Ухвала суду № 71253286, 26.12.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4619/17

№ провадження 4-с/629/17/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого -Харабадзе К.Ш., за участю секретаря – Бєловол О.О., розглянувши скаргу:

заявник - ОСОБА_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

заінтересована особа – Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430615, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7

заінтересована особа – ОСОБА_2, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

на дії державних виконавців, що порушили права боржника, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державних виконавців, в якій заявник вказує, що останні порушили його права, як боржника, просить визнати дії заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 та державного виконавця Лопашової Наталії Олександрівни, з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинених 08.06.2017 року, за період з 08.04.2011 року по 01.06.2017 року в сумі 59823 грн., 05.10.2017 року за період з 08.04.2011 року по 01.10.2017 року в сумі 30519,25 грн., та 29.11.2017 року в сумі 33162,25 грн, неправомірними і зобов’язати державного виконавця усунути порушення шляхом проведення нового розрахунку, зупинити стягнення на підставі виконавчого документа до провкденнята вручення стороні боржника нового обгрунтованого розрахунку, посилаючись на те, що при проведенні розрахунку про стан заборгованості не було враховано те, що у період з 09.06.2011 року по 11.02.2015 року заявник працював у філії «Панютинський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» електрозварювальника автоматичних та напівавтоматичних машин 4 розряду вагоно-будівного цеху і за вказаний період з нього були утримані аліменти в сумі 8649,21 грн., а також те, що він протягом 2015-2017 року добровільно сплачував аліменти у розмірі 5500 грн. Крім цього, при розрахунку заборгованості за період з лютого 2015 року і до червня 2017 року, коли він не працював, службовою особою виконавчої служби не вірно були застосовані статистичні дані щодо середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Також, державними виконавцями, в порушення п. 3 ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» не були надіслані розрахунки заборгованості по аліментам. Про порушення свого права, частково, йому стало відомо під час судового засідання у цивільній справі № 629/2593/17, яке відбулося 29.11.2017 року, та ще частково, після отримання за місцем мешкання 02.12.2017 року листа державного виконавця Лопашової Н.О. від 29.11.2017 року за № 16474/14.10-45/3 з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.11.2017 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_5 підтримали доводи скарги з підстав, викладених в ній.

Заявник у судове засідання 26.12.2017 року не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник заявника – адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, надав суду клопотання про перенесення розгляду справу у зв*язку з його зайнятістю в апеляційному суді Харківської області, щодо заявника зазначив, що останній не може з*явитися через ризик втрати роботи, письмово виклав доводи щодо заперечень, наданих ДВС, просив їх врахувати при ухваленні судового рішення.

Представник Міжрайонного ВДВС ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала заяву в якій просила справу слухати без її участі. В наданих суду запереченнях державний виконавець Лопашова Н.О. проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що 17.05.2017 року до Відділу надійшла заява ОСОБА_2 про надання довідки-розрахунок за сплати аліментів згідно виконавчого листа № 2-3257/2010 від 22.09.2010 року виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області. Згідно відмітки головного бухгалтера ВАТ МС ПМК-5 у виконавчому листі, заборгованість по аліментам станом на 08.04.2011 року була відсутня. Будь-які квитанції щодо сплати боржником аліментів на користь стягувача за період з 08.04.2011 року по 01.06.2017 року до виконавчого провадження не надавалися. Таким чином, 08.06.2017 року заступником начальника відділу ОСОБА_3 була надана довідка-розрахунок, згідно якої заборгованість по аліментах станом на 01.06.2017 року складала 59823,00 грн. У зв’язку з тим, що у виконавчому провадженні були відсутні відомості щодо отримання доходу боржником за вказаний період, заборгованість по аліментам була нарахована відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України, виходячи із даних довідки Головного управління статистики у Харківській області. Після ознайомлення з довідкою-розрахунком, ОСОБА_1 надав копії довідок з філії «ПВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця» про утримані аліменти за період з червня 2011 року по січень 2015 року, та копії квитанцій від 27.04.2015 року на суму 500,00 грн., 26.05.2015 року на суму 500,00 грн., 10.03.2016 року на суму 500,00 грн., 03.05.2016 року на суму 1000,00 грн., 20.02.2017 року на суму 1000,00 грн., та 08.09.2017 року на суму 2000,00 грн. Після цього було проведено розрахунок по аліментам з урахуванням копій довідок та квитанцій.

ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи.

З огляду на визначені законом строки розгляду справи, на те, що заявник та представник заявника в судовому засіданні 12 .12.2017 року підтримали доводи скарги з підстав викладених в ній, представник Міжрайонного ВДВС надали заперечення, представник заявника виклав свої доводи стосовно наданих заперечень ДВС, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вищезазначених осіб.

При вирішенні скарги ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Заявник вказує, що про порушення свого права він дізнався 29.11.2017 року, до суду звернувся із скаргою 04.12.2017 року. Вказані ствердження не були спростовані іншими учасниками судового процесу, а тому суд розглядає скаргу по суті.

Судом встановлено, що Лозівським міськрайонним судом Харківської області 22.09.2010 року був виданий виконавчий лист № 2-3257/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, розмір аліментів був визначений судом у ? частини з усіх видів заробітку.

Виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Стосовно доводів скарги про неповідомлення державним виконавцем заявника про розрахунок заборгованості за аліментами, то за ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Як убачається з матеріалів справи, 17.05.2017 року до ВДВС надійшла заява ОСОБА_2 про надання довідки-розрахунку щодо заборгованості за алементами, і 08.06.2017 року держвиконавцем було надано розрахунок заборгованості за аліментами станом на 01.06.2017 року за період з 08.04.2011 року по 01.06.2017 року у сумі 59823,00 гривень (а.с.4).

З даним розрахунком ОСОБА_1 був ознайомлений. Копії довідок з філії «ПВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця» про утримані аліменти за період з червня 2011 року по січень 2015 року були видані на ім*я ОСОБА_1 (а.с.5,6). Згідно довідок про утримання аліментів, виданих філією «ПВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця» з ОСОБА_1 з заробітної плати були утримані аліменти за період з червня 2011 року по грудень 2011 року в розмірі 8649,21 грн., з січня 2012 року по грудень 2012 року – 12914,34 грн., з січня 2013 року по грудень 2013 року – 14707,17 грн., з січня 2013 року по грудень 2014 року – 13931,60 грн., з січня 2015 року по лютий 2015 року – 1333,48 грн. (а.с.5-7). Після цього ОСОБА_1 надав державному виконавцю дані довідки та копії квитанцій від 27.04.2015 року на суму 500,00 грн., 26.05.2015 року на суму 500,00 грн., 10.03.2016 року на суму 500,00 грн., 03.05.2016 року на суму 1000,00 грн., 20.02.2017 року на суму 1000,00 грн., та 08.09.2017 року на суму 2000,00 грн.

З урахуванням копій довідок та квитанцій було проведено розрахунок по аліментам від 05.10.2017 року, згідно якого заборгованість по аліментам станом на 01.10.2017 року за період з 08.04.2011 року по 01.10.2017 року становила 30519,35 гривень (а.с.3).

Інших даних матеріали справи не містять, заявником надані не були.

Щодо доводів заявника про проведення другого розрахунку лише після подачі ОСОБА_1 копій довідок та квитанцій, то вказане підтверджує виконання держвиконавцем вимог ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, у відповідності до ч. 1, ч. 4, п.п. 3,4 ч. 5, ч.6 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов’язаний: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 як боржник, сторона виконавчого провадження, знав про наявність судового рішення щодо стягнення з нього аліментів, що дане рішення знаходиться на примусовому виконанні, йому було відомо про утримання з нього як працівника "ПВРЗ" ПАТ "Укрзалізниця" аліментів на користь ОСОБА_2, він сам добровільно протягом 2015-2017 років відраховував грошові кошти у сумі 5500 грн. Отже, мав обов*язок письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення , а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, також про зміну місця роботи.

Отже, враховуючи викладене, вимоги закону, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», були дотримані державним виконавцем.

Щодо стверджень ОСОБА_1 про порушення держвиконавцем вимог ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», то обов*язок повідомляти держвиконавця про обставини, які мають значення під час примусового виконання судового рішення, закон покладає на боржника у відповідності до ч. 1, ч. 4, п.п. 3,4 ч. 5, ч.6 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», і вказана постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.11.2017 року була прийнята державним виконавцем після надання боржником довідок про його роботу в філії «ПВРЗ» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.9).

Щодо вимог заявника про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до проведення та вручення стороні боржника нового обгрунтованого розрахунку, то відповідно до п. 15 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року , при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Оскільки оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При цьому стосовно доводів щодо обчислення заборгованості за аліментами, зобов*язання держвиконавця провести новий розрахунок, то суд зазначає, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами Закону України "про виконавче провадження", відповідними нормами сімейного законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 зазначає на невірне обчислення розміру заборгованості за аліментами та її складових, невірне визначення частки від заробітку боржника, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, не згоден з порядком і розміром щомісячних нарахувань аліментів, проведених державним виконавцем. А тому, суд убачає, що наявний спір про розмір заборгованості за аліментами, який підлягає вирішенню судом у позовному провадженні. У звязку з чим, в цій частині суд приймає ухвалу, якою залишає скаргу без розгляду та роз*яснює ОСОБА_1 право звернутися до суду у позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 в частині вимог щодо визначення розміру заборгованості за аліментами, про зобов*язання держвиконавця провести новий розрахунок - залишити без розгляду.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців, що порушили права боржника, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: К.Ш. Харабадзе