Рішення № 73382013, 16.04.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1364/17

Провадження 2-о/538/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі: судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання Дробот О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересованих осіб відділу у Миргородському районі головного управління держгеокадастру у Полтавській області, Другої Лохвицької державної нотаріальної контори, Головного Управліня Держгеокадастру в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_2. 16 грудня 2015 року, за реєстровим №1711 від імені спадкодавця посвідчено заповіт приватним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області, Домбровською Т.В.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса Другої лохвицької Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого батька, на земельну ділянку, площею 4,18 га, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

При цьому, заявницею по справі був наданий нотаріусу документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно - Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010654500780.

Державний нотаріус, своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 4.04.2017 року, відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У вищевказаній постанові роз»яснино підстави відмови мені у видачі свідоцтва про прав на спадщину.

Зокрема у постанові вказано, що згідно ст. 69 Закону України «Про нотаріат», п.4.1 ст.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказаний факт.

У відповідності до ч.2 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку. Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов»язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки.

Нотаріусом було зроблено запит до Відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання витягу з Державного земельного кадастру на вищевказану спадкову земельну ділянку.

20 березня 2017 року Відділ у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: номер витягу НВ-530550174, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3 місце розташування: Полтавська область, Миргородський район, Остапівська сільська рада; вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництв; форма власності: приватна власність; площа земельної ділянки: 4,1800 га; документ, який є підставою для виникнення права:свідоцтво про право на спадщину 16.05.2005 715; документ, що посвідчує право: державний акт від 31.08.2006 НОМЕР_4.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Для оформлення спадщини ОСОБА_1 був наданий нотаріусу державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року на ім"я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715 - на земельну ділянку площею 4,18 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

У довідці, виданій Відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20 березня 2017 року за вихідним №99-28-99.6-303/0/21-17 вказано, що після перенесення інформації про земельну ділянку по державному акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, виявлено помилку у присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру НОМЕР_1.

Державним кадастровим реєстратором цього відділу виправлено помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номера: НОМЕР_5.

І таким чином, за поданими ОСОБА_1 для оформлення спадщини документами встановлено розбіжності:

1. кадастровий номер земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно: НОМЕР_1, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 - кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3

2. державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 - документ, який є підставою для виникнення права: свідоцтво про право на спадщину 16.05.2005 715.

Як свідчить довідка, видана Відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20 березня 2017 року за вихідним №99-28-99.6-303/0/21-17 розбіжність кадастрових номерів земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно (НОМЕР_1) та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 (НОМЕР_5) виникла в результаті виправлення помилки Державним кадастровим реєстратором шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення нового кадастрового номеру НОМЕР_5, який є вірним.

В результаті присвоєння спадковій земельній ділянці нового кадастрового номеру НОМЕР_5, який є вірним, але який має розбіжність із кадастровим номером у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

У зв'язку з вищевикладеним, заявниця по справі просить суд встановити факт, що земельна ділянка, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року на ім.»я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, на земельну ділянку площею 4,18 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області має кадастровий номер НОМЕР_5 і котра належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, а не від 16.05.2005 715, як вказано у витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017.

В судове засідання заявниця не з"явилася, подавши заяву про підтримання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, справу просить слухати без її участі.

Представник заінтересованої особи Другої Лохвицької державної нотаріальної контори на розгляд справи не з'явився, подавши заяву про визнання вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, справу просить слухати без його участі.

Представники заінтересованої особи відділу у Миргородському районі головного управління держгеокадастру у Полтавській області, та Головного управління держгеокадастру у Полтавській області на розгляд справи не з'явилися з невідомої причини, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 21.06.2016 року).

16 грудня 2015 року, за реєстровим №1711 від імені спадкодавця посвідчено заповіт приватним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області, Домбровською Т.В., на користь ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса Другої Лохвицької Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого батька, на земельну ділянку, площею 4,18 га, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Постановою Другої Лохвицької Державної нотаріальної контори від 04.04.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки за поданими для оформлення спадщини документами встановлено розбіжності:

1. кадастровий номер земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно: НОМЕР_1, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 - кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3

2. державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 - документ, який є підставою для виникнення права: свідоцтво про право на спадщину 16.05.2005 715.

Згідно довідки Відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20 березня 2017 року за вихідним №99-28-99.6-303/0/21-17 розбіжність кадастрових номерів земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно (НОМЕР_1) та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017 (НОМЕР_5) виникла в результаті виправлення помилки Державним кадастровим реєстратором шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення нового кадастрового номеру НОМЕР_5, який є вірним.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 № 5 із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадкових прав.

Дійсно, в результаті присвоєння спадковій земельній ділянці нового кадастрового номеру НОМЕР_5, який є вірним, але який має розбіжність із кадастровим номером у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

У зв'язку з цим є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 315, 319, 293, 294 ЦПК України, Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 № 5, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт, що земельна ділянка, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів 31 серпня 2006 року на ім"я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, на земельну ділянку площею 4,18 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області має кадастровий номер НОМЕР_5 і котра належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори 16 травня 2006 року за реєстровим №715, а не від 16.05.2005 715, як вказано у витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5305501742017

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь