Рішення № 71495247, 09.01.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2349/17

провадження № 2-а/697/4/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого - судді - Льон О.М.

з участю секретаря - Дрянової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови від 11.10.2017 про стягнення коштів на витрати виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови від 11.10.2017 про стягнення коштів на витрати виконавчого провадження. В обґрунтування позову зазначив, що 19.10.2017 (вх. № 1599/05) позивачем отримано оскаржувану постанову відповідача від 11.10.2017 про стягнення з управління коштів на витрати виконавчого провадження в розмірі 111, 00 грн. у ВП № 54881617 з примусового виконання виконавчого листа №697/2375/16-а, виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений останньою під час розгляд справи у суді в розмірі 551, 20 грн. Вважають дії державного виконавця незаконними, а постанову від 11.10.2017 такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

11.10.2017 р. державним виконавцем винесена постанова про стягнення з управління коштів на витрати виконавчого провадження № 54881617. Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Розмір витрат виконавчого провадження залежить від вчинених дій державним виконавцем з примусового виконання рішення та визначається на основі відповідних договорів про закупівлю товарів і послуг. При цьому витрати мають бути понесені державним виконавцем в результаті вчинення заходів з примусового виконання рішення в межах конкретного виконавчого провадження. На порушення зазначеного, державним виконавцем в оскаржуваній постанові не наведено доказів щодо понесення ним витрат на товари та послуги в розмірі визначеному згідно розрахунку витрат виконавчого провадження. Так, згідно розрахунку витрат на проведення виконавчих дій, державним виконавцем понесені в тому числі і поштові витрати на надсилання 1 рекомендованого листа без повідомленням про вручення.

Відповідачем не наведено та не надано доказів (розрахунку) щодо понесення витрат в сумі 111,00 грн., що зазначені в даній постанові. Калькуляція витрат, визначена в постанові державного виконавця про стягнення коштів на витрати виконавчого провадження від 11.10.2017 по ВП № 54881617 не відповідає чинному законодавству та є необґрунтованою. Просять суд визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо винесенні постанови про стягнення коштів на витрати виконавчого провадження ВП №54881617 незаконними. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про стягнення з боржника коштів на витрати виконавчого провадження від 11.10.2017 р. по ВП№ 54881617.

Представник позивача, за дорученням Маринченко А.І., який діє на підставі довіреності від 10.01.2017 року в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надано.

Згідно ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 368 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вище зазначених змін, ухвалою суду від 27.12.2017 вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №54881617 з примусового виконання виконавчого листа №697/22375/16-а від 23.06.2017, що виданий Канівським міськрайонний судом про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Канівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений останньою під час розгляду справи у суді в розмірі 551,20 грн. (а.с.4).

Згідно ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

З метою реалізації вищевказаних норм Закону, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження відповідно до якого, до видів витрат виконавчого провадження відносяться:

- виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари;

- пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку;

- послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;

- послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

- проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

- послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці;

- банківські послуги при операціях з іноземною валютою;

- сплата судового збору;

- плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» - плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Таким чином Законом визначено випадки винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження: на стадії розподілу коштів та у випадку завершення виконавчого провадження.

Черговість розподілу стягнутих з боржника коштів визначений ст.45 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, п.1, 2 ч.1 вказаної статті визначено, ще розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведенні виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2017 вбачається, що відповідачем зазначено, що витрати на виконавче провадження №54881617 склали 111,00 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що й було зроблено відповідачем.

Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження складає 51 грн. за кожне відкрите виконавче провадження, розмір такої плати визначений наказом Міністерства юстиції України від 24.03.2017 року № 954/5.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий лист у справі № 697/2375/16-а було пред'явлено до примусового виконання, то 11 жовтня 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54881617.

З квитанції наданої представником позивача про проведення проплати судового збору за виконавчим листом №697/2375/16-а від 23.06.2017 на користь ОСОБА_2 (а.с.15) вбачається, що борг позивачем сплачено лише 30 жовтня 2017, тоді як постанову про виконавче провадження вже було винесено головним державним виконавцем.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесена на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», розмір витрат виконавчого провадження зазначений в постанові відповідає фактичним витратам відділу на виконавче провадження ВП № 54881617.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, відповідно до п. 18.ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому судові витрати по сплаті судового збору необхідно прийняти на рахунок держави відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,20,72-77,122,132,139,205,243-245,250,257,294,295 КАС України, п.п. 10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в редакції від 03.10.2017, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови від 11.10.2017 про стягнення коштів на витрати виконавчого провадження - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О . М . Льон