Рішення № 69549639, 11.10.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10988/17

Провадження № 2/344/3599/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 20.12.2016 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8095.47 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач зазначив, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачем обовязків за кредитним договором станом на 14.08.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 11734,61 гривень, з яких: 8095,48 грн. заборгованість за кредитом, 695,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1942,86 грн. заборгованість за пенею та комісією, 1000,51грн.- нарахований штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної Угоди. Виходячи з наведеного, ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив розглядати даний спір у відсутності представника та не заперечив проти прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомлено. З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобовязується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 20.12.2016 року отримав в ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 8095,47 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5,6,7-30).

Відповідач ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ( а.с.5).

Відповідно до п. 1.1.3.2.11 Умов та правил ОСОБА_1 має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків Клієнта в погашення кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких Клієнт є поручителем, а також будь-якій іншій заборгованості, які виникла у Клієнта зважаючи на невиконання зобовязань перед Банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами та правилами та Тарифами банку складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цією угодою, більш ніж на 31 день, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 1000,51грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.12.2016 року (а.с.4) станом на 14.08.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 11734,61 гривень, з яких: 8095,48 грн. заборгованість за кредитом, 695,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1942,86 грн. заборгованість за пенею та комісією, 1000,51грн.- нарахований штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної Угоди.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обовязку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання Генеральної угоди б/н від 20.12.2016 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та відсотками, яку відповідач у добровільному порядку не погасив, тому банком позивачем відповідно до умов кредитного договору було нараховано штраф за порушення зобов'язань через необхідність звернення до суду з цим позовом. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 20.12.2016 року, розмір якої станом на 14.08.2017 року становить 11734,61 гривень, з яких: 8095,48 грн. заборгованість за кредитом, 695,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1942,86 грн. заборгованість за пенею та комісією, 1000,51грн.- нарахований штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної Угоди, що відповідає розрахунку заборгованості наданим позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» із зарахуванням на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код 14360570 суму заборгованості за кредитним договором б/н від 20.12.2016 року у розмірі 11734(одинадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 61 копійка (з яких: 8095,48 грн. заборгованість за кредитом, 695,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1942,86 грн. заборгованість за пенею та комісією, 1000,51грн.- нарахований штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної Угоди), та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: Татарінова О.А.