Рішення № 71815583, 25.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2159/17

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

19.12.2017 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення та виплату пенсії, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30-ти денний термін, з моменту набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має право на перерахунок пенсії на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області неправомірно відмовлено йому у перерахунку пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2016, з підстав не виділення з Державного бюджету України додаткових коштів для даного перерахунку.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) від 28.12.2017 судом було встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов.

18.01.2018, на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2017, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 не проводились, у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування на цю мету з Державного бюджету України. Водночас, у відповідності до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування пенсій, призначених згідно вищевказаного закону, за рахунок інших джерел не здійснюється. При цьому, згідно з пунктами 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, всупереч цьому Кодексу чи Закону про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, в оскаржуваних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача, оскільки неможливість проведення перерахунку пенсії позивачу та виплати донарахованої суми пенсії відбулись через незалежні від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області обставини, а саме: у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування. Проте, відповідач зазначив, що перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії буде проведено після виділення коштів з Державного бюджету України на вказану мету, з урахуванням чинного, на момент здійснення перерахунку пенсії, законодавства, оскільки Головне управління не відмовляється проводити перерахунок пенсії позивачу. Крім того, відповідач заперечував щодо проведення перерахунку пенсії позивачу, виходячи з 79 % грошового забезпечення, оскільки Законом України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» було внесено зміни до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійне посвідчення ОСОБА_1 від 18.03.2014 серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Як вбачається з довідки заступника голови Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 06.05.2017 №101/8139, № 0 розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2016, за посадою начальник сектору Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, становить 8290,36 грн. (а.с.15).

У зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення поліцейським, позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії.

Листом від 11.12.2017 № 4324/03/к-12 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та зазначено, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України (а.с.16-18).

Також, як вбачається з розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі ОСОБА_1 № 8139, пенсія була призначена позивачу з 06.01.2000, виходячи з грошового забезпечення у розмірі 79 %.

Вважаючи оскаржувану бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Спірні правовідносини, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 10.12.2013 (Справа № 21-348а13), від 17.12.2013 (Справа № 21-445а13), від 01.07.2014 (Справа № 21-244а14), регулюються нормативно-правовими актами чинними станом на момент виникнення права позивача на перерахунок пенсії - 01.01.2016.

Так, Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» статтю 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) доповнено частиною 3, якою передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.

Відповідно до частини 16 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України від 02.07.2015 № 580-VII «Про Національну поліції» (далі - Закон № 580-VII), встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів від 18.11.2015 № 947, чинною станом на 01.01.2016, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та затверджено нові схеми посадових окладів керівних працівників та спеціалістів міжрегіонального та регіональних територіальних органів МВС та керівних працівників та спеціалістів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Отже, на законодавчому рівні закріплено рівність соціальних гарантій колишніх працівників міліції та працівників поліції.

Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 102 Закону № 580-VII).

Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

У свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку № 3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 22.04.2014 та від 13.07.2016 (справа № 21-484а13, справа № 638/2700/14-а).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).

Так, у рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99, у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ), Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України у рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010 та від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Крім того, аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Водночас, відповідачем у відзиві на позов зазначено про його згоду на проведення перерахунку пенсії позивачу, що, у свою чергу, свідчить про визнання останнім права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з 01.01.2016.

За таких обставин та з урахуванням факту встановлення судом наявності у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 та підтвердження останнього відповідачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення та виплату пенсії, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016, то остання також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від першої позовної вимоги, яку судом було задоволено.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача на той факт, що проведення позивачу перерахунку пенсії, виходячи з 79 % грошового забезпечення, не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки Законом України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» було внесено зміни до Закону № 2262-XII, якими визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Імперативність даної норми, з метою застосування до даних спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру хоча б одного чи кількох видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно змісту Закону № 2262-XII, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру (позивачу) грошового забезпечення у розмірі 79 %, які встановлені йому на момент виходу на пенсію.

Оскільки, ОСОБА_1 пенсія була призначена (06.01.2000) у розмірі 79 % його грошового забезпечення (а.с.19), то і перерахунок останньої повинен відбуватись, виходячи з вищевказаного розміру.

За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи зміст вищевказаної норми, положення Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часті (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на той факт, що перерахунок та виплату позивачу пенсії буде проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області після виділення коштів з Державного бюджету України на цю мету, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (Заява № 63134/00) та у справі "Сук проти України" (Заява № 10972/05), "Войтенко проти України" (Заява № 18966/02).

При цьому, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності бюджетних призначень на виплату пенсії позивачу.

Також, безпідставним суд вважає і твердження відповідача у відзиві на позов про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області несвоєчасно направлено до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 06.05.2017 №101/8139, № 0.

Тобто, у даних правовідносинах наявна вина державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Водночас, у відповідності до статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, оскільки судом встановлено вину Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області у несвоєчасному направленні до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, то у суду відсутні правові підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у відповідності до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий перерахунок пенсій провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30-ти денний термін, з моменту набрання рішенням суду законної сили, звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні даної вимоги.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241,243,244-246,250,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14038) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпеченняї, відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 25.01.2018.

Суддя В.В. Падій