Постанова № 71945136, 30.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа № 917/1393/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач – ОСОБА_1;

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3781П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2017 року у справі №917/1393/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Околиця”, с. Малі Будища, Полтавської обл.

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській обл., м. Полтава

про визнання поновленим договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2017 року у справі №917/1393/17 (суддя Кульбако М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що з часу подання заяви про поновлення договору оренди землі та по час звернення підприємства до господарського суду з відповідним позовом жодних рішень, в тому числі заперечень щодо поновлення договору оренди землі відповідачем надано не було. Листами повідомленнями надісланими Держземагенству, орендар окрім вимоги про поновлення договору також повідомляв орендодавця про свою згоду на зміну розміру орендної плати та строку продовження дії договору на розсуд та за пропозицією орендодавця.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не дослідив та не надав оцінки обґрунтуванням та відповідно наданим доказам позивача щодо вимоги про поновлення дії договору відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”. Так, в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували надання відповідачем після закінчення строку дії договору оренди протягом місяця заперечень проти поновлення договору оренди. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що орендар продовжує користуватися земельної ділянкою та сплачує орендні платежі (заборгованість відсутня), тобто виконує умови договору належним чином.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суд від 14.12.2017 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.01.2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., судді Россолов В.В., Хачатрян В.С.

У зв’язку з відпусткою судді Россолова В.В., який входив до складу колегії суддів по справі, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.01.2018 року було здійснено автоматичну зміну складу судової колегії, за результатами якої для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

У судовому засіданні 16.01.2018 року оголошено перерву до 30 січня 2018 року до 10:30 год.

Через канцелярію суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає рішення господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, надані суду докази, на його думку, досліджені всебічно, повно та об’єктивно, рішення є законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду попередньої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, 04 травня 2007 року між Зіньківською державною адміністрацією Полтавської області (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Околиця” (Орендарем) було укладено Договір оренди землі №4 (далі Договір), відповідно до якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану в адміністративних межах Батьківської сільської ради Зіньківського району.

Факт передачі земельної ділянки, обумовленої в Договорі, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 04 травня 2007 року.

Пунктом 8 Договору сторони передбачили, що Договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 Договору оренди землі, Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2007 за №040755500134.

Судом попередньої інстанції встановлено, що позивач 30.03.2017 направив до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області письмове повідомлення №176 про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки №4.

Однак, як стверджує позивач, жодних рішень, як і заперечень щодо поновлення Договору не надходило.

Позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з листом - вимогою №329 від 19.07.2017 року про укладення додаткових угод про поновлення договору оренди землі.

На даний лист позивачем отримано відповідь, де вказано, що листом від 03.03.2017 №28-16-0.6-1614/2-17 ТОВ "Околиця" повідомлено про те, що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини з підприємством позивача, окрім того, наказом Головного управління №249 від 10.05.2017 "Про організаційні заходи, щодо підготовки лотів до проведення торгів" запитувані земельні ділянки визначено до продажу на земельних торгах у формі аукціону.

Проте, позивач вважає, що ним було дотримано всіх вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, та те що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата в повному обсязі, Договір оренди земельної ділянки №5 від 04.05.2007 є поновленим.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зі статті 2 Закону України “Про оренду землі” вбачається, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства – Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. ч. 1, 3 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцем, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

При цьому, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист - повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Так, у частинах першій та п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Таким чином, згідно із частинами першою п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії спірного договору оренди землі №4 від 04.05.2007, що зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії центру ДЗК, закінчився 04.05.2017.

Згідно з листом від 03.03.2017 №28-16-0.6-1614/2-17 Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області адресований ТОВ "Околиця", в якому зазначається, що з метою економічно-ефективного використання землі, Головне управління вважає за доцільне передати право оренди на земельну ділянку 6,35 га з кадастровим номером 5321380700:00:038:1002 на конкурентних засадах (торгах) та зазначено, що ГУ немає наміру продовжувати договірні відносини на вищевказану земельну ділянку.

Судова колегія зазначає, що частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується зі ст. 777 Цивільного кодексу України, визначено, що орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Пунктом 8 Договору оренди землі визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як уже зазначалось, Договір укладено та зареєстровано 04.05.2007 року, а тому орендар зобов'язаний був повідомити орендодавця про намір скористатись переважним правом поновлення його на новий строк не пізніше 04.02.2017 року.

ТОВ "Околиця" направлено повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі №4 від 04.05.2007року 30.03.2017 за вих.№176.

Листом №19-16-0.3-2707/2-17 від 14.04.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області запропоновано внести зміни до Договору в частині, що стосується строку дії Договору - 7 років та орендної плати 12% від нормативно грошової оцінки, розробити агрохімічний паспорт поля та нормативно - грошову оцінку землі.

ТОВ "Околиця" 19.07.2017 за вих. №328 повторно направило клопотання про поновлення Договору оренди землі №5 від 04.05.2007.

На що, 24.07.2017 Листом №27-16-0.332-5498/2-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області надано відповідь та вказано що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини на земельну ділянку площею 6,35 га та з метою здійснення економічно-ефективного використання землі вважає за доцільне реалізувати вищевказану земельну ділянку в порядку проведення аукціону (на земельних торгах), окрім того зазначено, що відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №249 "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів" від 10.05.2017 вищевказану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде передано на земельних торгах.

Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України “Про оренду землі” у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Колегія суддів зазначає, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення дії Договору на новий строк, однак в порушення строку, передбаченого п. 8 Договору сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, відповідач повідомив про своє рішення щодо припинення договірних відносин з позивачем за договором оренди №4 від 04.05.2007, між сторонами не укладена додаткова угода, позивач втратив своє переважне право на поновлення строку дії договору.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що вимога позивача про визнання поновленим договору оренди землі відповідно до проекту Додаткової угоди №1 від 01.06.2017 року є необґрунтованою, оскільки вказаний проект додаткової угоди направлений відповідачу більше ніж через два місяці після закінчення строку дії договору і відповідач надав на нього свої заперечення.

Відповідно до статті 74 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо встановлення всіх фактичних обставин справи та правильно застосував норми процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 254, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2017 року по справі №917/1393/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.02.2018 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.