Ухвала суду № 69458415, 05.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4937/17 Справа № 192/363/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 49

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Каратаєвої Л.О.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

при секретарі: Назаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року, в якій ставить питання про її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2017 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України, суддя виходив з того, що у визначений ухвалою суду термін, недоліки в повному обсязі позивачем не усунено, а саме не надано: доказів реєстрації відповідача; доказів на підтвердження народження дитини; доказів припинення шлюбних відносин.

Проте з такими висновками судді колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно положенням ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності з п.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обовязків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ч.2ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Висновок судді про те, що в позовній заяві не зазначено докази на підтвердження кожної обставини, на яку посилається заявник, як на підставу своїх вимог, є необґрунтованим та суперечить нормам процесуального права.

Питання про характер правовідносин, належність та допустимість доказів суд повинен вирішувати у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України.

Крім зазначеного, питання про наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права суд повинен вирішувати під час розгляду справи, а уточнення позовних вимог суд може вирішити під час попереднього судового засідання відповідно до ст. 130 ЦПК України, зокрема зясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнання обставин, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів.

Крім того, згідно розяснень, викладених в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справи у суді першої інстанції, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при предявленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Однак, суддя першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково повернув позовну заяву.

За таких обставин, беручи до уваги, що перелік вимог до змісту позовної заяви, визначений ст. 119 ЦПК України є вичерпним, колегія суддів вважає, що підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви у суду не було.

При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2017 року скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі

Головуючий

Судді: