Постанова № 70539124, 24.11.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4882/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Козловської К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ОСОБА_1 просить:

- визнати незаконними дії відповідача, які полягають у припиненні йому виплати пенсії за віком з 01.08.2017 року;

- зобов'язати відповідача поновити виплату йому пенсії за віком з 01.08.2017 року,

посилаючись на те, що з 14.10.2014 р. він перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах.

З 25.07.2016 р. він перереєструвався з м. Донецька за новою адресою: АДРЕСА_1, де фактично мешкає. Таким чином, вважає, на нього з цього часу не розповсюджується Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014 р., і це не означає, що він втратив право на пенсію, оскільки продовжує мешкати у місті Костянтинівка та має право на пенсійне забезпечення відповідно до Конституції та законів України про пенсійне забезпечення як громадянин України.

З серпня 2017 року без будь-яких пояснень відповідачем було припинено виплату пенсії. При цьому жодного рішення про припинення виплати пенсії, прийняття якого передбачено ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він не отримував.

Такі дії відповідача вважає незаконними.

Позивач та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, надавши суду кожен окремо заяви про розгляд справи у їх відсутність з посиланням на підтримання позову.

Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.11.2014 р. перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа.

Згідно штампу в паспорті ОСОБА_1 з 25.07.2016 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Виплату пенсії призупинено з 01.08.2017 р. після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014р. внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених в частині першій цієї статті.

Пунктом 2 статті 4 вищезгадуваного Закону передбачено, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706, на момент їх виникнення.

Таким чином, особа, яка зареєстрована на території, підконтрольній українській владі після початку антитерористичної операції, вважається внутрішньо переміщеною особою.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши надані сторонами докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.02.2016 р. (а.с.7).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 25.07.2016р., що підтверджується копією паспорта позивача серії НОМЕР_2, виданого Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області (а.с.4-6).

За довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії №6263від 27.09.2017 р. ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, особовий рахунок № НОМЕР_3. За період з 01.08.2017 р. пенсія ОСОБА_1 нараховується, проте фактично не виплачується (а.с.41-42).

Даючи оцінку правомірності дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з серпня 2017 року, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-1У) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-1У виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст.49 Закону № 1058-ІV.

З серпня 2017 року виплата позивачу пенсії припинена за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Про дану обставину відповідач зазначив у письмових запереченнях на адміністративний позов. Проте, на наявність будь-якого рішення або розпорядження Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з цього питання відповідач не зазначив, на вимогу суду таке рішення не надав.

Можливість припинення виплати пенсії без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не передбачена діючим законодавством України.

Отже, діями відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача порушені його права на отримання пенсії, оскільки відповідач на виконання вимог ст.49 Закону № 1058-IV не приймав рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Крім того, згідно зі ст.33.Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Перереєстрація пенсіонера за іншою адресою постійного місця проживання не є підставою для позбавлення його конституційного права на соціальний захист, зокрема на отримання пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу є незаконними, а тому відповідача необхідно зобов'язати поновити позивачу виплату пенсії з 01 серпня 2017 року, позов - задовольнити.

Керуючись ст.ст.158-163,167,256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконними дії Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, з серпня 2017 року.

Зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, виплату пенсії за віком з серпня 2017 року.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: