Вирок № 68124102, 04.08.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/7813/16-к

Провадження № 1-кп/644/198/17

04.08.2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

При секретарі Ілові А.В.,

За участю прокурора Гур'янової Н.М.,

Захисників обвинувачених Зуєвої Л.В., Євстігнєєва В.Г.,

У присутності обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.07.2016 року №12016220530002508, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження смт.Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого

1)08.07.2011 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

2)17.05.2012 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3)06.12.2012 року Валківським районним судом Харківської області за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 18.01.2016 року з Первомайської ВК Харківської області №117 по відбуттю строку покарання,

що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, обвинуваченого за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження м.Харків, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, раніше судимого

1)11.11.2010 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ст.ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

2)02.06.2011 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

27.11.2015 року звільнений умовно-достроково на 11 місяців 7 днів на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2015 року,

що мешкав без реєстрації АДРЕСА_3, обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів, маючи не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову, повторно, скоїв ряд корисливих злочинів при наступних обставинах:

21.07.2016, приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_3, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, витягнув з сумки ОСОБА_5 ключі від квартири потерпілого, за допомогою яких відкрив двері квартири АДРЕСА_1 та проник до квартири, звідки таємно викрав грошові кошти у сумі 1700 грн., які належать ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_3 з місця злочину зник та розпорядився викраденим на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1700 грн..

Крім того, 29.08.2016 року, приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, знаходячись біля залізничної станції «Лосево», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 275, побачили ОСОБА_6, яка йшла їм назустріч. Маючи умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 підійшов ззаду до ОСОБА_6, схопив її за шию, таким чином утримуючі та спричиняючі їй фізичний біль, який не є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, після чого намагався зірвати з її плеча сумку, в цей час до них підійшов ОСОБА_4, котрий допоміг ОСОБА_3 зірвати сумку з плеча потерпілої, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з викраденим майном потерпілої, а саме: курткою з джинсової тканини вартістю - 192 грн., футболкою жіночою вартістю - 86 грн., жіночою сумкою вартістю - 88 грн., та мобільним телефоном «LG Р 765» вартістю - 800 грн., з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму - 1166 грн.

ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів, маючи не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову, повторно, скоїв корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, 29.08.2016, приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись біля залізничної станції «Лосево», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 275, побачили ОСОБА_6, яка йшла їм на зустріч. Маючи умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 підійшов ззаду до ОСОБА_6, схопив її за шию, таким чином, утримуючи та спричиняючи їй фізичний біль, який не є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння, після чого намагався зірвати з її плеча сумку, в цей час до них підійшов ОСОБА_4, котрий допоміг ОСОБА_3 зірвати сумку з плеча потерпілої, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_14 з викраденим майном потерпілої, а саме: курткою з джинсової тканини вартістю - 192 грн., футболкою жіночою вартістю - 86 грн., жіночою сумкою вартістю - 88 грн., та мобільним телефоном «LG Р 765» вартістю - 800 грн., з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму - 1166 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 на початку розгляду справи свою провину не визнавав, в ході розгляду справи позицію змінив, провину визнав в повному обсязі та суду пояснив, що він з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ввечері гуляли по району. Були на пероні станції «Лосево», де побачили дівчину. ОСОБА_3 підійшов до дівчини ззаду та схопив її за шию, він підбіг та схопив сумочку з плеча, а ОСОБА_7 взяв пакет, потім вони втрьох побігли до лісосмуги, де оглянули речі та в подальшому забрали наявний в сумочці мобільний телефон, світлого кольору. Потім цей телефон ОСОБА_8 здала в ломбард та отримала за нього 600 гривень, з яких 200 гривень взяв собі, 200 гривень віддав ОСОБА_8, як дівчині ОСОБА_3, а ще 200 гривень - ОСОБА_7. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_9 на початку розгляду справи свою провину не визнавав, в ході розгляду справи позицію змінив, провину визнав в повному обсязі та суду пояснив, по епізоду таємного викрадення майна - відпочивали на природі, потерпілий ОСОБА_5 йому повідомляв, що у нього є гроші в квартирі, коли побачив, що той не спостерігає за своїми речами, взяв з барсетки ОСОБА_5, яка знаходилась на дереві, ключі від квартири потерпілого та з ОСОБА_10, пішов за адресою проживання потерпілого. Там, відкрив двері, зайшов до квартири, почав шукати в шафі гроші. Дійсно його бачила в квартирі дівчина, сусідка, він їй повідомив, що потерпілий дав сам ключі та попросив взяти гроші. Потерпілий сам йому казав де зберігає гроші, тому одразу взяв їх в шафі на поличці. Потім повернувся до відпочиваючих, ключі повернув потерпілому.

По епізоду відкритого заволодіння майном пояснив, що він з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 гуляли, побачили на пероні станції «Лосево» дівчину. Він підійшов до дівчини ззаду та схопив її за шию, ОСОБА_4 підбіг та схопив сумочку з плеча, а ОСОБА_7 взяв пакет, потім вони втрьох побігли до лісосмуги, де оглянули речі та в подальшому забрали наявний в сумочці мобільний телефон, світлого кольору. Потім ОСОБА_8 здала телефон, отримала за нього 600 гривень, гроші були розподілені по 200 гривень між ними та свідком ОСОБА_7.

У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Враховуючі позицію обвинувачених, які було змінено покази, судом було досліджено докази по справі та провина обвинувачених в інкримінованих злочинах підтверджується повністю зібраними доказами.

По епізоду відкритого заволодіння майном ОСОБА_4 та ОСОБА_3:

Показами потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила суду, що вона поверталась додому, на пероні станції «Лосево» через дорогу побачила трьох хлопців. До неї підійшов хлопець та запитав чи немає цигарки, а потім схопив за сумку, почав тягнути, але вона її не відпускала, підбіг другий та її утримував в районі шиї, вона відчула слабкість, погроз не висловлювали, забрали пакет та сумку, залишилась лише ручка від сумки, зазначала, що лише двоє бігли в сторону посадки, 3 хлопець в цьому участі не приймав, біля неї було лише двоє. Вона прийшла додому та викликала поліцію. Речі та телефон їй повернув слідчий. За голосом впізнала ОСОБА_3, обличчя не бачила. Після подій перебувала в стресовому стані, відчувала страх.

Показами свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що він з ОСОБА_3, ОСОБА_4 гуляв біля станції метро, в районі станції «Лосево». Коли він розмовляв по телефону зі своєю дівчиною побачив як ОСОБА_3 схопив дівчину та тримав в районі грудної клітини, а ОСОБА_4 намагався вирвати сумку у дівчини, він перебував на відстані від них на 7-10 метрів, не сприймав цю ситуацію реально, оскільки дівчина не кричала, не встиг підійти, нічого не зрозумів, побачив як вони почали бігти, все відбувалось 30 секунд, він побіг за ними, не встиг допомогти. Безпосередньо в лісосмузі побачив, що у них був пакет та сумка, бачив там телефон, сенсорний. Наполягав на тому, що речі необхідно повернути, вони відмовились та ОСОБА_8 здала телефон в ломбард, отримала 500-600 гривень, грошей не брав, хоча йому пропонували.

Окрім цього, провина обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події від 30.08.2016 року, протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 06.09.2016 року, протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3 від 06.09.2016 року з фото таблицями, в ході проведення яких ними було вказано на механізм вчинення кримінального правопорушення, місце вчинення правопорушення та зазначено на місце, де ними було викинуто речі потерпілої, протоколом огляду місця події від в ході якого вилучено речі потерпілої ОСОБА_6, протоколом огляду предмету від 21.09.2016 року, відповідно до якого оглянуто вилучені предмети, довідкою Ломбарду «Свіжа копійка» від 01.09.2016 року відповідно до якої ОСОБА_8 заклала мобільний телефон «LG Р 765» 30.08.2016 року о 00.37 годині, висновком судово-медичної експертизи №2770-С/16, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_6 виявлені легкі тілесній ушкодження у вигляді садна на правій руці, висновком експерта №4735 від 19.09.2016 року, яким визначено вартість викраденого майна.

По епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_3:

Показами потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що запропонував обвинуваченим відпочити на природі, скупились в магазині, пішли відпочивати на стадіон. Дійсно йому дзвонили та повідомляли що якісь сторонні люди були в квартирі, в шафі було приблизно 1800 гривень. Коли відпочивали на стадіоні він давав барсетку потримати дівчині ОСОБА_3, він її знав декілька місяців. В барсетці були ключі від квартири. Бачив, що ОСОБА_3 був відсутній деякий час, ще з ним скоріше за все був хлопець з гіпсом на нозі. Коли йому подзвонили, він перевірив барсетку, яка вже не висіла не дереві, а лежала поряд, там не було ключів. Він чекав коли повернеться ОСОБА_3, а коли той повернувся його запевняли що ніхто нічого не брав. Коли прийшов до квартири, з'ясував, що гроші зникли, в шафі все було перевернуто, а квартира замкнена. Викликав поліцію, ключі повернув йому ОСОБА_3.

Показами свідка ОСОБА_11, яка суду пояснила, що впізнає обвинуваченого ОСОБА_3, як особу, яка була в квартирі потерпілого ОСОБА_5. 21.07.2016 року він там перебував із ще одним хлопцем, що був на милицях, вона зайшла до квартири сусіда ОСОБА_5, запитала про підставу їх перебування в квартирі, на що вони зазначили, що ОСОБА_5 дав їм ключи. Вона звернулась ще до однієї сусідки та попросила подзвонити матері ОСОБА_12, а коли повернулась в квартирі їх вже не було, біля будинку вона побачила лише одного хлопця на милицях та попросила його відвести до ОСОБА_5. Стверджувала, що саме ОСОБА_3 шукав щось в шафах, коли її побачив злякався. Приймала участь під час проведення впізнання.

Також провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення майна підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.09.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_3, як особу, що перебувала квартирі потерпілого 21.07.2016 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 19.09.2016 року із фото таблицею до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до якого обвинувачений показав де він забрав грошові кошти потерпілого.

Суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 доказана.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна «крадіжка», вчинене повторно, поєднана з проникненням у житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується доводів обвинувачених в частині того, що відповідне кримінальне правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_6 було вчинено ними з свідком ОСОБА_7, слід зазначити наступне. Відповідно до положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Під час судового розгляду кримінального провадження, суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення, не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження. Тобто, судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і суд не вправі з'ясовувати обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення особами, які не є обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, має місце реєстрації, проживання, задовільно характеризується за місцем проживання,

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є тяжким, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, на обліку лікаря психіатра, нарколога не перебуває, має місце проживання, не має реєстрації, постійного місця роботи не має, характеризується задовільно, проживав з бабусею ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_6 подано до суду заяви про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених, та прийняття рішення на розсуд суду.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному. Обставин, які обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України - судом не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачені свою провину визнали, розкаялись,

З урахуванням всіх викладених обставин, суд вважає, що для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті. На підставі ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено ним період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за вироком від 02.06.2011 року Жовтневого районного суду м.Харкова, на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.11.2015 року, на строк 11 місяців 7 днів, а тому покарання йому, згідно ст.71 КК України, треба призначати за сукупністю вироків.

Підстав для застосування вимог ст.69-1 КК України суд не вбачає.

Потерпілими цивільні позови не заявлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.

Строк попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження обвинуваченим підлягає зарахуванню відповідно до вимог ст.72 ч.5 КПК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р., за період з моменту обрання запобіжного заходу до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках, питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.06.2011 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 обраховувати з 06 вересня 2016 року, зарахувати в строк відбуття покарання за даним вироком термін попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження відповідно до вимог ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р.), за період з 06 вересня 2016 року, з моменту обрання запобіжного заходу, по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а згідно ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону №2046-VIII від 18.05.2017 р.) зарахувати в строк відбування покарання за даним вироком термін попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження з 21.06.2017 р. по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати на користь держави /код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова/ за проведення товарознавчої експертизи № 4735 від 19.09.2016 року в сумі 527 гривень 76 копійок по 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 копійок з кожного. Речові докази куртку джинсову, футболку, сумку, гребінець, мобільний телефон та зарядний пристрій до нього, передані на відповідне зберігання потерпілій ОСОБА_6 вважати переданими за належністю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В.Бугера