Рішення № 71839690, 29.01.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1734/17-ц

2/468/39/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.01.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря – Рижньової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/1734/17-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ КБ „ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_1 18.08.2006 року було укладено договір №NKSDAU0581017A, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 54166 грн. на строк до 17.08.2011 року. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 09.11.2017 року становить 66486,18 гривень, із яких: 21289,65 гривень – заборгованість за кредитом, 6833,25 гривень – заборгованість по сплаті процентів, 2814,90 грн. – заборгованість по комісії, 35548,38 грн. - за пенею.

За рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.01.2009 року з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість за даним договором в сумі 20470,71 грн.

У зв’язку з цим позивач просив стягнути з відповідача різницю заборгованості в сумі 46015,47 грн.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з’явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло заперечень проти позову.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з’явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію рішення Баштанського районного суду від 23.01.2009 року; розрахунок заборгованості; копію кредитного договору № NKSDAU0581017A від 18.08.2006 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2006 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №NKSDAU0581017A, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 54166 грн. з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1,25% на місяць від залишку заборгованості та щомісячної комісії в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту. Позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати на виконання кредитного договору 1104,61 грн. Строк повернення кредиту до 17.08.2011 року.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, що є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом.

Позивач вказує, що відповідач станом на 09.11.2017 року заборгував йому 66486,18 гривень, із яких: 21289,65 гривень – заборгованість за кредитом, 6833,25 гривень – заборгованість по сплаті процентів, 2814,90 грн. – заборгованість по комісії, 35548,38 грн. - за пенею.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.08.2006 року з відповідача стягнуто заборгованість за вказаним договором в розмірі 20470,71 грн.

З вказаного судового рішення слідує, що позивач просив суд стягнути заборгованість відповідача станом на 24.10.2008 року в сумі 20470,71 грн., з яких 20436,65 грн. – заборгованість за кредитом, 34,06 грн. – заборгованість по сплаті процентів.

Рішення набрало законної сили, відомості про його повне виконання відсутні.

Тому, суд має вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення залишку нарахованої заборгованості в сумі 46015,47 грн., з якої 853 грн. – заборгованості за кредитом, 6799,19 грн. – заборгованості по процентам, 2814,90 грн. – заборгованості по комісії, 35548,38 грн. - пені.

При цьому, заборгованість відповідача за тілом кредиту, процентами та за комісією, за яким рішення суду не приймалось, становить 10467,09 грн. (853 грн. + 6799,19 грн. + 2814,90 грн.), натомість нарахована сума пені становить 35548,38 грн., що більш ніж втричі перевищує розмір збитків, що виникли внаслідок неналежного виконання зобов’язання відповідачем (суми розміру тіла кредиту, процентів та комісії), що суперечить положенням ч. 3 ст. 509 ЦК України в частині розумності та справедливості зобов’язання з врахуванням того, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” є несправедливими умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

З рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2013 р. по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 липня 1996 р. слідує, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання необґрунтованих додаткових прибутків кредитора.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За такого, оскільки розмір неустойки (пені) в даному випадку явно не співмірний розміру заподіяних збитків та з врахуванням описаних вище мотивів та принципів, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 11000 грн.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” банківський кредит – це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором.

У зв’язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню – з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №NKSDAU0581017A від 18.08.2006 року в сумі 21467,09 гривень, з яких: 853 грн. – заборгованості за кредитом, 6799,19 грн. – заборгованості по процентам, 2814,90 грн. – заборгованості по комісії, 11000 – пеня.

Оскільки відповідач є стороною, котра порушила договірні зобов’язання, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

На підставі ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (вул. Грушевського, 1Д м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №NKSDAU0581017A від 18.08.2006 року 21467 (двадцять одну тисячу чотириста шістдесят сім) гривень 09 копійок.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в більшому розмірі – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (вул. Грушевського, 1Д м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) 1600 (одну тисячу шістсот) гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

суддя: