Ухвала суду № 71415216, 18.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2529/14-к Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 11-кп/783/678/17 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді: Макойди З.М.

суддів: Маліновської-Микич О.В., Гончарук Л.Я.

при секретарі: Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2017 року з клопотанням про зміну запобіжного заходу,-

за участю прокурора: Яворського С.М.

захисника: ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_3 – захисника ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 26 квітня 2017 року -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, розлучену, маючу на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючу, проживаючу ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму в силу статті 89 КК України, -

визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, та призначено їй покарання: за ч.1 ст. 190 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень; за ч.2 ст. 190 КК України – у виді позбавлення волі строком у 2 (два) роки; за ч.3 ст.190 КК України – у виді позбавлення волі строком у 3 (три) роки; за ч.1 ст. 358 КК України – у виді штраф у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 гривень; за ч.3 ст. 358 КК України – у виді позбавлення волі строком у 2 (два) роки 3 (три) місяці.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком у 3 (три) роки.

Обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, та взято під варту із зали суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з моменту взяття під варту.

По кримінальному провадженні вирішено питання процесуальних витрат та цивільних позовів.

Захисником обвинуваченої адвокатом ОСОБА_1 подано клопотання про скасування запобіжного заходу, в якому просить скасувати обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а у випадку якщо суд дійде до висновку про неможливість скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – змінити запобіжний захід на більш м’який, або привести у відповідність до ч.3 ст.183 КПК вже обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши альтернативний запобіжний захід у виді застави. Зсилається на те, що станом на день постановлення вироку до обвинуваченої не було застосовано жодних запобіжних заходів і не було покладено процесуальних обов’язків, що суд не мав права одноособово вирішувати питання застосування запобіжного заходу у нарадчій кімнаті. При цьому, судом першої інстанції не обґрунтовано, чому було обрано саме такий запобіжний захід, не враховано, що обвинувачена має на утриманні двох малолітніх дітей. Зазначає, що суддя, незважаючи на зобов’язальний характер правової норми передбаченої ч.3 ст. 183 КПК України, не визначив розміру застави.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та інших учасників процесу з цього приводу, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 та апеляційну скаргу в частині зміни запобіжного заходу слід задоволити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції при вирішенні питання обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 для забезпечення виконання вироку суду, який не вступив у законну силу, упустив та не обговорив визначення застави, як передбачено ст. 183 КПК України.

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 27 квітня 2017 року визнано винною ОСОБА_2 та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

За змістом закону запобіжні заходи є заходами процесуального примусу попереджувального характеру, пов’язані з позбавленням або обмеженням свобод підозрюваного, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Отже, перелік підстав, які дають право не визначати суду розмір застави є вичерпним і в даному випадку застосований бути не може.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи вищенаведене та обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченої, наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, інші дані про її особу, колегія суддів приходить до висновку, що застава у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.), що становить 32 000 грн., зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою ОСОБА_2 покладених на неї обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 181, 331, 377, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 та апеляційну скаргу в частині зміни запобіжного заходу - задоволити.

Обрати запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області з можливістю внесення застави у розмірі 20-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) грн, який підлягає внесенню на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (код ЄДРПОУ- 02892356, банк отримувач ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, № рахунку 37310002000749).

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов’язки, передбачені ч. 1 п. 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право для виїзду за кордон; попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілих; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Строк дії ухвали до набрання вироком законної сили.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

З.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Гончарук