Вирок № 72805296, 19.03.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/294/18

Провадження № 1-кп/626/78/2018

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

19 березня 2018 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: судді Гусара П.І.

за участю секретаря ІвашкіноїТ.В.

прокурора Бобрицького В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Штеця В.М.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, пенсіонера, інваліда 3 групи, розведеного, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2017 року близько 11.00 годин, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «ІЖ-2715», р.н. номер НОМЕР_2, рухався поблизу буд. 81 по вул. Шевченка у м. Краснограді, Харківської області в напрямку автодороги «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта».

В ході руху по вказаній автодорозі ОСОБА_1 проявив злочинну недбалість до дорожньої обстановки в районі будинку № 81 по вул. Шевченка у м. Краснограді, Харківської області.

Так, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, автодороги «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» (головна дорога) та вул. Шевченка м. Краснограда, Харківської області(другорядна дорога) не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» п.33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України) відповідно до якого «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі» та грубо порушив п.16.11 ПДР України, згідно з якими: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_3, який рухався по автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» в напрямку м. Дніпро.

В результаті зіткнення ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 24-КР/18 від 29.01.2018 року спричинено тілесні ушкодження, а саме, відкритий багатофрагментарний перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків: середньої третини великогомілкової кістки та середньої та нижньої третини малогомілкової кістки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, синець на лівій нозі, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи за № 24818 від 23.01.2018 року, водій автомобіля «ІЖ-2715» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.16.11. ПДР України і вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» п.33 «Дорожні знаки» ПДР України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ІЖ-2715» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.16.11. ПДР України і вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» п.33 «Дорожні знаки», і з технічної точки зору, його дії знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений вину в судовому засіданні у вчиненні вищевказаного злочину визнав повністю, підтвердив, що дійсно він 12.11.2017 року близько 11.00 годин, керуючи технічно справним автомобілем марки «ІЖ-2715», р.н. номер НОМЕР_2, рухався поблизу буд. 81 по вул. Шевченка у м. Краснограді, Харківської області, яке є другорядною дорогою, проявив неуважність під час руху та виїхав на головну автодорогу «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта», де допустив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_3, який рухався по автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» в напрямку м. Дніпро.

Суд застосував ч.3, ст. 349 КПК України і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів у добровільності їх позицій, а також їм було роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд при винесенні вироку враховує ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний обвинуваченим злочин віднесено до категорії тяжких.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, як обставини, що пом"якшують покарання суд визнає добровільне відшкодування шкоди, щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність у обвинуваченого 3-ї групи інвалідності, а обставин обтяжуючих покарання судом не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого, думку потерпілого, який просив не застосувати до ОСОБА_1 покарання пов'язане із реальним позбавленням його волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від відбуття покарання із випробуванням, призначивши йому відповідний іспитовий строк.

Разом з тим, суд не вбачає можливості не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, так як в результаті його злочинної недбалості потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового і судового слідства не обирався, тому суд вважає за можливе не обирати запобіжний захід з метою виконання вироку.

Витрати, пов'язані із залученням експерта відповідно до ст. 122 КПК України необхідно стягнути із обвинуваченого.

Керуючись ст.. ст.. 373, 374 367-370, КПК України, суд ,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Застосувати ст. 75 КК України, від відбування основного покарання ОСОБА_1 звільнити із випробуванням та призначити йому іспитовий строк на два роки, відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом із питань пробації, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу із питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1, судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн 00 коп, які перерахувати на р/р 3112115700300, код доходів 24060300, код одержувача 37886402, МФО 851011 УДКС України в Красноградському районі Хакрівської області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя