Ухвала суду № 69312178, 02.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про постановлення додаткової ухвали у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року передано адміністративну справу 812/430/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії на розгляд Сватівському районному суду Луганської області як адміністративному суду (т.2 а.с. 146-147).

При постановленні ухвали від 04 вересня 2017 року судом не було вирішено клопотання позивача про передачу даної справи за підсудністю до Біловодського районного суду Луганської області (т.2 а.с. 134).

Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином (т.2 а.с. 157).

Представник відповідача в судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т.2 а.с. 160), надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (т.2 а.с. 159).

За змістом частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення суд ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення (абзаци 1, 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі»).

Враховуючи викладене, питання про постановлення додаткової ухвали розглянуто судом у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши питання про постановлення додаткової ухвали у справі № 812/430/17, суд дійшов наступного.

Згідно з частиною першою статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Позивач в обґрунтування клопотання про передання справи до Біловодського районного суду Луганської області посилалась на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання якої у відповідності до інформації, зазначеної у довідці від 23.01.2015 № 920016418, є Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 143 (т.2 а.с. 135).

Відповідно до частини другої статті 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місцяпроживання (перебування, знаходження)в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Зазначеною нормою передбачено право позивача вибору суду, до якого він може звернутися та встановлює підстави для такого звернення, зокрема: з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань); у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706) громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

За змістом частини першої статті 1 вказаного Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Частиною 2 статті 1 Закону № 1706 визначено, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1706 передбачено, шо Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особливістю даної справи є те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання є відмінним від зазначеного в паспорті.

Суд зазначає, що ухвалою від 04.09.2017 позиція щодо предметної та територіальної підсудності справи № 812/430/17 судом висловлена, однак внаслідок не розгляду клопотання позивача від 04.09.2017 б/н, не враховано право позивача щодо вибору суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, фактичне місце проживання позивача, суд дійшов висновку про необхідність направлення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії до Біловодського районного суду Луганської області.

На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про передачу справи № 812/430/17 за підсудністю до Біловодського районного суду Луганської області задовольнити.

Передати адміністративну справу 812/430/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії на розгляд Біловодському районному суду Луганської області як адміністративному суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги з поданням її копії до апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складено та підписано 04 жовтня 2017 року.