Рішення № 72984580, 15.03.2018, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/92/18

Провадження № 2/548/181/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання – Комаренко В.М.

за участю прокурора - Дяченко Ю.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі: Департаменту фінансів ОСОБА_2 ОДА до ОСОБА_3 при третій особі ОСОБА_2 обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Департаменту фінансів ОСОБА_2 ОДА звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - на стороні позивача ОСОБА_2 обласна клінічна лікарня ім.. ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 обласного бюджету в особі Департаменту фінансів ОСОБА_2 ОДА (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, одержувач ОСОБА_2 обласний бюджет, код ЄДРПОУ 37959255, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31411544700001, код бюджетної класифікації 24060300, МФО 831019) 4039,10 грн. (чотири тисячі тридцять дев’ять гривень десять копійок) витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, мотивуючи його тим, що ухвалою Хорольського районного суду від 07.12.2017 року у кримінальному провадженні №12017170330000353 за ч.1 ст.122 КК України встановлено, що 23.07.2017 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’яніння, приїхав на власному велосипеді в домогосподарство ОСОБА_5, яке розташоване в селі Єньки, по вул. Ганзенка, 20, Хорольського району Полтавської області, де вчинив сварку через давні неприязні відносини із колишнім чоловіком своєї співмешканки ОСОБА_6 – ОСОБА_5 У ході сварки, ОСОБА_3, перебуваючи на подвір’ї потерпілого, діючи умисно, наніс удар дерев’яною палицею по обличчю ОСОБА_5, після чого останній упав на землю, де тоді ОСОБА_3 2 рази вдарив останнього по тулубу правою ногою у взутті, та після цього нахилившись наніс ще 3 удари кулаками обох рук по обличчю останнього. Надалі ОСОБА_5, лежачи на землі, та увертаючись від ударів ОСОБА_3, викотився за територію подвір’я на вулицю Ганзенка, 20 с.Єньки, де після цього сів на лавку біля свого двору, тоді ОСОБА_3 підійшов і знову наніс ще близько 4 ударів кулаками обох рук та правою ногою у взутті по обличчю постраждалого, після цього потерпілий упав з лавки, та ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів ногами по тілу останнього. Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих багаточисельних переломів стінок обох гайморових пазух, кісток носу, стінок орбіт та обох виличних дуг, нижньої щелепи зліва в області кута та справа в області відростків, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, гострого лівобічного посттравматичного середнього отиту, полігематосинуситу, гематом повік, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітки, кон’юктивального крововиливу, синців на нижній повіці лівого ока, грудній клітці справа та зліва, забійної рани по центру переносиці, які згідно висновку судово-медичного експерта №143 від 22 серпня 2017 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я.

07.12.2017 року Хорольським районним судом Полтавської області винесено ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у зв’язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення, ухвала вступила у законну силу.

Отримавши тілесні ушкодження, потерпілий ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії ОСОБА_2 обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського з 25.07.2017 по 02.08.2017 року з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, закриті багаточисельні переломи стінок обох гайморових пазух, кісток носу, стінок орбіт та обох виличних дуг, нижньої щелепи зліва в області кута та справа в області відростків.

Згідно довідки-розрахунку закладу охорони здоров’я №04-03/3376 від 24.10.2017 року на лікування потерпілого витрачено 4039,10 грн.

В судовому засіданні прокурор Дяченко Ю.О. заявлений позов підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вказавши, що позов визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Представник третьої особи з боку позивача ОСОБА_2 обласної клінічної лікарні ім.. ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча вчасно та належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Суд, заслухавши думку прокурора та врахувавши позицію відповідача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з наступного.

В силу ч. 4ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23.07.2017 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’яніння, приїхав на власному велосипеді в домогосподарство ОСОБА_5, яке розташоване в селі Єньки, по вул. Ганзенка, 20, Хорольського району Полтавської області, де вчинив сварку через давні неприязні відносини із колишнім чоловіком своєї співмешканки ОСОБА_6 – ОСОБА_5 У ході сварки, ОСОБА_3, перебуваючи на подвір’ї потерпілого, діючи умисно, наніс удар дерев’яною палицею по обличчю ОСОБА_5, після чого останній упав на землю, де тоді ОСОБА_3 2 рази вдарив останнього по тулубу правою ногою у взутті, та після цього нахилившись наніс ще 3 удари кулаками обох рук по обличчю останнього. Надалі ОСОБА_5, лежачи на землі, та увертаючись від ударів ОСОБА_3, викотився за територію подвір’я на вулицю Ганзенка, 20 с.Єньки, де після цього сів на лавку біля свого двору, тоді ОСОБА_3 підійшов і знову наніс ще близько 4 ударів кулаками обох рук та правою ногою у взутті по обличчю постраждалого, після цього потерпілий упав з лавки, та ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів ногами по тілу останнього. Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих багаточисельних переломів стінок обох гайморових пазух, кісток носу, стінок орбіт та обох виличних дуг, нижньої щелепи зліва в області кута та справа в області відростків, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, гострого лівобічного посттравматичного середнього отиту, полігематосинуситу, гематом повік, забою м’яких тканин обличчя та грудної клітки, кон’юктивального крововиливу, синців на нижній повіці лівого ока, грудній клітці справа та зліва, забійної рани по центру переносиці, які згідно висновку судово-медичного експерта №143 від 22 серпня 2017 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я.

07.12.2017 року Хорольським районним судом Полтавської області винесено ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 у зв’язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення, ухвала вступила у законну силу.

Отримавши тілесні ушкодження, потерпілий ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії ОСОБА_2 обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського з 25.07.2017 по 02.08.2017 року з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, закриті багаточисельні переломи стінок обох гайморових пазух, кісток носу, стінок орбіт та обох виличних дуг, нижньої щелепи зліва в області кута та справа в області відростків.

Згідно довідки-розрахунку закладу охорони здоров’я №04-03/3376 від 24.10.2017 року на лікування потерпілого витрачено 4039,10 грн.

Статтею 18 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я» визначено, що фінансування охорони здоров’я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигнованих на охорону здоров’я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров’я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Вказаним Порядком передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Кошти, які підлягають стягненню, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

ОСОБА_2 обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського є ліцензованим комплексним лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує кваліфіковану стаціонарну і консультативну поліклінічну медичну допомогу населенню, фінансування лікарні здійснюється за рахунок обласного бюджету згідно з кошторисом (п. 5.2. Положення визначено, що Обласна лікарня безпосередньо підпорядкована головному управлінню охорони здоров’я ОСОБА_2 обласної державної адміністрації і фінансується з обласного бюджету).

Тобто, ОСОБА_2 обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського є державним закладом охорони здоров’я і фінансується Департаментом фінансів ОСОБА_2 обласної державної адміністрації

Під час вивчення підстав для представництва інтересів держави у суді Хорольським відділом Лубенської місцевої прокуратури направлявся запит до ОСОБА_2 обласної клінічної лікарні (- ПОКЛ) щодо надання розрахунку витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які поніс вказаний заклад. У відповідь на зазначений запит ПОКЛ надала прокурору відділу детальні розрахунки здійснених витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Таким чином, ПОКЛ після проведення розрахунків витрат понесених нею на лікування потерпілого від кримінального правопорушення повинна була звернутися з відповідним позовом до суду, що нею зроблено не було. Департамент фінансів ОСОБА_2 ОДА як розпорядник коштів ПОКЛ також до цього часу не звернувся до суду з позовом про стягнення витрат, понесених лікарняним закладом, на лікування потерпілого від злочину.

Не зважаючи на це, ні в ході досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження в суді, листи про намір заявлення позовних заяв з цією метою від вказаного лікувального закладу та Департаментом фінансів ОСОБА_2 ОДА до Хорольського ВП ГУНП України в Полтавській області та до Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури не надходили.

Вищевикладене свідчить про неналежне виконання органами, які уповноважені звертатися з позовами зазначеної категорії в інтересах держави, своїх передбачених законом обов’язків. Виходячи з цього, прокуратурою прийнято рішення про необхідність представництва інтересів держави в суді шляхом пред’явлення даного цивільного позову.

Враховуючи, що Департаментом фінансів ОСОБА_2 облдержадміністрації та ОСОБА_2 обласною клінічною лікарнею самостійно не були реалізовані повноваження щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, даний позов пред’являється прокурором на захист інтересів держави, оскільки невідшкодування шкоди, заподіяної Департаменту фінансів ОСОБА_2 облдержадміністрації на лікування особи, потерпілої від злочину, тягне за собою негативні наслідки у вигляді відсутності грошових коштів, необхідних для придбання медичних препаратів, які потрібні для лікування, що у свою чергу зводить нанівець основну ціль державного чи комунального медичного закладу – надання безкоштовної медичної допомоги.

Відповідно до вимог п.12 ч.2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, уповноважений пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку передбаченому цим Кодексом та законом.

Відповідно статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор наділений повноваженнями в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 визначив, що прокурори та їх заступники вправі звертатися до суду з позовною заявою виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоврядування, яким надані повноваження органів виконавчої влади.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.

Статтею 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Стаття 128 КПК України передбачає, що цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п.6 ч.1 статті 5 Закону України « Про судовий збір » зі змінами та доповненнями від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно прокурор як позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні визнав позовні вимоги , а тому на підставі викладеного з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 352, 40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.3 ППВСУ "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, ст.1206 ЦК України, ст. ст.1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі: Департаменту фінансів ОСОБА_2 ОДА до ОСОБА_3 при третій особі ОСОБА_2 обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 обласного бюджету в особі Департаменту фінансів ОСОБА_2 ОДА (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, одержувач ОСОБА_2 обласний бюджет, код ЄДРПОУ 37959255, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31411544700001, код бюджетної класифікації 24060300, МФО 831019) 4039,10 грн. (чотири тисячі тридцять дев’ять гривень десять копійок) витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 20.03.2018 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна