Ухвала суду № 69148696, 26.09.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1268/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

головного державного виконавця

ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди подання головного державного виконавця Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, суд, -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області звернулася в суд із поданням, погодженим із начальником Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, у якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 до виконання ним боргових зобовязань покладених згідно виконавчого листа №439/1268/15-ц, виданого 28.07.2016 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 225820.26 грн. боргу. У поданні державний виконавець вказує, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження 51993828, щодо виконання виконавчого листа № 439/1268/15-ц виданого 28.07.2016 р. У відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем 18.08.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Рішення по виконавчому документі у добровільно наданий термін боржник не виконав, декларації про доходи та майно боржника не подано. Оскільки сума боргу є доволі значною, державним виконавцем скеровано запити щодо розшуку майна боржника в реєструючі органи. Згідно відповідей реєструючих органів в боржника є майно, а саме: магазин роздрібної і гуртової торгівлі з складськими приміщеннями, шо знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Шевченка,24а, вул. Шевченка, 24б. Однак, усе майно боржника, що належить йому на праві власності перебуває у заставі перед іншими заставодержателями. Іншого майна боржника не виявлено. За викликом державного виконавця Пасельський зявився та повідомив, що сплачує кошти по мірі можливості. Крім цього, у відповідності до заяви ОСОБА_5 №1 від 12.09.2016р. та договору оренди № 01/15 від 01.01.2015 року, державним виконавцем встановлено, що магазин роздрібної і гуртової торгівлі з складськими приміщеннями, шо знаходиться за адресою: м. Броли. вул. Шевченка,24а., вул. Шевченка, 24б боржник ОСОБА_3 передав у оренду ОСОБА_5. Як встановлено з договору оренди, щомісячно орендар ОСОБА_5 вносить орендну плату за користування приміщеннями в розмірі 1000 грн., тобто отримані кошти, боржник міг би сплачувати, для погашення заборгованості перед стягувачами. 26.08.2016 року державним виконавцем накладено арешт на усе майно боржника, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На запит державного виконавця Державною прикордонною службою повідомлено про те, що ОСОБА_3К неодноразово перетинав державний кордон України. Державною міграційною службою повідомлено, що ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та факт офіційного працевлаштування у ОСОБА_6 підтверджено при розгляді справи про оголошення розшуку ОСОБА_3 За період з 18.08.2016 року по 25.09.2017 року сплачено борг в розмірі 17918.97 грн. Крім цього,зазначає, що усі примусові дії, які вчиняються, державним виконавцем не дають позитивних результатів, рішення на сьогоднішній день не виконано, що призводить до постійних скарг із сторони стягувача, який просив скерувати подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Зважаючи на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду безпідставно, оскільки має доходи, які отримує за кордоном, тому державний виконавець просить подання задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець подання підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним у змісті подання. Крім цього додатково зазначила, що від останнього зверення в суд з аналогічним подання у задоволенні якого суд відмовив, божником сплачувався у 2017 році борг частинами щомісячно, зокрема, у березні 3600 грн., у квітні 4500 грн., травні 6300 грн., червні 4500 грн., липні 4000 грн., серпні 6000 грн. Кошти безпосередньо перераховані стягувану ОСОБА_7 що підтверджується платіжними дорученнями. Однак вважає, що це не значна сума в порівнянні із боргом, який залишається не сплаченим, тому просить задовольнити подання.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, зясувавши обставини справи, дослідивши матеріали цивільної справи №439/1268/15-ц., матеріали виконавчого провадження 51993828, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 п. 19 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до норм ЦПК України та Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» (ст. 6 вказаного Закону) одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене у частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні відділу ДВС знаходиться Виконавче провадження № 51993828, де ОСОБА_3 являється боржником на загальну суму 225820,26 грн.

Однак, в матеріалах справи немає достеменних відомостей та доказів того, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання зобовязань, також такі не надані суду при внесенні органом державної виконавчої служби відповідного подання.

Державний виконавець покликається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань. Разом з тим ним не подано доказів в підтвердження того, що боржник ОСОБА_3 ухилявся від виконання зобов'язань за виконавчим провадженням.

Натомість державний виконавець чітко вказує на той факт, що боржник відсутній за місцем свого проживання та перебуває за кордоном, офіційно працевлаштований в ОСОБА_6 тапісля винесення судом ухвали 21.03.2017 р. про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, боржник щомісячно сплачує кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення №568 від 15.03.2017 р. на суму 3600 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №569 від 15.03.2017 р. на суму 400 грн. сплата виконавчого збору; платіжне доручення №1016 від 28.04.2017 р. на суму 4500 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №1017 від 28.04.2017 р. на суму 500 грн. сплата виконавчого збору; платіжне доручення №1260 від 26.05.2017 р. на суму 6300 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №1261 від 26.05.2017 р. на суму 700 грн. сплата виконавчого збору; платіжне доручення №1579 від 21.06.2017 р. на суму 4500 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №1580 від 21.06.2017 р. на суму 500 грн. сплата виконавчого збору; платіжне доручення №1843 від 21.07.2017 р. на суму 4000 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №2109 від 18.08.2017 р. на суму 6000 грн. в користь ОСОБА_7; платіжне доручення №2110 від 18.08.2017 р. на суму 600 грн. сплата виконавчого збору.

Тому суд враховує ту обставину, що виїзди за кордон є додатковим джерелом заробітку боржника.

А відтак суд приходить до висновку, що немає підстав вважати, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх боргових зобовязань.

Виходячи з наведенного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення подання, щодо обмеження виїзду за межі України ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання головного державного виконавця Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_8