Ухвала суду № 71655992, 17.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2018 року справа №242/4197/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року у справі № 242/4197/17 (суддя І інстанції Владимирська І.М.) за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 242/4197/17 з апеляційною скаргою Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає залишенню без руху за наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Однак, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана 26 грудня 2017 року.

За приписами пункту 3.2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на день подання позовної заяви), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 960,00 грн. (1600,00*0,4*110%).

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області; код банку отримувача 834016; ОКПО 37944338; розрахунковий рахунок: 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Своє клопотання апелянт обґрунтовує тим, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2017 рік не було закладено коштів на сплату судового збору, а тому управління не має можливості його сплатити через відсутність коштів на цю мету, посилається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов’язком.

Крім того, суддя-доповідач зазначає, що статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції після 15.12.2017 року) встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстави для задоволення клопотання щодо звільнення від сплати судового збору відсутні.

Також необхідно зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочиснтва України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Селидівському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року у справі № 242/4197/17 - залишити без руху.

Для усунення недоліків апеляційної скарги надати Селидівському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз’яснити Селидівському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1