Вирок № 67979378, 28.07.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2437/17

Провадження № 1-кп/127/655/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

секретаря Ревтюх О.А.,

за участю прокурора Козиря С.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

законного представника потерпілого ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016020020000223 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого:

16.06.1999 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 142 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

01.04.2008 року вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі;

16.04.2010 року вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту;

25.05.2011 року вироком Староміського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до пяти місяців арешту;

27.11.2014 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі.

звільненого 11.08.2015 року по відбуттю строку покарання;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше засудженого:

15.12.1988 року вироком Шаргородського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 215-3, ч.1 ст. 215, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до двох років позбавлення волі;

12.06.1992 року вироком Хмільницького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 117, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

01.03.2006 року вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395, ст. 70 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі;

27.08.2008 року вироком Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 186 КК України до пяти років позбавлення волі;

24.09.2010 року вироком Крижопільського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 390, ст. 71 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;

15.07.2013 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі.

звільненого 11.11.2014 року по відбуттю строку покарання;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;

ВСТАНОВИВ:

25.12.2016 року о 14:30 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходилися на перехресті вулиць Стрілецька - Київська в м. Вінниці. Маючи умисел на здійснення розбійного нападу з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоровя особи, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до раніше невідомої їм особи - ОСОБА_7

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел на розбійний напад, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 одразу кулаком правої руки наніс два удари в ділянку нижньої щелепи ОСОБА_7, після чого ОСОБА_4 з лівої кишені дублянки потерпілого дістав мобільний телефон марки «Нокіа 1280», в корпусі чорного кольору.

В цей час, потерпілий ОСОБА_7 скориставшись тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відволіклися відійшов від них та почав тікати по вул. Київська до будинку за адресою вул. Академіка Янгеля, 83, де проживають його рідні.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, почали переслідувати ОСОБА_7 та наздогнали його біля будинку № 83 по вул. Академіка Янгеля. Там ОСОБА_4 кулаком правої руки наніс один удар в ділянку нижньої щелепи потерпілого. Після чого, обступивши потерпілого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провели його по вул. Академіка Янгеля до будинку № 101, де ОСОБА_4 кулаком правої руки наніс ще два удари в ділянку підборіддя потерпілого.

В подальшому, діючи узгоджено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розстебнули куртку потерпілого та почали оглядати вміст кишень куртки. В ході огляду куртки в прихованому відділі лівої кишені дублянки, ОСОБА_4 виявив грошові кошти в сумі 110 гривень. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забрали вищевказані грошові кошти в сумі 110 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 1280», залишили місце скоєння злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд,

Згідно висновку повторної судово-медичної експертизи № 57-к від 20.06.2017 року, внаслідок нанесених ударів в ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: крововилив з набряком на слизовій оболонці нижньої губи та синці на обличчі, травматичний підвивих 4 зубів на верхній щелепі. Підвивихнуті зуби були видалені стоматологом-хірургом 26.12.2016 р. та 07.04.2017 р. Втрата чотирьох зубів ОСОБА_7 становить 15% стійкої втрати загальної працездатності (з застосуванням ст. 58 в) «Таблицы процентов утрата общей трудоспособности в результате различных травм...» Инструкции Министерства Финансов СССР «О порядке организации и проведения врачебно-страховой экспертизы» № 2 от 08.01.1996). Таким чином, втрата чотирьох зубів належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоровя, повязаного зі стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину, але понад 10% (п. 2.2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995).

Відповідно до висновку експерта № 1594 від 03.01.2017 року, вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1280» становить 243,33 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 343 грн. 33 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав, надав суду наступні показання. 25.12.2016 р. він з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, їхали у тролейбусі та бешкетували. В подальшому їх вивели з тролейбуса працівники поліції, однак останні їх не затримували, а відпустили. Після цього на зупинці він підійшов до потерпілого, якого раніше не знав, представився йому та поросив у нього пять гривень. На це потерпілий відповів йому щось незрозуміле. Він подумав, що потерпілий йому грубіянить, тому штовхнув останнього. Після цього він одразу відійшов, сів у тролейбус і поїхав на залізничний вокзал, де в подальшому його затримали поліцейські.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково, надав суду наступні показання. 25.12.2016 р. він на залізничному вокзалі зустрів ОСОБА_3 та вони разом зі ще з одним хлопцем на тролейбусі поїхали на вул. Київську. Однак по дорозі їх висадили з транспорту оскільки вони там бешкетували. На зупинці вони побачили потерпілого, якого раніше не знали. Він підійшов до останнього та попросив у нього телефон, щоб подзвонити. Потерпілий передав йому свій мобільний телефон, він відійшов та почав телефонувати. Однак не додзвонився, тому повернувся. Потерпілого на тому місці уже не було. Тому він разом з телефоном потерпілого сів в тролейбус та поїхав в місто. В подальшому його затримали працівники поліції та вилучили в нього мобільний телефон. Він поясняв, що телефон не його, а невідомої особи, яка дала йому телефон, щоб він подзвонив. Крім того, поліцейські вилучили в нього 70 гривень, які належали йому.

Він потерпілого не бив та не міг цього зробити, оскільки перебував в стані спяніння.

В судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_7, який суду повідомив наступне. Того дня приблизно о третій годині дня на вул. Київській на нього напали двоє незнайомих йому чоловіків. Він бачив їх обличчя та може їх упізнати. Це були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Спочатку ОСОБА_3 наніс йому два удари в обличчя, а ОСОБА_4 забрав його мобільний телефон. Після цього він намагався утекти, однак обвинувачені його наздогнали та почали вимагати у нього гроші. Він повідомив їм, що грошей немає. Тоді чоловіки самостійного його обшукали, знайшли гроші в сумі 100 чи 110 грн. та забрали їх.

Йому наносили удари обоє обвинувачених, ОСОБА_3 наніс два удари, а ОСОБА_4 пять. Його били кулаками по обличчю, внаслідок чого вибили йому зуби. Обвинувачені напали на нього посеред дня, однак на той час людей навколо не було.

На запитання до потерпілого чи може він вказати на осіб, які здійснювали на нього напад, ОСОБА_7 вказав на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_9, який суду повідомив наступне. Судово-медична експертиза потерпілому провадилася шляхом безпосереднього обстеження особи. Визначальним для встановлення такого висновку було те, що крім зовнішніх проявів, були і функціональні розлади, а саме: набряк і рухомість коронки зуба, що свідчило про підвивих, який триває не менше шести днів. Експертиза проводилася без медичної документації по Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.

В судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_10, який суду повідомив наступне. У висновку судово-медичної експертизи, який він підписував, зазначено пошкодження чотирьох зубів. При цьому при первинній експертизі експерти бачили підвивих зубів, але вважали, що він може загоїтися. Однак в подальшому потерпілому видалили 11 та 12 зуби. 23-25 зуби видалені одразу після скоєння злочину. Оскільки на момент первинного огляду потерпілого, в останнього були наявні 11-12 зуби, то експерти не могли знати наперед, чи підвивихи даних зубів загояться, і коли саме. Однак враховуючи, що такі травми лікуються більше шести днів, то було встановлено короткочасний розлад здоровя.

В подальшому, при проведенні повторної експертизи, було встановлено, що потерпілий фактично втратив чотири зуби.

При проведенні експертизи він керувався наказом МОЗ України № 6 від 1995 року і таблицею інструкцією СССР №2 від 08.01.1981 року. Даною інструкцією визначено проценти втрати працездатності при проведенні судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні були досліджені документи надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- витяг з кримінального провадження від 28.01.2017 року;

- виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 26.12.2016 року, згідно якої в ОСОБА_7 виявлено травматичний вивих 23, 25 зубів;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.12.2016 року, згідно якого ОСОБА_7 просить вжити заходи до двох невідомих йому чоловіків, які наносили йому удари кулаками в обличчя, внаслідок чого вибили йому зуби, та відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грішми в сумі 110 грн.;

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав особу, зображену на фотознімку № 3, як ту, що 25.12.2016 р. біля 14:30 год. спільно з іншим чоловіком нанесла йому тілесні ушкодження;

- довідка до вищевказаного протоколу, згідно якого на фото № 3 зображений ОСОБА_3;

- протокол предявлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав особу, зображену на фотознімку №3, як ту, що 25.12.2016 р. біля 14:30 год. заволоділа його майном, а саме: грошовими коштами в сумі 110 грн. та телефоном;

- довідка до вищевказаного протоколу, згідно якого на фото № 3 зображений ОСОБА_4;

- протокол затримання ОСОБА_3 від 25.12.2016 року;

- протокол затримання ОСОБА_4 від 25.12.2016 року, згідно якого при обшуку ОСОБА_4 в останнього виявлено грошові кошти в сумі 70 грн., мобільний телефон марки Нокіа 1280 в корпусі чорного кольору. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що гроші належать йому, а мобільний телефон дав йому ОСОБА_3;

- протокол огляду предмету від 25.12.2016 року, згідно якого оглядався мобільний телефон марки Нокіа 1280 в корпусі чорного кольору;

- висновок експерта № 1594 від 03.01.2017 року, згідно якого телефон марки «Нокіа 1280», в корпусі чорного кольору, коштує 243 грн. 33 коп.

- висновок експерта № 1949 від 26.12.2016 року, згідно якого у ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу з набряком на слизовій оболонці нижньої губи та синці на обличчі. Дані тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), давністю утворення можуть відповідати даті 25.12.2016 року;

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.01.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_11 в присутності його законного представника ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_7 розповідав про події, які відбувалися 25.12.2016 року та показував на місцевості, де саме вони відбувалися;

- протокол огляду предмету від 17.01.2017 року, згідно якого оглядався DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7;

- висновок експертів № 57-к від 20.06.2017 року, згідно якого у ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу з набряком на слизовій оболонці нижньої губи та синці на обличчі, травматичний підвивих чотирьох зубів на верхній щелепі, які були видалені стоматологом-хірургом 26.12.2016 р. та 07.04.2017 р. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії тупих твердих предметів.

Втрата чотирьох зубів ОСОБА_7 становить 15% стійкої втрати загальної працездатності (з застосуванням ст. 58 в) «Таблицы процентов утрата общей трудоспособности в результате различных травм...» Инструкции Министерства Финансов СССР «О порядке организации и проведения врачебно-страховой экспертизы» № 2 от 08.01.1996).

Таким чином, втрата чотирьох зубів ОСОБА_7 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоровя, повязаного зі стійкою втратою працездатності менш ніж на одну третину, але понад 10% (п. 2.2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995).

Експертна комісія підтверджує висновки первинної судово-медичної експертизи в частині характеру та давності заподіяння тілесних ушкоджень та змінює в частині локалізації та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- виписка із медичної карти амбулаторного хворого від 07.04.2017 року, згідно якої ОСОБА_7 був встановлений діагноз «Травматичний неповний застарілий вивих 11,12 зубів».

Крім того, в судовому засіданні було переглянуто диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7, на якому останній повідомляє та показує на місці як саме 25.12.2016 р. о 14:30 год. на перехресті вул. Стрілецька та Київська, йому були завдані тілесні ушкодження двома невідомими, один з яких в подальшому заволодів його мобільним телефоном. В подальшому невідомі особи відвели його за адресою: А.Янгеля №101, де завдали йому тілесних ушкоджень та заволоділи його грошовими коштами в сумі 110 грн.;

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Так, в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували того, що 25.12.2016 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходилися по вул. Київська в м. Вінниці, де зустрілись з потерпілим ОСОБА_7 Однак, обвинувачені заперечували, що наносили будь-які удари потерпілому та протиправно заволоділи майном останнього. При цьому обвинувачені плутались у свої поясненнях, надавали суду показання, які відрізняються між собою. Так, ОСОБА_3 повідомляв, що він підійшов до потерпілого, попросив у нього пять гривень та штовхнув його, оскільки подумав, що потерпілий його образив. А ОСОБА_4 стверджував, що взяв телефон потерпілого, який останній добровільного йому надав для здійснення дзвінка, а коли хотів повернути, то потерпілого уже не було. При затриманні в присутності адвоката, ОСОБА_4 стверджував, що мобільний телефон йому надав ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_4 стверджував, що не міг бити потерпілого через те, що був в стані сильного алкогольного спяніння. Разом з тим, ОСОБА_4, згідно його ж показань, взяв в потерпілого телефон та здійснював дзвінок. Тобто, згадати номер телефону та набрати його на чужому мобільному телефоні ОСОБА_4 міг, стан спяніння йому в цьому не перешкоджав.

Суд вважає, що обвинувачені, стверджуючи, що не здійснювали напад на потерпілого, намагаються ввести суд в оману. Крім того, показання обвинувачених в цій частині спростовуються показаннями потерпілого, який стверджував, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи спільно наносили йому удари кулаками по обличчю та відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грошима. Такі показання потерпілого, є логічними та послідовними. Крім того, дані показання ОСОБА_7 повністю узгоджуються з його ж показаннями під час проведення слідчого експерименту, 17.01.2017 року, тобто і під час досудового розслідування і в суді потерпілий давав аналогічні показання, не змінюючи їх. Крім того, показання потерпілого ОСОБА_7 в частині характеру, локалізації нанесених йому тілесних ушкоджень та механізму їх нанесення, узгоджуються з висновком експертів № 57-к від 20.06.2017 року, згідно якого у ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу з набряком на слизовій оболонці нижньої губи та синці на обличчі, травматичний підвивих чотирьох зубів на верхній щелепі.

Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно скоювали злочин за попередньою змовою, вони спиралися у своїх діях один на одного та усвідомлювали протиправність своїх дій. Також суд вважає, що не визнаючи свою вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагаються уникнути відповідальності за скоєний ними злочин.

В судових дебатах захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати недопустимим доказом висновком експертів № 57-к від 20.06.2017 року, оскільки дану СМЕ проведено на підставі норм правового акту, який не діє на території України.

На думку суду, даний висновок експертів є допустимим та належним доказом у кримінальному провадженні, з огляду на таке. Дана експертиза є повторною у кримінальному провадженні, була призначена судом 01.06.2017 року за клопотанням сторони захисту. При цьому при призначенні експертизи, суд попередив експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Повторна комісійна судово-медична експертиза була проведена за матеріалами справи та з оглядом потерпілого ОСОБА_7 По закінченню експертизи експертами були зроблені відповідні висновки. В судовому засіданні був допитаний експерт доповідач по справі ОСОБА_10, який підтримав свій висновок та вказав, що при проведенні експертизи, експерти керувалися чинними нормативно-правовими актами. Таким чином, суд вважає зауваження сторони захисту надуманими та безпідставними.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених та обставини, що обтяжують та помякшують їх покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання компрометуючих даних не надходило.

Обставин, що помякшують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_3 систематично скоює умисні корисливі злочини, даний умисний тяжкий злочин скоєний ним в період непогашеної судимості, у скоєному ОСОБА_3 не розкаявся, шкоду потерпілому не відшкодував, в останнього вибачення не попросив, намагався ввести суд в оману, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції його від суспільства. Враховуючи обставини скоєння злочину, а саме, те що ОСОБА_3 здійснив напад за попередньою змовою з ОСОБА_4 на потерпілого, який є хворою людиною та не міг чинити опору, та те, що дана подія відбувалася у світлу пору доби в житловому районі міста, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, який передбачений санкцією статті, з конфіскацією майна.

Судом також враховано, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що помякшують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_4 систематично скоює умисні корисливі злочини, даний умисний тяжкий злочин скоєний ним в період непогашеної судимості, у скоєному ОСОБА_4 не розкаявся, шкоду потерпілому не відшкодував, в останнього вибачення не попросив, намагався ввести суд в оману, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції його від суспільства. Враховуючи обставини скоєння злочину, а саме, те що ОСОБА_4 здійснив напад за попередньою змовою з ОСОБА_3 на потерпілого, який є хворою людиною та не міг чинити опору, та те, що дана подія відбувалася у світлу пору доби в житловому районі міста, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, який передбачений санкцією статті, з конфіскацією майна.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертизи слід покласти на обвинувачених в рівних долях, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчиненого ними злочину.

Речові докази у кримінальному провадженні, які передано на відповідальне зберігання потерпілому, слід залишити останньому, а ті, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід залишити там же.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 25.12.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбутого покарання строк попереднього увязнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання 25.12.2016 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 25.12.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбутого покарання строк попереднього увязнення у даному кримінальну провадженні з моменту затримання 25.12.2016 року до набуття вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі пятсот пятдесят гривень 25 копійок на користь держави.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме:

мобільний телефон марки «Nokia 1280» в корпусі чорного кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілого ОСОБА_8 залишити ОСОБА_8;

DVD диск із відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 від 17.01.2017 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: