Постанова № 73248229, 28.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 521/15815/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гуревський В.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 20.11.2017р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових за Списком №2;

- скасувати рішення відповідача №2966 від 21.07.2017 року про відмову у призначенні йому пільгової пенсії за віком;

- визнати за ним право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383;

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, оскільки він працював на посаді та виконував роботи які надають право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383. Скасовано рішення Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі №2966 від 21.07.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком. Визнано за ОСОБА_1 право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383. Зобов'язано Малиновське об'єднане управління ПФУ в м.Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, начальник Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі 05.12.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09.11.2017 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

28.03.2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 та представника Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі надійшли клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 10.05.2017 року звернувся до Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі з заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, Малиновське об'єднане управління ПФУ в м. Одесі своїм рішенням від 21.07.2017 року №2966 відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії з підстав того, що його страховий стаж на роботах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повністю документально не підтверджено, т.б. позивачем підтверджено лише тільки період його роботи з 01.02.1996 року по 19.02.2002 року, тобто, 6 років 9 місяців (а законодавство визначає не менше 12 років 6 місяців).

Таким чином, на думку відповідача, інші періоди роботи за цією ж спеціальністю 29.06.2017 року комісією при ГУ ПФУ в Одеській області підтверджені не були у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення чергової атестації робочих місць.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує з приписів ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться і в п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637), яким, в свою чергу, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно із приписами п.20 цього ж Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до положень п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» (затв. Постановою КМУ від 01.08.1992р. №442), та який набрав чинності з 21.08.1992р., і розробленими на виконання Порядку №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. №41.

Так, як видно з положень вказаного Порядку №442, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

За змістом приписів п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №38), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Далі, як вбачається з вимог п.4.2 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку №383), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку (п.4.3 Порядку №383).

Згідно ж із п.4.4 цього ж Порядку №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992р., 5-тирічний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.

Крім того, відповідно до п.4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21.08.1992р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

До того ж, відсутність підтвердження вищезазначених обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

При цьому, слід вказати, що аналогічна правова позиція з цього спірного питання була неодноразово викладена і ВАС України, зокрема, в рішенні від 26.10.2017р. по справі №К/800/35429/16.

Так, як вбачається з матеріалів справи, приймаючи спірне рішення від 21.02.2017 року №2966 про відмову у призначенні пільгової пенсії, відповідач, виходив з того, що страховий стаж позивача на роботах за Списком № 2, підтверджено лише період роботи з 01.02.1996 року по 19.02.2002 року, тобто, 6 років 9 місяців, т.б. страховий стаж позивача є недостатнім.

Інші періоди роботи за цією ж спеціальністю, як зазначено відповідачем, не підтверджені у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення чергової атестації робочих місць.

Разом з тим, уважно дослідивши матеріали справи, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, не може погодитись з такими висновками пенсійного органу та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що починаючи з 12.09.1988 року ОСОБА_1 працював «слюсарем» цеху №3 (кисневих машин) на Одеському заводі «Автогенмаш», а з 01.02.1996 року - «котельником» цього ж цеху.

При чому, на вказаній вище посаді ОСОБА_1 фактично працював до 28.01.2006 року і у подальшому звільнився «за власним бажанням», про що свідчать записи в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.03.1981р.

Згідно копії наказу Акціонерного товариства «Кислородмаш» «Про затвердження результатів атестації робочих місць» від 20.02.1997 року №27 та додатку до нього «Перелік робочих місць, професій, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення», наданих Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, професію «котельник цеху №3 - кисневих машин», де ОСОБА_1 працював у вказаний період, включено до вищезазначеного Переліку.

17.04.2002 року лабораторією державної експертизи умов праці Одеської області проведено дослідження шумового навантаження та інфразвуку робочого місця, технологічного процесу, що виконувалася котельником цеху №3 ВАТ «Кисеньмаш», про що складено протокол №99-101 досліджень важкості та напруженості праці.

Так, згідно змісту вказаного протоколу: «рівень шуму на робочому місці котельника перевищує ГДР на 4 дБА, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Общие требования безопасности», та згідно з «Гигиенической классифкацией труда» від 12.08.1986 року №4731-86 відносить умови праці котельника до категорії шкідливих - III клас І ступінь.

Далі, як видно з матеріалів справи, 17.04.2002 року лабораторією експертизи умов праці в Одеській області проведено дослідження важкості та напруженості професії котельника цеху №3 ВАТ «Кисеньмаш».

Відповідно до цього протоколу: «праця котельника згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоне» відноситься до категорії фізичної праці - середньої важкості II та характеризується перебуванням у вимушеній позі (прихват, зачищання швів і т.д.) - 37% часу (II ступінь), нахилами під кутом 30 град за зміну - 95 разів за зміну і тривалістю зосередженого спостереження - 60% часу, що відповідно до «Гигиенической классификации труда» від 12.08.1986 року №4731-86 відносить умови праці котельника до категорії шкідливих - III клас II ступінь.

Цього ж дня 2002 року лабораторією експертизи умов праці в Одеській області проведено дослідження повітря робочої зони котельника цеху №3 ВАТ «Кисеньмаш», про що складено протокол № 746-755 від 17.04.2002 року.

На підставі цього дослідження зроблено висновок про те, що у зоні дихання котельника при роботі з пневмомашинкою та на вальцях знайдено 1.4 ПДК пилу заліза, що не відповідає нормам ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоне» та у відповідності з «Гигиенической классификацией труда» від 12.08.1986 року №4731-86 відносить умови праці котельника до категорії шкідливих - III класу І ступеню.

В подальшому, на підставі вказаних протоколів складено карту умов праці професії котельника цеху №3 ВАТ «Кисеньмаш», яка містить наступні положення (мовою оригіналу): «рабочее место имеет в наличии 1 фактор II степени и 2 фактора 1 степени. По показателям рабочее место следует считать вредными и тяжелыми условиями труда, что подтверждает право на льготное пенсионное обеспечение по Списку №2»

З висновками вказаними у зазначеній карті умов праці ОСОБА_1 ознайомився та поставив свою підпис.

За результатами проведеної атестації робочих місць, адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ «Кислородмаш» («Кисеньмаш») підписано спільний протокол №5 від 23.04.2002 року щодо визначення доплати та визначення додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці котельника цеху №3.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, праця ОСОБА_1 котельником цеху №3 ВАТ «Кисеньмаш» підтверджуються не тільки записами у трудовій книжці, а й підписаною ним картою умов праці, складеною за результатами проведеної атестації робочого місця 17.04..2002 року та спільним протоколом профспілкового комітету та адміністрації ВАТ «Кислородмаш» №5 від 23.04.2002 року щодо визначення доплати та визначення додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці котельника цеху № 3.

А оскільки, як зазначено вище, п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (затвердженого Постановою КМУ №422 від 01.08.1992р.) передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років, то наступні п'ять років, починаючи з 23.04.2002 року карта умов праці котельника цеху №3 ВАТ «Кислородмаш», тобто результати атестації колишнього робочого місця ОСОБА_1 є діючими.

Також, факт того, що ОСОБА_1 продовжував працювати котельником цеху №3 ВАТ «Кислородма» («Кисеньмаш») підтверджується і наказами про преміювання: №72 від березня 2002 року; №102 від 25.04.2002 року; №118 від 31.05.2002 року; №128 від червня 2002 року; №178 від 30.07.2002 року; №195 від вересня 2002 року; №291 від грудня 2002 року, а також копією наказу №114к від червня 2002 року про надання ОСОБА_1 відпустки.

Отже, за таких обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, доходить висновку про те, що спірний період роботи позивача з 23.04.2002 року по 28.01.2006 року, а саме - 3 роки 9 місяців 5 днів повинний бути врахованим у страховий стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Проте, як вже зазначалося вище, посадовими особами Малиновського об'єднаного управління ПФУв м. Одесі під час винесення рішення №2966 від 21.07.2017 року не було взято до уваги наданні Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради копії вищевказаних документів: карти умов праці, спільних протоколів, копії записів моєї трудової книжки та, відповідно, не враховано вказаний період роботи у шкідливих і важких умовах праці за Списком № 2 для призначення пільгової пенсії.

Далі, як встановлено судами обох інстанцій, ОСОБА_1 25.09.2007 року було зараховано котельником 5 розряду до виробничо-експертного відділу ТОВ «Кислородмаш» (згідно копії наказу №150к від 25.09.2007р.), де останній пропрацював до 28.09.2012 року.

У листопаді 2007 року здійснювалася атестація робочого місця на якому працював позивач - котельника виробничого відділу (фактично виробничо-експертного відділу), про що свідчать копії наступних документів наданих Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради.

Так, лабораторією охорони навколишнього середовища та промсанітарії ВАТ Одеський машинобудівний завод «Червона гвардія» 15.11.2007 року проведено дослідження повітря робочої зони котельника в цеху кисневих машин ТОВ «Кисеньмаш», про що складено протокол №155.

Згідно результатам вказаного дослідження, у повітрі зони котельника знайдена шкідлива речовина IV класу небезпеки, яка перевищує гранично допустимі норми відповідно ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоне»: пыль - 3,68 рази, що згідно «Гигиенической классификации труда» №4137-86 умови праці котельника відносяться до 3 класу «Вредные и опасные» 1 ступеню.

Також, цією ж лабораторією 15.11.2007 року проведено дослідження важкості та напруженості праці котельника ТОВ «Кисеньмаш», про що складено протокол №181.

Згідно висновку проведеного дослідження - умови праці на робочому місці котельника за показниками робоча поза згідно «Гигиенической классификации труда» №4137-86 відносять умови праці до 3 класу «Вредные и опасные» - 2-го ступеню.

Згідно протоколу проведення вказаною лабораторією досліджень шумового навантаження та інфразвуку робочого місця котельника ТОВ «Кисеньмаш» від 15.11.2007 року - рівень шуму на робочому місці котельника складає 99 дБА, перевищення нормативних рівнів, регламентованих ДСН 3.3.6-37 складає 19 дба, згідно Гігієнічної класифікації №4137-86 відносить умови праці котельника до 3 класу «Вредные и опасные» 3-го ступнею.

За результатами вказаних досліджень складено карту умов праці котельника ТОВ «Кисеньмаш», в якій зазначено результати атестації робочого місця - робоче місце має в наявності 1 Фактор III ступені, 2 фактори II ступені, 1 фактор І ступені, що надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.

З результатами вказаної атестації робочих місць ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис в карті умов праці котельника.

Крім того, доказами, що підтверджують роботу ОСОБА_1 котельником в ТОВ «Кисеньмаш» є накази директора про встановлення посадових окладів, а саме: наказ №38к від 06.04.2010 року про встановлення ОСОБА_1 - котельнику цеху №7, табельний номер - 862 з 01.04.2010 року окладу у розмірі 1000 грн.; наказ №95к від 26.06.2010 року про встановлення ОСОБА_1 окладу з 01.08.2010 року у розмірі - 1500 грн.; наказ №151к від 29.11.2010 року про затвердження з 01.12.2010 року штатного розпису ТОВ «Кисеньмаш»; наказ №159к від грудня 2010 року про встановлення надбавок за високі досягнення в праці; наказ №53к від 01.06.2011 року «Щодо актуалізації системи оплати праці»; наказ №153 з від 01.07.2011 року «Про зміни в оплаті праці».

Разом з тим, працівниками пенсійного органу не взято до уваги вказаний атестацію робочого місця котельника у ТОВ «Кисеньмаш» та не зараховано стаж роботи до стажу на пільгових умовах.

Одночасно, у відповідності до довідки ГУ статистики в Одеській області від 09.03.2017 року №03.3-12/395 ТОВ «Науково-дослідний інститут технології кріогенного машинобудування» (колишній ТОВ «Кисеньмаш») 10.12.2013 року ліквідовано.

Саме за вказаних обставин ОСОБА_1 і одержав архівну довідку Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 11.09.2017 року за №2635-11.1-34, якою підтверджено працю ОСОБА_1 котельником у період з 01.02.1996 року по 28.01.2006 року та у період з 25.09.2007 року по 28.092012 року, а також здійснення доплат за працю в шкідливих умовах у вказані періоди.

Таким чином, загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 котельником становить 18 років 8 місяців 6 днів, а відтак, останній має право на призначення пільгової пенсії за віком, що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом першої інстанції, а отже, за таких обставин, відмова відповідача у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №2 виробництв є протиправною.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено _30.03.2018_р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

В.О. Скрипченко