Постанова № 72502124, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 рокусправа № 808/2581/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання – Лащенко Р.В., з участю представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року в адміністративній справі №808/2581/17 (головуючий суддя у 1 інстанції – Бойченко Ю.П., постанова ухвалена в залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду в м.Запоріжжя 13 листопада 2017 року о 10 год. 25 хв., повний текст постанови складений 13 листопада 2017 року) за позовом Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника відповідача ОСОБА_3 від 15.08.2017 року №2115 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки”.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки він прийнятий всупереч вимогам п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України у зв’язку із тим, що план-графік проведення планових перевірок не оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України. Крім того, зазначає, що позивачу було відмовлено у наданні плану-графіку документальних планових перевірок на 2017 рік, який віднесений п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України до публічної інформації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення обставин, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Законом України від 21.12.2016 року №1797, що набрав чинності 01.01.2017 року, внесені зміни до ст.77 Податкового кодексу України, та визначено що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Отже документальна планова перевірка є похідною від плану-графіку проведення планових документальних перевірок, а також його оприлюднення, і не може бути самостійним породженням прав і обов’язків для суб’єкта господарювання.

Незалежно від затвердження Головою ДФС України плану-графіку проведення перевірок із грифом «ДСК» на третій квартал 2017 року (а не на рік), проведення планових документальних перевірок не може провадитися раніше 2018 року. Вважає, що аналогічна «законодавча плутанина» була із встановленням транспортного податку починаючи з 1 січня 2015 року.

Витяг з плану-графіку проведення перевірок на 3 квартал 2017 року не є належним і допустимим доказом підтверджуючим прийняття оскаржуваного наказу на перевірку у відповідності до діючого законодавства та Порядку формування плану-графіку проведення документальних планових перевірок, а наказ про затвердження плану-графіку проведення податкових перевірок на 3 квартал 2017 року позивачу та до суду не надано.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував. Надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників за 3 квартал 2017 року затверджено в.о.Голови ДФС України проданом М.В, 27.06.2017 року. Перехідними положеннями Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент затвердження плану-графіку, не передбачено оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, квартального плану-графіку проведення документальних планових перевірок платника податків. Твердження позивача про необхідність оприлюднення плану-графіку планових перевірок до 26 грудня 2016 року є хибним, оскільки зміни до Податкового кодексу України щодо необхідності оприлюднення набули чинності з 01 січня 2017 року та будуть застосовуватись для перевірок в 2018 році.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що 27.06.2017 року в.о. голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 було затверджено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року, який сформовано згідно вимог наказу Мінфіну України від 02.06.2015 року №524 “Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків” (у редакції наказу Мінфіну України від 27.02.2017 року №294). (а.с.52-53)

Відповідно до зазначеного плану-графіку було заплановано проведення у ІІІ кварталі 2017 року документальної планової перевірки позивача за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року, місяць початку перевірки серпень 2017 року.

15.08.2017 року на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року відповідачем був виданий наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року, тривалість перевірки визначена в 20 робочих днів, починаючи з 30.08.2017 року.

Того ж дня відповідачем було складене повідомлення №265/11210/10/08-01-14-02-0 про проведення з 30.08.2017 року документальної планової перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

21.08.2017 року копії зазначених наказу та повідомлення були одержані позивачем засобами поштового зв’язку.

Не погоджуючись із зазначеним вище наказом відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 77.7 статті 77 ПК України визначено, що строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Позивачем заперечується право відповідача на проведення документальних планових виїзних перевірок позивача, оскільки до 25.12.2016 року на офіційному веб-сайті ДФС України не було оприлюднено план-графік проведення планових перевірок на 2017 рік, тобто між сторонами виник спір щодо застосування норми абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України.

Приписами пп.77.1 п.77 ПК України в редакції, яка була чинною до 01.01.2017 визначалось, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Підпунктом 1) пункту 42 розділу І Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” №1797-VIII від 21.12.2016 пункт 77.1 ст. 77 ПК України був доповнений абзацом другим такого змісту:

“План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки”.

Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” № 1797-VIII від 21.12.2016 року, в частині внесення змін до п. 77.1 ст. 77 ПК України, набрав чинності з 01.01.2017 року.

Отже, саме з 01.01.2017 року набрала чинності норма абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України.

Щодо можливості поширення цієї норми на правовідносини, які регламентувались по іншому в попередньому періоді, суд першої інстанції вірно зазначив, що у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 визначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, норма абз. 2 п.77.1 ст.77 ПК України не може застосовуватися до набрання нею чинності, а тому до 01.01.2017 року у органів державної влади був відсутній обов’язок оприлюднювати на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, план-графік документальних планових перевірок на 2017 рік.

Згідно із приписами ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 3 пункту 77.2 статті 77 ПК України визначено, що Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання даної норми ПК України наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року №524 (із змінами внесеними наказами Мінфіну України № 723 від 04.08.2016 року та № 294 від 27.02.2017 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 року за №751/27196, був затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Отже, чинним Порядком, виданим органом державної влади – Міністерством фінансів України на підставі та у межах повноважень визначених законодавством України, встановлено, що річний план-графік складається, починаючи з 2018 року, а до цього складаються щоквартальні плани-графіки проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відтак, твердження позивача про необхідність оприлюднення до 25.12.2016 року на офіційному веб-сайті ДФС України плану-графіка проведення планових перевірок на 2017 рік не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на ненадання йому публічної інформації, а саме плану-графіка проведення документальних перевірок, колегія суддів погоджується з тим, що матеріали справи не містять жодного звернення позивача до органів ДФС України щодо надання йому такої інформації.

В матеріалах справи наявні: запит ОСОБА_5 до ДФС України від 23.02.2017 року на отримання публічної інформації із відповіддю ДФС України від 27.02.2017 року №2795/Б/99-99-14-03-01-14 на цей запит (а.с. 17-19), запит ОСОБА_6 до ДФС України від 23.02.2017 року на отримання публічної інформації із відповіддю ДФС України від 27.02.2017 року №2796/І/99-99-14-03-01-14 на цей запит (а.с. 20, 22-23), відповідь відповідача від 03.03.2017 року на запит на отримання публічної інформації від 22.02.2017 (а.с. 24-25), а також відповідь ДФС України від 10.05.2017 року №6221/Б/99-99-03-01-03-14 на запит ОСОБА_5 від 28.04.2017 року на отримання публічної інформації.

Разом з тим, інформація про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача була надана йому завчасно під час отримання ним оскаржуваного наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Таким чином посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст.57 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право знати свої права і обов'язки, є безпідставним, оскільки спростовується обставинами справи.

Крім того, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 року №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Пунктом 3 частини 1 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що службова інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Наказом Державної фіскальної служби України від 28.08.2014 року №88 був затверджений Перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС. Згідно із п.1.1 цього переліку план-графік проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання протягом дії запланованих заходів є інформацією для службового користування.

Розділом V Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначене право запитувача публічної інформації на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації.

Суду не надано жодних доказів оскарження позивачем чи особами, чиї запити на отримання публічної інформації долучені до матеріалів справи, відмови розпорядника публічної інформації у наданні плану-графіку проведення документальних планових перевірок.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що до суду були надані належні та переконливі докази підтверджуючі затвердження у встановленому порядку плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників на 3 квартал 2017 року та включення позивача до зазначеного плану-графіку перевірок. (а.с.52-53)

Оскільки предметом даного позову є наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, а не відмова у наданні публічної інформації, то, керуючись принципом диспозитивності та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення безпосередньо Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради за отриманням публічної інформації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог та надання оцінки відмові органами ДФС України у наданні планів-графіків проведення документальних планових перевірок платників податків.

Посилання позивача на те, що незалежно від затвердження Головою ДФС України плану-графіку проведення перевірок на третій квартал 2017 року (а не на рік), проведення планових документальних перевірок не може провадитися раніше 2018 року, оскільки ці правовідносини є подібними із запровадженням транспортного податку у 2015 році, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки спір у цій справі не має жодного відношення до запровадження нового виду податку, а тому спірні правовідносини не є подібними та в розглядуваному випадку не можуть бути застосована аналогія права при вирішення цього спору.

Враховуючи обставини справи та викладені норми права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий уповноваженою на те посадовою особою відповідача, в межах та на підставі наданих їй повноважень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року в адміністративній справі №808/2581/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 лютого 2018 року, в повному обсязі постанова складена 28 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_8