Постанова № 70285285, 07.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа№ 910/11210/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Алданової С.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 27.06.2017 р.

у справі № 910/11210/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Дарниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

про 1 994 649 грн. 52 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" про стягнення 287770 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" не будучи власником нежитлових приміщень (в літ. А), а саме: з приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень № 1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7, загальною площею 2787,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б", безпідставно отримувало орендні платежі за договором оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" грошових коштів, які відповідач отримав/міг отримати без достатньої правової підстави у період з 21.03.2016 по 21.04.2016 як орендні платежі.

З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" 1994649, 52 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 22.08.2016, яка була прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 у справі № 910/11210/16).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/11210/16 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДАРНИЦЯ" грошові кошти у розмірі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДАРНИЦЯ" в дохід Державного бюджету України недоплачений судовий збір у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 99 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДАРНИЦЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16411 (шістнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 71 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 17903 (сімнадцять тисяч дев'ятсот три) грн. 69 коп..

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/11210/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Калатай Н.Ф., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 р. у справі № 910/11210/16 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Калатай Н.Ф., Зеленін В.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2017 року.

12.09.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 року у справі № 910/11210/16 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 р. у справі № 910/11210/16 продовжено строк розгляду справи та відкладено на 19.10.2017р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 р. по справі № 910/11210/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку із перебування судді Калатай Н.Ф. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.10.2017 р. для розгляду справи № 910/11210/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зеленін В.О., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" у справі № 910/11210/16 до провадження та призначено на 07.11.2017р. у названому складі суддів.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" 06.11.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду подало клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Колегія суддів ухвалила відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, представники відповідача брали участь в судових засіданнях. Таким чином, у разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні, апелянт мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Крім того, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однак, це є правом суду, а не його обов'язком.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, розгляд справи вже відкладався, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

21.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" (орендар), правонаступником якого відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (третя особа) укладено договір оренди нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2298 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до умов цього Договору в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень № 1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7, загальною площею 2 787,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б".

Згідно з пунктом 1.2. Договору майно належить на праві власності орендодавцю на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року за реєстровим № 2280. Право власності орендодавця на майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року, номер запису про право власності: 384770, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:13315680000, згідно з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2013 року, індексний № 1376399.

Пунктом 1.5. Договору сторони погодили, що орендодавець на час дії договору надає орендареві право безперешкодного користування територією під будівлею (майном) та прилеглою територією разом з господарським двором, надалі разом - "Прилегла Територія", плата за користування якою в цілому входить до складу орендної плати.

Відповідно до пункту 2.4. Договору майно буде передано орендарю для розміщення магазину для здійснення гуртово-роздрібної торгівлі видами та групами продовольчих, непродовольчих товарів та супутніх товарів, в тому числі алкогольними та тютюновими виробами; виробництва та продажу напівфабрикатів продовольчих товарів, продукції кулінарії та готової продовольчої продукції; організації підприємств громадського харчування; з метою розміщення підсобних, допоміжних, офісних і складських приміщень. Вищезазначений перелік не є вичерпним.

Згідно з пунктом 3.1. Договору розмір орендної ставки в місяць за один квадратний метр орендованих приміщень складає 190,50 грн., без ПДВ, що на дату підписання договору становить 23 долари США 83 центи за офіційним курсом Національного банку України та включає в себе плату за користування майном та прилеглою територією.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за місяць розраховується за наступною формулою: А1=(А0*А2+діюча ставка ПДВ)* (К1+К0), де:

А1 - розмір орендної плати на місяць в гривнях на момент платежу;

А0 - розмір орендної ставки за 1 кв.м. майна, зазначеної в гривнях в пункті 3.1. цього Договору;

А2 - площа майна, зазначена в пункті 1.1. цього Договору;

К0 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату укладення цього Договору, а саме: 7,993 грн. за 1 долар США;

К1 - співвідношення курсу української гривні до курсу долара США, встановленого НБУ станом на дату платежу.

Діюча ставка ПДВ означає суму податку на додану вартість, який визначається виходячи зі ставки податку, чинної на момент сплати відповідного платежу. Сторони беруть до уваги, що на дату укладення цього Договору, ставка ПДВ становить 20 % від орендної плати. Сторони дійшли згоди, що у разі втрати орендодавцем протягом строку дії цього Договору статусу платника ПДВ, для застосування у формулі, зазначеній у цьому пункті, діюча ставка ПДВ дорівнює 0.

Відповідно до пункту 3.4. Договору орендна плата буде сплачуватися орендарем на підставі Актів виконаних робіт, підписаних сторонами не пізніше 20-го числа місяця, який слідує за місяцем, в якому було здійснено користування майном.

25.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено Договір про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013 року, відповідно до якого сторони погодили читати у тексті Договору оренди найменування, місцезнаходження, платіжні реквізити, а також будь-яку іншу інформацію, що стосується орендаря, в такій редакції як це зазначено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" у преамбулі та реквізитах до цього Договору.

Судом встановлено, що 25.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено Договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013, відповідно до якого сторони погодили читати у тексті Договору оренди найменування, місцезнаходження, платіжні реквізити, а також будь-яку іншу інформацію, що стосується орендаря, в такій редакції як це зазначено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" у преамбулі та реквізитах до цього Договору; а також тимчасово, на виключення інших умов договору розмір орендної плати в місяць за період з 01.01.2015 до 30.06.2015 складає 4,7% відсотка доходу (виручки) орендаря від реалізації продукції , одержаного орендарем в магазині, розміщеному за адресою: м.Київ, вул. Харківське шосе, 144 "Б" , проте не менше 1000000грн., з урахуванням ПДВ та включає в себе суму податку на додану вартість, плату за користування майном та прилеглою територією (п. 3.17.) (копія )

Судом встановлено, що 28.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 87, за яким, зокрема, сторони на період з 01.01.2015 по 30.06.2016 встановили, що на виключення інших умов договору розмір орендної плати в місяць складає 4,7% відсотка доходу (виручки) орендаря від реалізації продукції , одержаного орендарем в магазині, розміщеному за адресою: м.Київ, вул. Харківське шосе, 144 "Б" , за місяць, в якому здійснювалося користування орендованими приміщеннями, проте не менше 1000000грн., з урахуванням ПДВ та включає в себе суму податку на додану вартість, плату за користування майном та прилеглою територією. По закінченню кожного календарного місяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за відповідним місяцем оренди, орендар надає орендодавцеві підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою офіційний звіт орендаря. В даному офіційному звіті зазначається загальна сума виручки від реалізації товарів та послуг орендарем в об'єкті оренди, що надійшли за відповідний місяць оренди. Орендна плата розраховується після надання орендарем інформації про загальну суму надходжень грошових коштів від реалізації товарів та послуг орендарем на об'єкті оренди за відповідний місяць оренди з урахуванням ПДВ. Орендна плата у період з 1 січня 2015 року до 30 червня 2016 року включно сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця протягом семи банківських днів з дати отримання таких рахунків (п.3.17).

За своєю правовою природою вказаний Договір є договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, при цьому плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд" 11.04.2016 було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" 1000000,00 грн. з призначенням платежу: РФ№СФ-0000024 від 05.04.2016, оренда приміщення. Зазначене підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" від 05.12.2016 №05ц/2828БТ (т.2, а.с.197).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2011 року Святошинським районним судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 2-4127/10, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" було визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.

20.09.2011 до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Київ, Харківське шосе, 144Б (номер запису 2320-П в книзі: 16п-178); підстава внесення запису: рішення суду - Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2011. Зазначені відомості підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.04.2017 №85136471.

Крім того, судом встановлено, що Компанія "Феліндако ЛТД" Thelintako LTD, звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" про зобов'язання вчинити дії, а саме:

1. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 року;

2. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 29.01.2013 року, що укладений між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф";

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" на користь Компанії "Феліндако ЛТД" частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" розміром 100 % Статутного капіталу Товариства, що у грошовому виразі складає 119 510, 00 грн.;

4. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені протоколом №39 від 05.03.2013 року;

5. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені протоколом №43 від 01.04.2013 року;

6. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013 року, запис № 10651050009002260;

7. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 06.03.2013 року, запис № 10651070010002260;

8. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 05.04.2013 року, запис № 10651070012002260;

9. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 08.04.2013 року, запис № 10651050013002260;

10. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", державну реєстрацію яких проведено 27.08.2013 року, запис № 10651070014002260;

11. Визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця", учасником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" згідно державної реєстрації змін до установчих документів Товариства (запис 10651050013002260) здійснювати дії, направлені на відчуження майна товариства, а саме, але не виключно: нежитлових приміщень (в літ. А), загальною площею 2 862,40 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, б. 144 б.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 року у справі № 910/13186/15 за вищезазначеним позовом, судом було встановлено наступне.

Компанія "Феліндако ЛТД", була єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (далі - Товариство), який володів часткою розміром 100% Статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті складало 119510,00 грн., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.04.2012 року, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Дарниця" від 09.09.2011 року, що оформлено відповідним протоколом № 35/1 від 09.09.2011 року, яким (питання 6 та 7 порядку денного) було вирішено прийняти до складу учасників Товариства позивача з визначенням частки у статутному капіталі Товариства, що належить позивачу, розміром 100%;

- статутом Товариства, затвердженим загальними зборами учасників Товариства, рішення яких оформлено протоком № 36 від 12.03.2012 року (як свідчить розділ 4 Статуту, позивач володіє часткою у Статутному капіталі Товариства загальним розміром 100%, що у грошовому еквіваленті складає 119 510,00 грн.);

- договорами купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" від 14.12.2011 року, укладеними між ОСОБА_4 та Компанією "Феліндако ЛТД", та ОСОБА_3 та Компанією "Феліндако ЛТД".

Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 38 від 29.01.2013 року, було затверджено вихід Компанії "Феліндако ЛТД" зі складу учасників Товариства та передачу частки Компанії "Феліндако ЛТД" загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення договору купівлі - продажу.

На виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 38 від 29.01.2013 року, між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" 29.01.2013 року було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (копія якого наявна в матеріалах справи) відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф". Від Компанії "Феліндако ЛТД" цей договір підписано особою, яку також зазначено як "Романюк Ігор". Проте Компанією "Феліндако ЛТД" зазначалось, що вказаний договір також не підписувався ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю його в період підписання на території України.

Як зазначено Компанією "Феліндако ЛТД", ним були отримані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" та встановлені наступні реєстраційні дії, проведені щодо Товариства:

- 30.01.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651050009002260) - єдиним учасником Товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф".

- 06.03.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651070010002260) - єдиним учасником Товариства став ОСОБА_6, він же призначений директором Товариства.

- 05.04.2013 року - змінений директор Товариства на ОСОБА_7, (запис № 10651070012002260).

- 08.04.2013 року - була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651050013002260) - єдиним учасником Товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф".

- 27.08.2013 року - змінений директор Товариства на ОСОБА_8, (запис № 10651070014002260).

Таким чином, станом на 16.04.2014 року єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф", директор - ОСОБА_8

В подальшому загальними зборами учасників Товариства було прийнято декілька рішень стосовно зміни складу учасників Товариства, відступлення частки у статутному капіталі Товариства. На виконання зазначених рішень вищого органу Товариства було укладено низку договорів купівлі-продажу зазначеної частки.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленим протоколом № 39 від 28.02.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_6 шляхом укладення з ОСОБА_6 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_6 до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 39 від 28.02.2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" та ОСОБА_6 05.03.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_6

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленим протоколом № 43 від 01.04.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід ОСОБА_6 зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 43 від 01.04.2013 року, між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" 01.04.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф".

Підставою для проведення державної реєстрації зазначених вище змін до статуту були рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколами № 38 від 29.01.2013 року, № 39 від 28.02.2013 року, № 43 від 01.04.2013 року, вказані вище договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 29.01.2013 року, від 05.03.2013 року, від 01.04.2013 року.

Також, Господарським судом міста Києва у справі № 910/13186/15 встановлено, що 06.06.2015 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленим протоколом № 46 від 06.06.2015 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу ОСОБА_9 шляхом укладення з ОСОБА_9 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_9 до складу учасників Товариства, затверджено нову редакцію статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 46 від 06.06.2015 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" та ОСОБА_9 06.06.2015 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_9.

08.06.2015 року було проведено державну реєстрацію статуту Товариства в новій редакції, в якому єдиним учасником Товариства зазначено ОСОБА_9

Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформлене протоколом № 38 від 29.01.2013 року, приймалось 29.01.2013 року. Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", укладений між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" було укладено також 29.01.2013 року.

Від імені Компанії "Феліндако ЛТД" вказане рішення загальних зборів, а також договір підписано особою, яку також зазначено як "Романюк Ігор".

Судом встановлено, що вказані рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 38 від 29.01.2013 року, а також зазначений договір від 29.01.2013 року не могли бути підписані ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю його в період підписання на території України, що встановлено рішенням суду у справі № 910/13186/15.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 р., якими було затверджено передачу частки Компанії "Феліндако ЛТД" загальним розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" шляхом укладання договору купівлі - продажу; затверджений Статут Товариства в новій редакції, прийняті за відсутністю єдиного учасника Товариства (його уповноваженого представника), а також без будь-яких доказів волевиявлення позивача на відчуження власної частки у статутному капіталі Товариства, що є прямим порушенням приписів статті 60 Закону України "Про господарські товариства", а також статті 148 Цивільного кодексу України, статей 237, 238, 244, 245 Цивільного кодексу України.

Крім того, на виконання зазначеного вище рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 38 від 29.01.2013 року, між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" 29.01.2013 року було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф".

Враховуючи те, що судом вже було встановлено факт неможливості підписання укладеного 29.01.2013 року між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від імені позивача її повноважним представником ОСОБА_5, у зв'язку з зазначенням в договорі місця укладення - "місто Київ", проте фактичним перебуванням зазначеної особи в період підписання договору за межами України, суд дійшов висновку про порушення норми статті 207 Цивільного кодексу України під час укладення договору.

Як було встановлено судом під час розгляду справи № 910/13186/15, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформленим протоколом № 39 від 28.02.2013 року, змінено склад учасників Товариства: затверджено вихід Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" зі складу учасників Товариства у зв'язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 100 % статутного капіталу ОСОБА_6 шляхом укладення з ОСОБА_6 договору купівлі-продажу зазначеної частки, прийнято ОСОБА_6 до складу учасників Товариства, затверджено зміни до статуту Товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 39 від 28.02.2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" та ОСОБА_6 05.03.2013 року було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", відповідно до якого право власності на частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства було передано ОСОБА_6

06.03.2013 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Товариства (запис № 10651070010002260) - єдиним учасником Товариства став ОСОБА_6, він же призначений директором Товариства, що було також встановлено судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2015 року у справі №910/13186/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 року було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені Протоколом № 38 від 29.01.2013 року, Договір купівлі - продажу від 29.01.2013 року, що укладений між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" та визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", що оформлені протоколом № 39 від 28.02.2013 року.

Позивач зазначає, що наведені обставини стали підставою для аналізу та виявлення можливих ризиків діяльності позивача у період корпоративного конфлікту позивача, за наслідками якого позивачем було виявлено, що між відповідачем та третьою особою було укладено спірний договорі оренди.

19.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" в особі генерального директора ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв від позивача і набув право власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 12/Zкіп-06, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. 30.03.2006 за реєстровим № 1119, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, а саме: нежитлові приміщення підвального та першого поверху (в літ. А), які знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б", загальною площею 2862,4 кв.м, в рахунок виконання зобов'язань позивача за кредитним договором № 12/KB-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 30.03.2006, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною Анною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2280.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 910/10442/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України, позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та дійшла висновку, що позивач був власником майна переданого відповідачем в оренду третій особі, а саме: з приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень № 1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7 (в літ. А), загальною площею 2787,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б", зокрема, у період з 21.03.2016 по 21.04.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" не будучи власником нежитлових приміщень (в літ. А), а саме: з приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень № 1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7, загальною площею 2787,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б", безпідставно отримувало орендні платежі за договором оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013. Отже позивач вважає, що є підстава для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" грошових коштів, які відповідач отримав/міг отримати без достатньої правової підстави у період з 21.03.2016 по 21.04.2016 як орендні платежі.

З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" 1994649, 52 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 22.08.2016, яка була прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 у справі № 910/11210/16).

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу №910/11210/16 на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України у постанові від 05.04.2017 зазначив наступне.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач спірне майно в оренду не передавав та нікого, в тому числі і відповідача, не уповноважував на передачу цього майна в оренду.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суб'єктами в кондикційному зобов'язанні є, з одного боку, власник майна (титульний володілець), який у зобов'язанні має право вимоги та виступає кредитором, а з іншого, - набувач майна, який виступає боржником.

Оскільки саме відповідач, як орендодавець, отримував орендну плату за належне позивачу майну, то на підставі вищевказаної норми з нього підлягають стягненню як безпідставно одержані кошти орендної плати за період з 21.03.2016 по 21.04.2016.

Такі висновки суду грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

За приписами частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця" набуло право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.

Як було зазначено вище, 05.08.2011 року Святошинським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі № 2-4127/10, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" було визнано право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверху, загальною площею 2 862,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-Б (літ. А), як на окремий об'єкт нерухомого майна.

20.09.2011 до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Київ, Харківське шосе, 144Б (номер запису 2320-П в книзі: 16п-178); підстава внесення запису: рішення суду - Святошинського районного суду міста Києва від 05.08.2011. Зазначені відомості підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.04.2017 №85136471.

21.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільпо ПДВПП" (орендар), правонаступником якого відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (третя особа) укладено договір оренди нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2298, за яким орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до умов цього Договору в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення № 1 по приміщення № 54 групи приміщень № 1 та приміщення № 1 групи приміщень № 7, загальною площею 2 787,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 "б".

Згідно з пунктом 1.2. Договору майно належить на праві власності орендодавцю на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року за реєстровим № 2280. Право власності орендодавця на майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав Ханіною А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.03.2013 року, номер запису про право власності: 384770, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:13315680000, згідно з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2013 року, індексний № 1376399.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 910/10442/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України, позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280.

Рішення у справі № 910/10442/16 обґрунтовані тим, що оспорюваний договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" був підписаний генеральним директором ОСОБА_6, якого прийнято до складу учасників позивача з часткою 100% статутного капіталу та призначено на посаду рішенням загальних зборів від 28.02.3013, оформленими протоколом № 39, які в подальшому були визнані недійсними судовим рішенням у справі № 910/13186/15, яким витребувано на користь Компанії "Феліндако ЛТД" частку у розмірі 100% статутного капіталу, у зв'язку з чим ОСОБА_6 не мав повноважень на підписання оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця".

При цьому, дослідивши обставини неодноразового відчуження належної Компанії "Феліндако ЛТД" частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", встановлені рішенням у справі № 910/13186/15, взявши до уваги факт родинних зв'язків між учасником і керівником відповідача та колишніми власниками корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", суди у справі № 910/10442/16 дійшли висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" за всіма обставинами не могло не знати про триваючий корпоративний конфлікт у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" та відсутність повноважень ОСОБА_6, у зв'язку з чим відхилили посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" на частину 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Циільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Разом з цим, в кондиційних зобов'язаннях, важливу роль відіграє суб'єктивна складова поведінки набувача майна. Конструкція "набувач дізнався чи міг дізнатися про безпідставність свого володіння" закликає набувача майна не бути самовпевненим, зобов'язує його діяти обачно, розсудливо, вживаючи законних заходів для з'ясування підстав свого володіння майном.

Добросовісність набувача в кондикційних зобов'язаннях самостійного правового значення не має, але суб'єктивна складова його поведінки враховується при визначенні періоду, за який набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому доходи, які він одержав чи міг одержати від майна.

Здійснюючи відповідні розрахунки доходів, що підлягають виплаті набувачем на користь потерпілого, слід узяти до уваги таке. Якщо доходи були одержані набувачем реально, то враховується розмір реальних доходів, підтверджених відповідними доказами про їх одержання. Якщо ж набувач не одержував реальних доходів, хоча й міг одержати, або розмір доходів встановити неможливо, то слід виходити зі звичайних цін та/або розміру плати, що склалася на ринку аналогічних (максимально подібних) речей, товарів, робіт, послуг у відповідному регіоні.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на сьогоднішній день договір оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013 є чинним, ніким не оскарженим, а тому є достатньою та належною правовою підставою для набуття відповідачем грошових коштів (доходу) за таким договором.

Приписи ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачають норму, за якої доходи, які отримані (могли бути отримані) особою, з майна, що набуте чи збережене такою особою без достатньої правової підстави, повинні бути нею відшкодовані.

Тобто, в даному разі факт отримання коштів в якості доходу від майна розглядається в контексті обставин абсолютної безпідставності володіння особою майном, з якого нею було отримано дохід, а не в контексті наявності певної правової підстави, на якій особою, що зберегла майно безпідставно, отримано дохід від іншої особи (третьої особи), як-от договору між цими особами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність набуття відповідачем спірного майна за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144 "Б" яка підтверджена наявними доказами, зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі № 910/10442/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України, яким визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця".

Таким чином, позивач є власником майна, переданого відповідачем в оренду третій особі, а отже виходячи з приписів ст. 317 Цивільного кодексу України, саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, в тому числі шляхом передання його в оренду іншим особам.

Відтак, наведене дає підстави для висновку про те, що майно, передане відповідачем в оренду третій особі, було набуте та збережене (та передане в оренду) відповідачем безпідставно, що свідчить про наявність у позивача як законного власника майна підстав вимагати у відповідача відшкодування доходів, що були фактично отримані чи могли бути отримані з цього майна за заявлений позивачем період.

Розраховуючи суму позову, позивач виходив з розміру орендованого приміщення, а також розміру орендної плати за договором оренди, укладеним між відповідачем та третьою особою, відповідно до пункту 3.3.Договору оренди.

Відповідно до пункту 3.4. Договору орендна плата буде сплачуватися орендарем на підставі Актів виконаних робіт, підписаних сторонами не пізніше 20-го числа місяця, який слідує за місяцем, в якому було здійснено користування майном.

Як зазначалось вище, 28.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013, за яким, зокрема, сторони на період з 01.01.2015 по 30.06.2016 встановили, що на виключення інших умов договору розмір орендної плати в місяць складає 4,7% відсотка доходу (виручки) орендаря від реалізації продукції, одержаного орендарем в магазині, розміщеному за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144 "Б" , за місяць, в якому здійснювалося користування орендованими приміщеннями, проте не менше 1000000грн., з урахуванням ПДВ та включає в себе суму податку на додану вартість, плату за користування майном та прилеглою територією

По закінченню кожного календарного місяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за відповідним місяцем оренди, орендар надає орендодавцеві підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою офіційний звіт орендаря. В даному офіційному звіті зазначається загальна сума виручки від реалізації товарів та послуг орендарем в об'єкті оренди, що надійшли за відповідний місяць оренди. Орендна плата розраховується після надання орендарем інформації про загальну суму надходжень грошових коштів від реалізації товарів та послуг орендарем на об'єкті оренди за відповідний місяць оренди з урахуванням ПДВ. Орендна плата у період з 1 січня 2015 року до 30 червня 2016 року включно сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця протягом семи банківських днів з дати отримання таких рахунків (п.3.17).

Судом встановлено що відповідачем було виставлено третій особі рахунок-фактуру №СФ-0000024 від 05.04.2016 на суму 1000000,00 грн. за оренду приміщення площею 2787,700 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд" 11.04.2016 було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" 1000000,00 грн. з призначенням платежу: РФ№СФ-0000024 від 05.04.2016, оренда приміщення. Зазначене підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" від 05.12.2016 №05ц/2828БТ.

З урахуванням того, що за умовами договору оренди відповідач виставляє рахунок на оплату орендної плати саме за наслідками надання орендарем інформації про суму отриманих доходів у формі звіту (враховуючи умови договору про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 2298 від 21.03.2013) та відповідачем було виставлено рахунок-фактуру на суму 1000000,00 - дають підстави для висновку, що відповідачем було отримано від третьої особи дохід у розмірі 1000000,00 грн. за передання спірного майна, належного позивачу, в оренду третій особі, що підтверджується доказами сплати третьою особою коштів у такому розмірі за орендоване майно відповідачеві на підставі виставленого останнім рахунку, водночас позивачем не доведено, що відповідачем було отримано чи могло бути отримано дохід у більшому розмірі у заявлений у позові період. При цьому, сторонами не надано суду будь-яких доказів, що 4,7% відсотка доходу (суми виручки), який отримала третя особа, від реалізації товарів та послуг орендарем на об'єкті оренди за відповідний місяць, є більшим ніж 1000000,00 грн.

Суд при визначенні розміру доходів, які міг отримати відповідач від використання безпідставно отриманого майна, не вправі застосовувати умови договору, які були змінені сторонами, відтак пункт 3.3. договору оренди за яким, розмір орендної плати за місяць розраховується за наступною формулою: А1=(А0*А2+діюча ставка ПДВ)* (К1+К0), не застосовується судом, оскільки за нотаріально посвідченим договором від 28.01.2016 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (орендар), сторонами погоджено новий порядок оплати, який стосується в тому числі спірного у справі періоду.

З огляду на наведені обставини, судом вважаються доведеними обставини щодо отриманого відповідачем доходу за передання майна за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144 "Б" у розмірі 1000000,00 грн.

Правова позиція щодо підставності стягнення з відповідача доходів, отриманих в період безпідставного володіння майном в порядку статей 1212, 1214 ЦК України № 910/500/15-гвикладена в постанові Верховного суду України від 25.10.2017р.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017р. у справі № 910/11210/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2017р. у справі № 910/11210/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/11210/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

С.О. Алданова