Рішення № 71302906, 21.12.2017, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2881/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідачів ОСОБА_6,

представників третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_21.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, треті особи: Орган опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Орган опіки і піклування Житомирської міської ради , -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як законні представники малолітньої дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та просять позбавити останніх батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_9. Зазначають про те, що 24.10.2014 року вказана дитина була вилучена з біологічної сім'ї відповідачів та влаштована до Овруцької ЦРЛ за фізичне насильство зі сторони біологічних батьків, та за недогляд і недбайливе ставлення відношення до дитини. Рішенням Овруцького районного суду від 26.03.2015 року малолітня дитина ОСОБА_9 була відібрана у відповідачів без позбавлення батьківських прав та передана на опіку Овруцькій РДА, як органу опіки і піклування. Вказаним рішенням суду також було стягнуто з відповідачів аліменти на утримання дочки. 20.04.2015 року розпорядженням голови Овруцької РДА № 74, малолітній ОСОБА_9 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а 06.05.2015 року рішенням виконкому Житомирської міськради № 221 ОСОБА_9 з 12.05.2015 року було передано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу родини позивачів. Позивачі вважають, що відповідачі свого обов'язку виховувати та утримувати дитину не виконують протягом тривалого часу та не здійснюють жодних дій, спрямованих на їх виконання. Відповідачі не турбувалися про її здоров'я, категорично відмовилися від лікування дитини, зовсім не проводили вакцинацію. Також відповідачі не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. При відвідуванні дитини відповідачі поводили себе дуже погано і агресивно, влаштовували скандали. Дитина біологічних батьків не пам'ятає і не знає, тому в контакт з ними практично не вступає. Відповідачі не мають до себе критики, не розкаюються в скоєному проти своєї дитини. Крім того, 01.12.2016 року відповідачі спробували викрадення дитини з дитячого садочку.

У судовому засіданні позивачі та представник позивачки, позовні вимоги підтримали, пояснивши, що відповідачі не приймають участі у лікуванні дитини, не спілкуються з нею, дитині не цікаво із біологічними батьками, навпаки останні ображають і безпідставно обвинувачують позивачів, влаштовують скандали при відвідуванні дитини та не мають намірів належним чином піклуватися нею.

Відповідачі та їх представник у судовому засіданні позов не визнали, вказали на те, що вимоги позивачів є безпідставними, оскільки позивачі перешкоджають у спілкуванні із дитиною, налаштовують останню проти них, бажають повернути доньку в сім'ю.

Представник третьої особи - ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що відсутні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Представник третьої особи - ОСОБА_21., вказав, що рішення суду повинно відповідати інтересам дитини.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши письмові та електронні докази, суд не знаходить підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановленого законом.

Так, апеляційним судом Житомирської області, в ухвалі від 20.0.2016 року у справі № 286/282/16-ц за позовом Овруцької РДА, як органу опіки і піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом останніх до Овруцької РДА про повернення дитини, встановлено, що відповідачі в зареєстрованому шлюбі не перебувають та є батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина не проживає з батьками з жовтня 2014 року. Була госпіталізована працівниками швидкої допомоги і влаштована до Овруцької ЦРЛ через те, що батьки неналежно виконували батьківські обов'язки (дитина мала невідповідну вагу, відставала в розвитку та має вроджену ваду-правобічний парез -у неї паралізована рука).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 26 березня 2015 року малолітня ОСОБА_9 відібрана в батьків без позбавлення їх батьківських прав та передана на опікування службі у справах дітей Овруцької районної державної адміністрації для подальшого влаштування. Цим це рішенням із батьків стягнуті аліменти на утримання дитини по 1/4 частині від їх доходу з кожного.

Розпорядженням голови Овруцької районної державної адміністрації від 20 квітня 2015 року № 74 ОСОБА_9 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а рішенням виконкому Житомирської міської ради від 06 травня 2015 року № 221 дівчинка влаштована з 12 травня 2015 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_1.

24 червня 2015 року дитині встановлено інвалідність за діагнозом - в'яла диплегія верхніх кінцівок зі стійкими важкими руховими порушеннями, а з липня 2015 року оформлена соціальна допомога інваліда дитинства. Дитина стоїть на «Д» обліку в невролога та ортопеда, проходить лікування та реабілітацію, розпочаті профілактичні щеплення.

З висновку органу опіки і піклування Овруцької РДА від 20.11.2017 року № 02-25/2304 видно, що відповідачі на даний час характеризуються з позитивної сторони, відсутні у списках нарко- та алкоголезалежних громадян, в їх сім»ї виховуються двоє малолітніх синів, 2016 та 2017 р.н., по відношенню до яких батьки виконують свої обов'язки належним чином, забезпечують одягом, продуктами харчування, обробляють земельну ділянку. Крім того мають намір повернути в свою сім»ю на постійне проживання в с. Листвин Овруцького району Житомирської області ОСОБА_9, 2013 р.н., протягом поточного року всіляко намагалися зустрічатися з дитиною (а.с. 140-141).

Свідок ОСОБА_11, як в.о старости Листвинської сільради, показав, що відвідує сім'ю відповідачів, зауважень щодо виховання дітей не має.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили покращення стану здоров'я дитини після відібрання у біологічних батьків, наявність неприязних відносин між сторонами, відсутність раціональних дій з боку відповідачів у спілкуванні із дитиною.

Свідок ОСОБА_15 показала про стан здоров'я дитини до відібрання дитини.

Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 показали про те, що позивачі перешкоджають відповідачам у спілкуванні із дочкою, налаштовують останню проти біологічних батьків.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повідомили суд про обставини відібрання дитини, стан її здоров'я, відношення дитини до сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зазначених підстав після відібрання у відповідачів дочки судом не встановлено та позивачами не доведено.

З переглянутих у судовому засіданні відеоматеріалів видно, що між сторонами дійсно існує непорозуміння з приводу організації зустрічей з дитиною, негативне ставлення між сторонами.

Як роз'яснив ПВС України у п.п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У судовому засіданні не доведено винну поведінку відповідачів та свідоме нехтування ними батьківськими обов'язками після відібрання дитини, оскільки за вказаних обставин останні позбавлені можливості реалізувати батьківське піклування.

Інші надані сторонами докази інформують про стан здоров'я, навчання, виховання та розвиток дитини, містять характеризуючі відомості про сторін.

З огляду на викладені обставини суд не вбачає підстав для позбавлення батьківських прав.

Судові витрати не відшкодовуються, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 164 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.