Вирок № 72003999, 05.02.2018, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/937/16-к

Номер провадження 1-кп/383/2/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

прокурора - Маслюкова Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Гольфіндер С.К.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_11.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 12016120110000432 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка - 1 Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, освіта професійно-технічна, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, раніше не судимого,-

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, при слідуючих обставинах.

29 липня 2016 року близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_4, рухаючись навпроти будинку №112 по вул. Яницького в с. Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області, в порушення вимог п.п. 1.2, 1.5 та 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху (ПДР) України, згідно яких:

п. 1.2. В Україні установлений правосторонній рух транспортних засобів.

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки руху водій повинен:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, при цьому в порушення вимог п. 12.1 ПДР, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», рухаючись у межах населеного пункту зі швидкістю біля 70 км./год., не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та його напрямок, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, в результаті чого в порушення вимог п.п. 10.1, 11.2, 12.2, 12.3 та 12.4 ПДР, згідно яких:

п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 11.2 Нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини

п. 12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

змінив напрямок руху керованого транспортного засобу та з метою об'їзду вибоїни на проїзній частині дороги, виїхав на смугу зустрічного руху, де не виконавши вимоги п.п. 13.1 та 13.3 ПДР, згідно яких:

п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

п. 13.3 Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, та не впоравшись з керуванням автомобіля допустив наїзд на пішохода - ОСОБА_3, котрий рухався у зустрічному напрямку, біля правого краю проїзної частини дороги, щодо свого напрямку руху.

У результаті події, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинних переломів лицьового черепа: задньої та нижньої стінок орбіти, решетчатої кістки, багатооскольчастого перелому обох верхньоскулових пазух з пролабірюванням кісткових відломків в пазухи, багатооскольчастих переломів кісток носу, носової перегородки, неюної кістки, переломів 11, 21 зубів, перелому кута нижньої щелепи справа, зі зміщенням, двухстороннього гемосинуса, рани нижньої щелепи, багато чисельних гематом м'яких тканин в області обличчя, ссаден в області обох плечових суглобів, передпліч, кистей, обох гомілок, колінних суглобів, лівому стегні, ран в області лівого передпліччя, лівого стегна, поперекової області, перелому середньої третини діафіза лівої великостегнової кістки зі зміщенням відломків по ширині, котрі згідно висновку судової-медичної експертизи № 2831, від 08.08.2016 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав про обставини скоєння злочину відповідно до обвинувачення вказуючи, що у скоєному щиро розкаюється, під час кермування в день події взагалі не бачив потерпілого, частково відшкодував шкоду останньому, тому просить врахувати ці обставини та не карати його суворо, вказав що під час кермування в день події взагалі не бачив потерпілого. Також подав до суду заяву про застосування до нього п.в) ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», вказуючи, що дає згоду на застосування до нього вказаного закону, так як має на утриманні малолітнього сина, щодо якого не позбавлений батьківських прав.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, суд вважає, що його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та узгодженими між собою показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні показав, що 29 липня 2016 року близько 22 год. 00 хв. у темну пору доби він йшов додому з пробіжки та навпроти будинку №112 по узбіччю дороги вул. Яницького в с. Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області відчув удар від якого втратив свідомість. Себе він не виділяв, світлоповертальних елементів на його зовнішньому одязі не було. Також зазначає, що під час ДТП зазнав множинних тілесних ушкоджень від яких продовжує лікуватися до теперішнього часу та на яке потрібні великі кошти, тому підтримує заявлений цивільний позов в сумі 31327.74 грн. матеріальної шкоди, яку обрахував з урахуванням часткового відшкодування обвинуваченим цієї шкоди в сумі 35000 грн. та 100000 моральної шкоди. При цьому стверджує, що обвинувачений не просив у нього вибачення та поширює недостовірну інформацію про подію злочину, тому в його діях не вбачається розкаяння, у зв»язку з цим просить покарати обвинуваченого суворо.

Свідок обвинувачення, ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що являється відчимом потерпілого ОСОБА_3 та в день події 29.07.2016 року у вечірній час до нього додому АДРЕСА_2, приїхав його сусід Шевченко та повідомив що сталося ДТП де постраждав ОСОБА_6 Після цього він разом з сусідом поїхали на місце ДТП та побачили що ОСОБА_6 лежав без свідомості, а біля нього сидів обвинувачений та тримав потерпілого за голову. Приблизно за 30 хв. приїхала швидка і забрали потерпілого до Бобринецької ЦРЛ, обвинувачений до ЦРЛ поїхав разом з потерпілим, а вже в ЦРЛ його забрали працівники поліції. Також вказав, що зі слів очевидців події йому стало відомо, що обвинувачений їхав на великій швидкості та допустив наїзд, а матері потерпілого обвинувачений вказав, що в день події випив 200 грам горілки. Зазначив, що на ранок після ДТП обвинувачений привіз у лікарню 3 чи 5 тисяч грн., точно він не пам»ятає, а взагалі обвинувачений надав на лікування потерпілого приблизно 35 тисяч грн.

Свідок захисту, ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що знайомий з обвинуваченим та вдень події 29.07.2016 року в вечірній час йому зателефонував останній та попросив приїхати до нього . Коли він приїхав на місце події, там був обвинувачений та ОСОБА_8 Вже на місці обвинувачений повідомив, що сталося ДТП та, що він збив людину. Подія відбувалася на темному відрізку дороги та близько до місця події він не підходив, тому потерпілого не бачив. Обвинувачений попросив води, а коли закінчилася вода він дав обвинуваченому пиво і бачив як останній зробив з пляшки з пивом кілька ковтків. Взагалі зазначив, що коли він приїхав на місце події то запаху алкоголю від обвинуваченого не чув. Обвинуваченого знає приблизно 15-16 років і йому відомо, що останній алкоголь не вживає. Вказав, що на місці події був приблизно дві хвилини, ні швидкої, ні працівників поліції не чекав, оскільки обвинувачений сказав, що його допомога не потрібна, тому він поїхав додому.

Свідок захисту, ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим знайомий з дитинства та в день події їхав з останнім автомобілем ВАЗ, під керуванням обвинуваченого у с. Рощахівку Бобринецького району Кіровоградської області з с. В. Петрівка Братського району Миколаївської області, через с. Федіївка Бобринецького району. Вказав, що дорога була поганою, обвинувачений їхав не швидко приблизно 40-50 км/год., вони розмовляли, в автомобілі грала музика, водія він не відволікав, в автомобілі горіло ближнє світло, обвинувачений минав ями, і вони почули удар, а коли вийшли з автомобіля то зрозуміли що збили людину, потерпілий лежав без свідомості. Після цього обвинувачений викликав швидку та поліцію, також обвинувачений зателефонував знайомому Мацків, який прибув на місце події раніше за швидку та за поліцію, а також раніше людей які почали збиратися на місці події. Вказав, що до події ні він, ні обвинувачений алкоголь не вживали, а вже після ДТП він бачив як обвинувачений випив пива, яке привіз ОСОБА_7 Зазначив, що на відрізку дороги де сталося ДТП, було темно, тому потерпілого не бачили.

Крім цього, вина ОСОБА_1, у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується письмовими доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події проведеної на ділянці автодороги по вул. Яницького навпроти будинку № 112 в с. Федіївка Бобринецького району Кіровоградської області від 30.07.2016 року (том. 2 а.п.8-13);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 22.10.2016 року (том.2 а.п. 98-102);

- висновком судово-медичної експертизи № 2832 від 08.08.2016 року, проведеної КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно якого в крові ОСОБА_3, не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти (том. 2 а.п. 34);

- висновком судово-медичної експертизи № 2831 від 08.08.2016 року, проведеної КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно якого в крові ОСОБА_1, виявлено етиловий спирт в кількості - 1,10 г/дм3, та не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти (том. 2 а.п. 41);

- висновком судово-медичної експертизи № 1512 від 26.09.2016 року, проведеної КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно якого у ОСОБА_9 мались тілесні ушкодження у вигляді: множинних переломів лицьового черепа: задньої та нижньої стінок орбіти, решетчатої кістки, багатооскольчастого перелому обох верхньоскулових пазух з пролабірюванням кісткових відломків в пазухи, багатооскольчастих переломів кісток носу, носової перегородки, небної кістки, переломів 11, 21 зубів, перелому кута нижньої щелепи справа, зі зміщенням, двухстороннього гемосинуса, рани нижньої щелепи, багато чисельних гематом м'яких тканин в області обличчя, ссаден в області обох плечових суглобів, передпліч, кистей, обох гомілок, колінних суглобів, лівому стегні, ран в області лівого передпліччя, лівого стегна, поперекової області, перелому середньої третини діафіза лівої великостегнової кістки зі зміщенням відломків по ширині. Вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення (том. 2 а.п. 48-50);

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 348 від 22.09.2016 року, проведеної Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, з фототаблицями - відповідно якого, на момент експертного огляду та на момент ДТП, з технічної точки зору рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані (том. 2 а.п.60-64);

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 349 від 10.10.2016 року, проведеної Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, з фототаблицями - відповідно якого, первинний контакт автомобіля «ВАЗ - 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 з пішоходом відбувся передньою лівою частиною транспортного засобу (том. 2 а.п.74-77).

Суд, заслухавши сторону обвинувачення та захисту, дослідивши інші докази у їх сукупності приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який законом класифікується, як тяжкий злочин.

Враховує також особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні має малолітню дитину, враховує досудову доповідь органу пробації від 10.04.2017 року, відповідно висновку якої існує ймовірність виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства. Підстав для застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк до трьох років суд не вбачає.

Обставини справи, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

На підставі викладеного та враховуючи думку потерпілого щодо призначення суворого покарання ОСОБА_1, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, частково відшкодував майнову шкоду, тому суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобіганню скоєння ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_1 від покарання з іспитовим строком у відповідності до ст.75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням обмежень визначених ст.76 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167, 1177,1187 ЦК України суд частково задовольняє цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 щодо стягнення з обвинуваченого 31127,74 грн. майнової шкоди та 100000,00 моральної шкоди та стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого майнову шкоду в сумі 24514,97 грн., врахувавши часткове погашення шкоди обвинуваченим в сумі 35000 грн. та зменшивши відшкодування на 10 відсотків з урахуванням ступеню вини потерпілого ОСОБА_10, чия груба необережність сприяла виникненню шкоди, оскільки він в порушення п.4.4. Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості рухався узбіччям дороги не виділивши себе та не маючи на зовнішньому одязі світлоповертальних елементів, тому у відповідності до ч.2 ст.1193 ЦК України у зв»язку із грубою необережністю потерпілого, суд з урахуванням ступеню його вини вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування шкоди на 10 відсотків від загальної суми 66127,74 грн., тобто з урахуванням викладеного стягненню підлягає 24514,97 грн. майнової шкоди.

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд також частково задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст. ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. З урахуванням обставин справи та характеру правопорушення, а також глибини душевних страждань потерпілого, суд при визначенні розміру відшкодування, врахувавши вимоги розумності і справедливості, вважає за можливе стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 30000 грн., а в задоволенні іншої частини позову відмовляє у зв»язку з необгрунтованністю вимог.

Також прокурором Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні подано позовну заяву до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних лікуванням особи, потерпілої від злочину, понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 6212 грн. 30 коп. Даний позов підлягає задоволено з тих підстав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена та в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що потерпілий проходив стаціонарне лікування в Кіровоградській обласній лікарні, на що були витрачені кошти, що підтверджується довідкою Кіровоградської обласної лікарні №6641/01-19/06 від 13.12.2016 року, тому у відповідності до ст.1206 ЦК України обвинувачений ОСОБА_1 повинен відшкодувати Кіровоградської обласної лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_10. в повному обсязі в сумі 6212,30 грн.

Судові витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 2638 гривень 80 копійок (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень вісімдесят копійок) - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Речовий доказ, а саме легковий автомобіль НОМЕР_3, підлягає поверненню власнику ОСОБА_1

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким до набрання чинності 07.09.2017 року Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року та надав свою згоду за застосування до нього цього закону, на утримання має дитину, якій не виповнилося 18 років, та щодо якої не позбавлений батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с.135 т.2), а також враховуючи відсутність передбачених ч.4 ст.86 КК України, ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», перешкод для застосування амністії, обвинувачений ОСОБА_1 на підставі п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягає звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 370-371, 374-376 КПК України, п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, Законом України «Про застосування амністію в Україні», суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді п»яти років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину та у відповідності до ст.76 КК України суд покладає на нього обов"язки періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 24514,97 грн., майнової шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Цивільний позов прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної лікарні (код ЄДРПОУ 01994942, р/р 35419001027932, банк одержувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) збитки, заподіяні лікуванням особи, потерпілої від злочину в сумі 6212 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 2638 гривень 80 копійок (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень вісімдесят копійок).

Речовий доказ - легковий автомобіль НОМЕР_3, повернути ОСОБА_1

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копії вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Адаменко