Рішення № 73247642, 28.03.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2018 р.Справа № 924/14/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Суслівці, Летичівського району, Хмельницької області

про стягнення 323856,00 грн. шкоди

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 – за довіреністю від 02.01.2018р.

відповідач : ОСОБА_2 – за довіреністю №б/н від 31.01.2018р.

У судовому засіданні 28.03.2018р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 323856,00 грн. шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказує, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства (акт від 28.08.2017р. №468/01) встановлено, що СТОВ "Промінь" здійснювало забір підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим порушувало вимоги ст. ст. 16,19, 21 та 23 Кодексу України про надра. Відповідач протягом 2015-2016 років із підземного водоносного горизонту видобуто 104000 м. куб. води. Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. за №389, розмір шкоди завданої внаслідок самовільного використання вод без наявності на те дозволу СТОВ "Промінь" становить 323856,00грн. Листом від 2410.2017р. відповідачу пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду. Враховуючи, що претензія залишена останнім без відповіді, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім того, у відповіді на відзив позивач вказує, що чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Зазначає, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею або спорудою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, вважає їх правомірними та обґрунтованими наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні а також у відзиві на позовну заяву вказує, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для звернення до господарського суду із даним предметом позову, як за суб’єктивних ознак – відсутність компетенції і права, визначених законами України, для звернення державного органу обласного рівня із даним предметом позову, як носія цивільних прав та обов’язків за ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, тобто за відсутність шкоди заподіяної безпосередньо позивачу (за відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів). Так, і за об’єктивних ознак, оскільки на противагу предмету позову, Методика розрахунку, яка затверджена лише підзаконним нормативно правовим актом, визначає розрахунок дещо іншого правового характеру. Крім того, зазначає, що відповідач, будучи сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, має право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб - без будь - яких обмежень в обсягах видобування (добових лімітів забору). Вказує, що відповідач є власником артезіанських свердловин, як правонаступник колгоспу ім. Куйбишева, колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева та Селянської спілки власників "Промінь", на базі цілісного майнового комплексу яких і було створено відповідача, в особі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь". Враховуючи вищевикладене, вважає позовні вимоги не правомірними та не обґрунтованими, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні фактичні обставини.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 468/01 від 28.08.2017р. Держаною екологічною інспекцією проведено перевірку СТОВ "Промінь" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Перевіркою встановлено, що відповідач здійснює діяльність пов'язану з вирощуванням зернових технічних культур. Під час перевірки встановлено, що підприємство використовує дві свердловини та 1 каптажне джерело. Спеціальне водокористування підприємство здійснює на підставі дозволу №1167 від 15.06.2016р. по 15.06.2019р. та №251 від 04.09.2014р. по 04.09.2017р. Облік водозабору не здійснюється в порушення ст. 44 Водного Кодексу України. При проведенні перевірки також встановлено, що на підприємстві відсутній спкціальний дозвіл на користування ділянкою надр під 3 свердловинами та 1 каптажним джерелом в порушення ст. 23 Кодексу України "Про надра".

Акт підписано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області ОСОБА_3 Заступник директора та завідувач господарством від підпису відмовились, про що вказали в акті.

31.08.2017р. екологічна інспекція звернулась до начальника Хмельницького обласного управління водних ресурсів з листом №3742/01, згідно якого просила надати інформацію щодо кількості забраної відповідачем води у період з 28.08.2014р. по 28.08.2017р.

07.09.2017р. управлінням водних ресурсів надано відповідь та вказано, що СТОВ "Промінь" за 2014р. забрано 20,5 тис. куб. м. води, за 2015 рік - 47,6 тис. м. куб. та за 2016р. - 56,4 тис. куб. м. води.

Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземних вод, за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр (підземні води) СТОВ "Промінь", проведеного позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783, розмір збитків становить 323865,00грн.

Позивач звертався до відповідача з листом №4515/06 від 24.10.2017р., в якому повідомляв про необхідність відшкодування шкоди в добровільному порядку протягом 10 днів в сумі 323856,00грн. Однак, відповідач відповіді не надав, заподіяну шкоду у вказаний термін не відшкодував.

Крім того, позивач надсилав позивачу повідомлення №3744/01 від 31.08.2017р. щодо необхідності явки та надання пояснень з приводу порушення вимог природоохоронного законодавства, які виявлені під час планової перевірки.

Відповідач, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог подав в матеріали справи Державний акт на право колективної власності на землю від 24.10.1995р. №ХМ14, який видано Сусловецькою сільською радою народних депутатів на підставі рішення №14 від 31.08.1995р. Згідно акту колективному сільськогосподарському підприємству ім. Куйбишева (с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області) передано у колективну власність 4772,3 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Додатками до вищевказаного акту оформлено план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність а також список громадян - членів колективного сільськогосподарського кооперативу.

03.05.2012р. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю (код 03786047) видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ №000083. Згідно свідоцтва частка товариства визначена в розмірі 7388869,50грн., або 96,8514%.

Згідно архівної довідки архівного відділу Летичівської районної державної адміністрації №3/01-28 від 18.01.2018р. вказано, що згідно протоколу №3 від 1 жовтня 1992р. зборів уповноважених колгоспників імені Куйбишева с.Суслівці Летичівського району реорганізовано колгосп ім. Куйбишева в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Куйбишева. Згідно протоколу №1 від 20 січня 1998р. зборів уповноважених колгоспників імені Куйбишева с.Суслівці Летичівського району ліквідовано колективне сільськогосподарське підприємство ( далі - КСП) та на базі КСП створено селянську спілку власників "Промінь" Згідно розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації від 14 березня 2000 року №54/00-р."Про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь " зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь " с. Суслівці Летичівського району. В статуті сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь " вказано, що товариство є правонаступником реорганізованої спілки селян власників "Промінь" та створюється на базі майнового комплексу реформованого ССВ "Промінь" с. Суслівці Летичівського району.

Представником відповідача подано в матеріали справи паспорта артезіанських свердловин №1103, №3610 та №1104 складені згідно технічних умов проектування та будівництва бурових свердловин на воду СН-14-57, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СССР у справах будівництва від 09.12.1957 р. Паспорта містить схему розташування артезіанських свердловин, геологічний розріз та конструкцію свердловин, результати пробної викачки води та виписку даних аналізу води.

Крім того, матеріали справи містять дозвіл на спеціальне водокористування №251, виданий СТОВ "Промінь" 04.092014р., який діє до 04.09.2017р., а також дозвіл на спеціальне водокористування №1167 від 15.06.2016р., термін дії якого до 15.06.2019р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 35 вказаного Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (в редакції, чинній на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо, зокрема, наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Згідно п. 6 вищевказаного положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Пунктами 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429 (в редакції, чинній на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства), визначено, що реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території здійснюється її територіальними органами - Державною екологічною інспекцією в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Частинами 1, 2 ст. 18 Кодексу України Про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 19 Кодексу України Про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей визначено ст. 23 Кодексу України Про надра.

За приписами ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Кодексу України Про надра, землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Таким чином, реалізація права видобувати підземні води без дозволу можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу України Про надра.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

За приписами ст.ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. (який був чинний на час видачі державного акту на право колективної власності на землю №ХМ14 від 24.10.1995р.), відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Як вбачається з матеріалів справи 24.10.1995р. колективному сільськогосподарському підприємству ім. Куйбишева (с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області) видано Державний акт на право колективної власності на землю від 24.10.1995р. №ХМ14. Передано у колективну власність 4772,3 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Водночас, як вбачається із архівної довідки архівного відділу Летичівської районної державної адміністрації №3/01-28 від 18.01.2018р. згідно протоколу №3 від 1 жовтня 1992р. зборів уповноважених колгоспників імені Куйбишева с.Суслівці Летичівського району реорганізовано колгосп ім. Куйбишева в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Куйбишева. Згідно протоколу №1 від 20 січня 1998р. зборів уповноважених колгоспників імені Куйбишева с.Суслівці Летичівського району ліквідовано колективне сільськогосподарське підприємство ( далі - КСП) та на базі КСП створено селянську спілку власників "Промінь" Згідно розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації від 14 березня 2000 року №54/00-р."Про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь " зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь " с. Суслівці Летичівського району. В статуті сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь " вказано, що товариство є правонаступником реорганізованої спілки селян власників "Промінь" та створюється на базі майнового комплексу реформованого ССВ "Промінь" с. Суслівці Летичівського району.

Державний акт на право колективної власності на землю від 24.10.1995 №ХМ14 є чинним, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, відповідач являючись правонаступником спілки селян "Промінь", є законним власником земельної ділянки, на якій знаходяться спірні артезіанські свердловини та 1 каптажне джерело, на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 24.10.1995р. №ХМ14, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра.

Крім того, судом враховується, що згідно довідки Хмельницького обласного управління водних ресурсів від 07.09.2017р. за період з 2015-2016р., що складає 731 день відповідачем забрано 104 тис. куб. м. води, тобто в середньому 142, 27 м. куб. за добу (104000 м. куб. : 731 діб = 142,27 м. куб. за добу), що менше 300 м. куб. - допустимого мінімуму, визначеного ч.1 ст. 23 Кодексу України Про надра.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра, у відповідача відсутні правові підстави для отримання спеціальних дозволів для використання артезіанських свердловин та 1 каптажного джерела, що знаходяться в с. Суслівці, Летичівського району Хмельницької області.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. № 02-5/744).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 323856,00грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Суслівці, Летичівського району Хмельницької області про стягнення 323856,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.04.2018р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2),

3 - відповідачу (31522, с. Суслівці, Летичівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Центральна,18).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.