Ухвала суду № 70579092, 27.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

27 жовтня 2017 року № 810/75/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

постановою суду від 30.08.2016 р. було частково задоволені вимоги ОСОБА_1, зобов'язано ГУ МВС України у Луганській області видати їй витяг з наказу від 31.07.2015 р. №267 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ, належним чином оформлену трудову книжку та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.08.2015 р. по день видачі трудової книжки.

24.10.2017 р., позивачкою до суду подана заява, в порядку ст. 170 КАСУ, з тих підстав, що виконавчий лист, оформлений по даній справі, було повернуто ГУ ДКСУ у Луганській області без виконання у зв'язку з незрозумілістю прийнятого рішення. У листі виконавець вказує на невизначеність суми стягнення.

У призначений для розгляду заяви час, сторони, повідомлені про дату та місце проведення судового засідання, не прибули, заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності, не надали, що не є перешкодою для прийняття рішення.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАСУ, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши вимоги заяви, суд приходить до висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке:

за правилами ч.1 ст.170 КАСУ роз'ясненню підлягає судове рішення, яке є незрозумілим. Незрозумілість рішення у даному випадку є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша статті 170КАСУ надала таке право.

Одночасно диспозиція цієї статті не містить критеріїв за якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення, тому така доцільність приймається за судовим розсудом, що грунтується на раціоналізмі, здоровому глузді, зрозумілості постанови для пересічної людини без відповідної освіти.

Виходячи із системного тлумачення положень вищевказаної статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного застосування положень рішення внаслідок неясності його резолютивної частини.

Тому механізм, передбачений цією статтею, не може використовуватися, скажімо, у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, яка бере участь у справі або з інших мотивів.

Згідно п.4 резолютивної частини позовної заяви, ОСОБА_1 заявила вимогу про стягнення з відповідача- ГУ МВС України у Луганській області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки з 01.08.2015 р. по

день її видачі.

Ця вимога судом була повністю задоволена. Звертаючись із заявою про роз'яснення судового рішення та, обґрунтовуючи своє звернення виключно бездіяльністю ГУ ДКСУ у Луганській області, позивачка вийшла за межі наданого їй законом права, оскільки фактично вимагає суд, в межах ст.170 КАСУ, розглянути правомірність дій виконавця рішення, що не відповідає обов'язку суду, встановленому ч.2 ст.170 КАСУ.

Постановлене судом рішення у даній справі є чітким, зрозумілим та придатним до виконання у викладеній судом редакції, а відтак суд не знаходить підстав для його роз'яснення.

Керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду від 30.08. 2016 р., відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.