Ухвала суду № 73071602, 29.03.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.03.2018

Справа № 334/2072/18

Провадження № 1-кс/334/588/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю слідчого Четиріна О.Ю.

прокурора Пучкова О.С.

захисника Тріфонова А.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області капітана поліції Четиріна Олександр Юрійович розглянувши та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050000802 від 06.03.2018 року про застосування запобіжного заходу підозрюваному:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця, м. Пєвєк, Чаунського району, Магаданської області, Російської Федерації, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, мешкаю чого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-14.07.1997 року Жовтневим р/с м.Запоріжжя, за ст. 140 ч.2 КК України, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 03.09.1998 року по відбуттю строку покарання;

-17.01.1994 року Шевченківським р/с м.Запоріжжя, за ст. 140 ч.2 КК України, 16.12.1994 року звільнений на підставі ЗУ «Про амністію», невідбутий строк покарання 7 місяців 23 дні.

-16.04.1999 року Шевченківським р/с м.Запоріжжя. за ст. 140 ч.2 КК України, засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 12.07.2001 року по відбуттю строку покарання;

-18.02.2003 року Жовтневим р/с м.Запоріжжя, за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. 10.08.2005 року на підставі ЗУ «Про амністію», невідбутий строк покарання скорочений на ?, до відбуття 2 місяці 4 дні. 27.08.2005 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-21.03.2006 року Хортицьким р/с м.Запоріжжя, за ст. 309 ч.1 КК України, засуджений до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-21.08.2009 року Хортицьким р/с м.Запоріжжя, за ст. 186 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України, засуджений до 4 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 71,72 КК України частково приєднано покарання за вироком Хортицького р/с м.Запоріжжя від 21.03.2006 року, остаточно визначено покарання у вигляді 4 року 1 місяця позбавлення волі. Умовно достроково звільнений 29.03.2012 року, невідбутий термін покарання 11 місяців 17 днів;

-06.11.2012 року Хортицьким р/с м.Запоріжжя, за ст. 185 ч.2, 309 ч. 2, 70 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького р/с м.Запоріжжя від 31.08.2009 року, остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-27.11.2012 року Хортицьким р/с м.Запоріжжя, за ст. 185 ч.2 КК України. На підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового поглинання за вироком Хортицкого р\с м.Запоріжжя від 06.11.2012 року, визначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-17.12.2012 року Хортицьким р/с м.Запоріжжя, за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового поглинання за вироком Жовтневого р\с м.Запоріжжя від 27.11.2012 року, визначено покарання у вигляді 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 17.02.2016 року по відбуттю строку покарання;

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України

встановив

При невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що у приміщенні квартири № АДРЕСА_2, знаходяться грошові кошти та ювелірні вироби, що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вирішили вчинити розбійний напад, поєднаний з проникненням до вищевказаного будинку, з метою заволодіння майном потерпілих.

Для чого, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите заволодіння майном, та подолання супротиву потерпілої, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 придбали маски чорного кольору, та невстановлений під час досудового розслідування предмет схожий на пістолет, та при цьому розподіливши свої ролі наступним чином, а саме ОСОБА_5 достовірно знаючи про місце знаходження грошових коштів та ювелірних виробів у приміщенні зазначеної квартири, та маючи ключ від вхідних дверей, повинен був привезти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до місця вчинення злочину, передавши ключі від квартири, а останні повинні були проникнути до квартири, із застосуванням невстановленого під час досудового розслідування предметом схожим на пістолет, подолати супротив потерпілої, та заволодіти вищезазначеним майном.

Досягнувши домовленості між собою, 06.03.2018 приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, прибули до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_5 передав їм ключі від вхідної двері до квартири, та залишився на вулиці з метою спостерігання за обстановкою.

В свою чергу, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, взявши з собою попередньо підготовлені маски чорного кольору та предмет схожий на пістолет, прийшли до приміщення квартири № АДРЕСА_2, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення, за допомогою ключа, який їм передав ОСОБА_5, проникли до приміщення зазначеної квартири де на тот час знаходилась ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном, та з метою подолання будь-якого супротиву потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_4 здійснив один постріл в стелю з невстановленої зброї, чим продемонстрував можливість застосування зброї відносно потерпілої та погрожуючи застосуванням насильства відносно ОСОБА_7, яка сприйняла дії ОСОБА_4 як реальну загрозу її життю та здоров'ю, та після чого, переконавшись що воля потерпілої подавлена, діючи за раніше узгодженим планом, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном «Huawei Y7» у корпусі сірого кольору, imei НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 5 500 гривень, в якому були встановлені сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 и № НОМЕР_4, матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_7 не представляє; планшетом «Huawei MediaPad M3 Lite 10» у корпусі сірого кольору, модель ВАН-W09, МАС: 8С25052513С5, S/N: НОМЕР_5, який знаходився у чохлі чорного кольору по типу «книжка», вартістю 15 000 гривень; ланцюжком з золота, 585 проби, вагою приблизно 5 грамів, плетіння П'єр Карден, довжиною 45 см. вартістю 7000 гривень; підвісом ладанкою з золота 585 проби, з зображенням "Божої матері", вагою близько 2 грами, вартістю 3500 гривень; обручкою з золота 585 проби, вагою 4,5 грами, з каміннями «цирконій», вартістю 5000 гривень; обручкою з золота 585 проби, вагою 2 грами, з каміннями «цирконій», вартістю 3500 гривень; православним хрестиком із золота 585 проби, вагою близько 2 грами, у вигляді підковки, всередині зображений хрест із каміннями цирконій, вартістю 2600 гривень; ноутбуком фірми «Sony Vaio» в корпусі білого кольору, вартістю 7 000 гривень; монітор фірми «ЛОС», в корпусі чорного кольору, вартістю 200 гривень; грошовими коштами у сумі 75 000 гривень; грошовими коштами у сумі 620 доларів США, що еквівалентно національній валюті України у розмірі 16 244 гривні сережками з золота 585 проби, вагою близько 2 грами, у вигляді кілець, вартістю 3000 гривень.

Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволодівши вищевказаним майном, та склавши до сумки покинули місце вчинення злочину, та направились на місце, де їх чекав ОСОБА_5, та які в подальшому викрадене майно розподілили між собою.

Своїми умисними діями ОСОБА_2, скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України, а саме, напад з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства (розбій), небезпечним для життя ч здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

В ході досудового слідства встановлений ряд ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України що є підставою для застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Встановлено, що зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення покарання може переховуватися від слідства та суду, чим перешкоджати виконанню процесуальних рішень, окрім того підозрюваний ОСОБА_2, не має стійких соціальних зав'язків, офіційно ніде не працевлаштований. Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 є особою, раніше неодноразово засудженою за вчинення злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних виводів для себе не зробив, та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти власності, що свідчить про стійку антисоціальну поведінку останнього та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, а також наявність мотивів переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення покарання.Знищити, сховати або спотворити речові докази, а саме викрадене майно потерпілих, оскільки на теперішній час здійснюються міри щодо встановлення їх місце знаходження. Вчинити спроби незаконно впливати на потерпілих, свідків вчиненого кримінального правопорушення;

Таким чином, враховуючи вищезазначене, слідство вважає за необхідним клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що без застосування даного запобіжного заходу, неможливо уникнути вищезазначених ризиків та забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

Слідчий у судовому засіданні підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 оскільки підозрюваний неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, не має постійного джерела доходу тобто має реальну можливість сховатися від слідства або суду, продовжити займатися злочинною діяльністю, чинити тиск на свідків, експертів та інших осіб і таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_2 проти клопотання щодо обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив суд застосувати до нього більш м»якого запобіжного заходу, оскільки він повністю визнав свою провину, бажає сприяти слідству та не переховуватися від суду.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат Тріфонов А.В. також наполягала на застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, оскільки його підзахисний повністю визнав свою провину, бажає сприяти слідству та не переховуватися від суду.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.

В ході судового розгляду, крім пояснень самого підозрюваного, його вина повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.

В судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором поза розумним сумнівом доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семі років, офіційно не працевлаштований, раніше судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, в тому числі і до покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, що слугує підставою вважати, що ОСОБА_2 в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, по даному кримінальному провадженню не проведені всі слідчі дії, а тому існує вірогідність знищення або переховування підозрюваним вказаних речей.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та про неможливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст.194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України встановлено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 ст.202 КПК України виходить, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 ст.182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до наведених статей, слідчий суддя вважає за необхідне, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 визначити заставу в розмірі 20 000 гривень, яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий судя

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізький області капітана поліції Четиріна Олександр Юрійович погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Пучковим О.С. про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 29 березня 2018 року до 27 травня 2018 року.

Розмір застави визначити в сумі 200 000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: № НОМЕР_6 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 провадження по справі № 1-кс/334/588/18.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Козлова Н. Ю.