 14 серпня 2015 року реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції було зареєстровано право власності на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 на підставі заяви № 12572345 від 29 липня 2015 року та свідоцтва про право власності № 42296493 від 14 серпня 2015 року та № 42296720 від 14 серпня 2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та свідоцтвами, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів вжиття дієвих заходів по реєстрації права власності квартири 107 на своє ім'я з 2003 року до 2015- поки третя особа не зареєструвала право власності на спірну квартиру за собою. Окрім того, у позивача є рішення, яке набрало законної сили від 29 січня 2009 року про відмову йому у позові про визнання права власності на спірну квартиру.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільному кодексу України та Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV).

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі вказується на те, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Джерела права й акти їх застосування.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV), який визначає правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, що підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна; Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, відповідно до абзацу першого ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Статтею 15 Закону № 1952-IV встановлено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

За приписами ч.7 ст.16 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав та їх обтяжень, передбачені частиною 1 статтею 19 вказаного Закону і до них відносяться: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначає, що фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 понад 15 років, та повідомив суд, що станом на день подачі позову у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області розглядається справа за позовом ОСОБА_1 щодо виселення позивача зі спірної квартири.

Будинок 32 у м. Первомайську був прийнятий в експлуатацію у 2003 році.

Позивач вважає, що квартира за адресою АДРЕСА_2 належить йому, оскільки у нього є договір № 37 від 04 лютого 1997 року, укладений з БМУ «Первомайськгоспбуд» на дольову участь в будівництві 120 кв. житлового будинку по вул.Добровольського, 32 за умовами якого підрядник завершує будівництво кв.107, а позивач здійснює оплату вартості робіт.

07 липня 2003 року рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради № 349 затверджено акт державної комісії прийняття в експлуатацію другої секції на 40 квартир 120 квартирного житлового будинку по вул.Добровольського, 32.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в них міститься рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 2-1492/2008 від 03 листопада 2008 року за позовом ОСОБА_3 до Первомайського міськвиконкому про визнання права власності на АДРЕСА_3, яким позивачу у позові відмовлено, в зв'язку з тим, що заборгованість зі сплати вартості квартири не була сплачена у повному обсязі, умови договору не були виконані, тому неможливо визнати право власності на спірну квартиру.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2009 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Окрім того, у лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним рішення міської ради щодо відмови йому у видачі ордера для заселення його у вказану кв.107 та зобов'язання раду прийняти рішення про видачу ордеру.

При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду від 07 листопада 2013 року постанову суду І інстанції, якою позивачу відмовили у позові та ухвалу суду ІІ інстанції залишили без змін та зазначено, що вимоги про видачу ордеру витікають із цивільно-правових інтересів позивача щодо спірної квартири, які вже врегульовані 03 листопада 2008 року рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області та ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2009 року, відповідно до яких у визнанні права власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру відмовлено.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення позову ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 серпня 2015 року №23676864 та визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності від 14 серпня 2015 року №42296493, 42296720, оскільки існують рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 2-1492/2008 від 03 листопада 2008 року та рішення Вищого адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі №К/9991/17642/11, яке набрало законної сили, та якими відмовлено позивачу у видачі ордеру та у визнанні за ним права власності на спірну квартиру.

Будь-які інші докази щодо права на реєстрацію за позивачем права власності на вищевказану квартиру 107 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №23676864 від 14 серпня 2015 року, визнання протиправним та скасування свідоцтво на право власності № 42296493 від 14 серпня 2015 року та № 42296720 від 14 серпня 2015 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_2 ОСОБА_5