Постанова № 69390664, 03.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року о 16 год. 53 хв.Справа № 808/1348/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представників позивача - Ковальської Я.М., Занкіної Н.О.,

представника відповідачів - Школової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.НАФТА»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.НАФТА» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Запорізькій області), Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, Запорізька ОДПІ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 2 від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» зі змінами, внесеними наказом від 05.09.2016 №483 та визнати протиправними дії відповідача 2 з проведення фактичної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 06.02.2017 №0000224000, яким позивачу нараховано 202363,66 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.02.2017 №0000224000. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, що закріплено актом камеральної перевірки. Разом з тим, на думку позивача, питання дотримання/не дотримання не могло бути предметом камеральної перевірки в силу вимог Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що з боку позивача відсутня вина у несвоєчасній реєстрації акцизних накладних, оскільки реєстрація таких накладних є можливою лише після внесення контролюючим органом акту інвентаризації пального (залишку обсягу пального) до СЕАРП. Разом з тим, у зв'язку з тим, що контролюючим органом не виконано обов'язок з внесення до СЕАРП акту інвентаризації пального ТОВ «ТРАНС.НАФТА» позивач був позбавлений об'єктивної можливості здійснити реєстрацію акцизних накладних у встановлені строки. Зазначає, що в подальшому позивач почав реєструвати акцизні накладні не за рахунок залишків, які вказані в акті інвентаризації, а за рахунок провадження господарської діяльності з контрагентами із реєстрацією інформації про пальне в СЕАРП.

Також, позивач зазначає про протиправність наказу відповідача 2 від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» зі змінами, внесеними наказом від 05.09.2016 №483, оскільки на думку позивача у контролюючого органу були відсутні підстави передбачені ПК України для проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРАНС.НАФТА». Також, позивач вважає безпідставними висновки акту перевірки від 13.09.2016 №000080/08-29-40/36605198 «Про результати фактичної перевірки з питання перевірки даних обсягів залишку пального, які зазначені а Акті інвентаризації обсягів залишку пального на початок дня 01.03.2016, поданого платником 19.03.2016 на відповідність фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку за період з 01.03.2016 по 01.09.2016», оскільки позивач вказує на те, що ним не допускались співробітники контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, а тому відповідач не міг встановити наявність чи відсутність порушень без фактичного проведення перевірки.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, що закріплено актом камеральної перевірки. Зазначає, що посилання позивача на не реєстрацію контролюючим органом Акту інвентаризації пального є безпідставними, оскільки наданий позивачем контролюючому органу Акт інвентаризації містив не повну інформацію, а тому не включений до СЕАРП. Зазначає, що у разі зазначення неповних відомостей в акті інвентаризації саме платник податків несе відповідальність згідно закону. Також, вказує на те, що контролюючим органом правомірно прийнято рішення про проведення фактичної перевірки, оскільки таке право контролюючого органу прямо передбачено пунктом 9 підрозділу 5 розділу ХХ, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримала позицію викладену в письмових запереченнях, просила відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що судом встановлено, що наказом Запорізької ОДПІ від 31.08.2016 №471 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРАНС.НАФТА» з питань перевірки даних обсягів залишку пального, які зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального на початок дня 01.03.2016, наданого платником. Перевірку наказано провести з 01.09.2016 тривалістю 10 діб та охопити період з 01 березня по 01 вересня 2016.

Наказом від 05.09.2016 №483 «Про внесення змін до наказу від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» наказано провести за місцем провадження господарської діяльності фактичну перевірку ТОВ «ТРАНС.НАФТА» з питання перевірки даних обсягів залишку пального, які зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального на початок дня 01.03.2016 наданого платником. Перевірку провести з 06 вересня 2016 року тривалістю 7 діб та охопити період з 01 березня по 01 вересня 2016 року.

Крім того, 07 грудня 2016 року головним ревізором-інспектором Запорізької ОДПІ складено Акт про результати камеральної перевірки порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних №000190/08-29-40/36605198, яким встановлено порушення ТОВ «ТРАНС.НАФТА» вимог пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України, а саме недотримання термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

20 січня 2017 року позивачем подано заперечення на акт камеральної перевірки, які за результатами розгляду листом від 01.02.2017 №465/10/08-01-40-00-16 залишені без задоволення.

06 лютого 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі висновків акту №000190/08-29-40/36605198 від 07 грудня 2016 року, прийнято податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 202363,66 грн.

Не погодившись з прийнятим податкових повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 28.04.2017 №9253/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з наказом про проведення фактичної перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Запорізької ОДПІ від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» зі змінами, внесеними наказом від 05.09.2016 №483 та визнати протиправними дії Запорізької ОДПІ з проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, платник податку зобов'язаний подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об'єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання.

При встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказ Запорізької ОДПІ від 31.08.2016 №471 про проведення фактичної перевірки прийнято на підставі пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Також, судом встановлено, що у період з 08.09.2016 по 12.09.2016 співробітниками Запорізької ОДПІ було проведено фактичну перевірку ТОВ «ТРАНС.НАФТА» з питання перевірки даних обсягів залишку пального, які зазначені в акті інвентаризації обсягів залишку пального на початок дня 01.03.2016 поданого платником 19.03.2016 на відповідність фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку за період з 01.03.2016 по 01.09.2016, за результатами якої складено акт №000080/08-29-40/36605198.

Відповідно до висновків акту фактичної перевірки встановлено, що в порушення пункту 9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв'язку з не наданням первинних документів, що підтверджують придбання, оприбуткування, зберігання та обіг пального за період з 01.03.2016 по 01.09.2016 перевіркою не підтверджено відображені ТОВ «ТРАНС.НАФТА» інвентаризаційні залишки пального зазначені у акті інвентаризації обсягів залишку пального на початок дня 01.03.2016.

Також, у вказаному акті контролюючий орган дійшов висновку про те, що залишки пального заявлені платником акцизного податку в акті інвентаризації від 19.03.2016 (реєстраційний номер 9039082025) підлягають коригуванню (зменшенню) на зазначені відхилення в СЕАРП.

За таких обставин, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що наказ Запорізької ОДПІ від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» зі змінами, внесеними наказом від 05.09.2016 №483 та визнати протиправними дії Запорізької ОДПІ з проведення фактичної перевірки, був фактично реалізований контролюючим органом.

Суд зазначає, що проведення контролюючим органом виїзної/фактичної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної/фактичної податкової перевірки. Отже, позови платників про оскарження дій контролюючого органу щодо призначення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося фактичного проведення контролюючим органом спірної перевірки. У протилежному випадку (тобто якщо на час вирішення даного спору виїзну/фактичну перевірку вже проведено) правові наслідки наказу про призначення цієї перевірки є вичерпаними, а тому оскарження такого наказу не сприяє відновленню порушених прав платника.

Суд враховує посилання позивача на те, що ним не було допущено до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу, проте, у зв'язку з тим, що контролюючим органом складено акт за результатами фактичної перевірки з якого вбачається фактичне проведення перевірки, то такі дії посадових осіб повинні оскаржуватися платником податків під час оскарження рішення контролюючого органу, прийнято на підставі висновків такого акту фактичної перевірки, оскільки адміністративний суд не може розглядати позовні вимоги про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень окремо від зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні та/або окремо від вимог про визнання протиправним та скасування відповідного рішення (стаття 105 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог визнання протиправним та скасування наказу Запорізької ОДПІ від 31.08.2016 №471 «Про проведення фактичної перевірки» зі змінами, внесеними наказом від 05.09.2016 №483 та визнати протиправними дії Запорізької ОДПІ з проведення фактичної перевірки.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.02.2017 №0000224000, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки камеральної перевірки №000190/08-29-40/36605198 від 07 грудня 2016 року щодо порушення позивачем вимог п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції чинній станом на момент проведення камеральної перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган мав право на проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Разом з тим, суд не може погодитись з правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, з огляду на наступне.

Пунктом 58 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015 Податковий кодекс України доповнено статтею 231 (Акцизна накладна) та статтею 232 (Електронне адміністрування реалізації пального).

Згідно з п.1 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015, вказані доповнення до Податкового кодексу України набрали чинності з 01.03.2016.

Відповідно до п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Як зазначено у п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України, при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

У п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України зазначено, що реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пп.232.4.2 п.232.4 ст.232 Податкового кодексу України у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці. Кошти сплаченого акцизного податку, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального, зараховуються на окремі рахунки, відкриті платнику акцизного податку в центральному органі виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.9 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, платник податку зобов'язаний подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об'єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального. Форма акта проведення інвентаризації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання. При встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» підготувало та направило за місцем податкового обліку Акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01.03.2016, який було прийнято контролюючим органом 19.03.2016 відповідно до Квитанції №2 (а.с.21-24, т.1).

Тобто, позивач виконав вимоги закону, тому визначений обсяг залишків пального мав бути врахований у Формулі, визначеній п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого 24.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №113, система електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.

З 19 березня 2016 року ТОВ «ТРАНС.НАФТА» складало акцизні накладні та вживало заходи з їх реєстрації в СЕАРП у встановлені строки (у межах 15 днів), але по результатах вказаних дій позивач отримував Квитанції №2 щодо не прийняття документа у зв'язку із тим, що «обсяг пального не може перевищувати залишок» (а.с.148-206, т.1).

Тобто, реєстрація акцизних накладних не відбувалася з причин, що не залежать від позивача, а навпаки - через неврахування обсягів залишку пального за Актом інвентаризації обсягів залишку пального контролюючим органом у Формулі, визначеній п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України.

Щодо посилань представника відповідача на те, що Акт інвентаризації ТОВ «ТРАНС.НАФТА» містив недоліки, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено те, що вказаний акт було прийнято на рівні ДФС України, а тому дані відображені в такому акті повинні були бути відображені у СЕАРП.

Під час судового розгляду адміністративної справи відповідачами до суду не надано жодних належних та допустимих доказів якими б було підтверджено правомірність не прийняття контролюючим органом акцизної накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, оскільки ТОВ «ТРАНС.НАФТА» та його посадові особи не допускали порушень закону, належно та своєчасно вживали всіх заходів щодо визначення обсягів залишку пального та реєстрації акцизних накладних, а недоліки в роботі СЕАРП не залежать від дій позивача, то відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ТРАНС.НАФТА».

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.02.2017 №0000224000.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.НАФТА» (код ЄДРПОУ 36605198) судовий збір в розмірі 3035,45 грн. (три тисячі тридцять п'ять гривень сорок п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко