Ухвала суду № 72251002, 16.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16.02.2018Справа № 910/1673/18

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

заявуФізичної особи-підприємця Суліма Андрія Володимировича прозабезпечення позовуу справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Суліма Андрія Володимировича

до 1) Національного банку України,

2) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про визнання недійсним договору застави

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Суліма Андрій Володимирович (далі - ФОП Суліма А.В., позивач) до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", відповідач-2) про визнання недійсним договору застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та НБУ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що спірний договір суперечить вимогам законодавства, а саме - укладений у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення; у вказаному договорі не погодженні його істотні умови; відсутні волевиявлення сторін та повноваження осіб на його підписання, а предмет застави не відповідає вимогам законодавства.

Разом із позовом ФОП Суліма А.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії по перерахуванню НБУ коштів, одержаних від реалізації предмета застави за договором застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р.

Подана заява мотивована тим, що ПАТ "Дельта Банк", перебуваючи у процедурі ліквідації, здійснює заходи щодо позачергового перерахування грошових коштів НБУ за кредитними договорами, переданими ПАТ "Дельта Банк" у заставу НБУ, у тому числі і за договором застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р., а беручи до уваги, що НБУ є центральним органом державного управління, який сприяє фінансовій стабільності у країні, то повернення перерахованих йому грошових коштів за договором застави № 37/ЗМП від 11.04.2014 р. у разі визнання цього договору недійсним, буде утруднене або стане неможливим.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи,

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та надані в цій частині докази, суд вирішив відмовити у її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. За приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Дельта Банк" (неплатоспроможному банку) вчиняти дії по перерахуванню НБУ коштів, одержаних від реалізації предмета застави за договором застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р.

У той же час, положеннями ч. 7 ст. 137 ГПК України передбачено, що не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

Так, судом встановлено, що постановою Національного Банку України № 150 від 02.03.2015 р. ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних банків, у зв'язку з чим 03.03.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 463 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію в банку було запроваджено строком на 6 місяців з 03.03.2015 р. по 02.09.2015 р., яку в подальшому згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 р. продовжено до 02.10.2015 р.

02.10.2015 р. Постановою Правління Національного банку України № 664 банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк" відкликано та розпочато процедуру його ліквідації, а виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 р. про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Отже, беручи до уваги, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову, відповідач-1 - ПАТ "Дельта Банк" набув статусу неплатоспроможного банку, який перебуває у процедурі ліквідації, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по перерахуванню НБУ коштів, одержаних від реалізації предмета застави за договором застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р., суперечить процесуальним нормам господарського законодавства.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 названої постанови пленуму).

У даному випадку заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що грошові кошти, перераховані ПАТ "Дельта Банк" на користь НБУ на виконання договору застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р., не зможуть бути повернуті банку у разі визнання судом цього договору недійсним.

У той же час, предметом спору за поданим ПАТ "Дельта Банк" позовом є не повернення грошових коштів, перерахованих НБУ, чи звернення на них стягнення (майнові вимоги), а визнання недійсним договору застави майнових прав (немайнова вимога). Тому у разі задоволення позову та визнання договору недійсним, буде вирішено питання про дійсність права вимоги НБУ за цим договором, а не витребування у нього коштів. За таких обставин суд вважає, що виконання судового рішення по справі про недійсність договору не може бути утруднене і ця обставина не робить неможливим його виконання, оскільки вимоги

Крім того, згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, у матеріалах заяви про забезпечення позову відсутні докази (первинні документи), які підтверджують перерахування ПАТ "Дельта Банк" грошових коштів НБУ у якості задоволення позачергових кредиторських вимог саме за договором застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014 р., як і не вказано суми цих коштів, а наявна у матеріалах копія прес-релізу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наявність таких дій та обставин не підтверджує.

Отже, беручи до уваги викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Суліми А.В. про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Суліми Андрія Володимировича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.