Рішення № 67799599, 19.07.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1965/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"19" липня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання осіб такими, що втратили право користування

В С Т А Н О В И В :

19.06.2017 року ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС», який набув права власності в позасудовому порядку порядку, передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» на квартиру №17 по вул. Героїв України (раніше 60 років Жовтня), 9 в м. Вознесенську Миколаївської області звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які є колишніми власниками вказаної квартири, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням вказаної квартири.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що правові підстави володіти, користуватися та розпоряджатися вказаною квартирою відповідачами втрачені внаслідок припинення права власності на житлове приміщення, але відповідачі чинять перешкоди в доступі до житлового приміщення, проживаючи в ньому та не надають доступу до приладів обліку газу, води, електричної енергії, через що неможливо встановити їх справність та використання відповідно до норм.

Посилаючись на необхідність захисту права власника щодо володіння, користування квартирою, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги вказуючи, що наявність реєстрації відповідачів у будинку є перешкодою для здійснення його права користуватися власністю квартирою.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2в судове засідання не зявились повторно, направлені судові повістки повернулися з відміткою про невручення через закінчення строку зберігання кореспонденції. Згідно статті 74 ч.5 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою реєстрації місця проживання, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в порядку статей 224-226 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС», є власником квартири №17 по вул. Героїв України (раніше 60 років Жовтня), 9 в м. Вознесенську Миколаївської області згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і на час набуття права власності на квартиру за цією адресою було зареєстровано місце проживання відповідачів. Набуття права власності на цю квартиру відбулося в позасудовому порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 391 ЦК Українивстановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Про наявність перешкод у ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» стосовно користування нерухомим майном, які чиняться відповідачами, свідчать акти перевірки майна від 14.12.2016 року та 21.12.2016 року, згідно яких представнику власника було відмовлено в доступі до квартири (відмовляються впустити представника позивача у житлове приміщення).

Обовязком власника у негаторному позові не є доказування неправомірності дій відповідачів. Вони припускаються такими, доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки. Отже, позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, а неправомірність дій відповідачів презюмується.

При здійсненні права власності власник не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію; власність зобовязує; власник не може використовувати право власності на шкоду; власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 319, 322 ЦК України).

Склалася ситуація, коли ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» є власником спірної квартири, але через проживання в ній колишніх власників, ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» не може фізично контролювати додержання зазначених обовязків, отже, створюється реальна загроза порушенню прав не лише позивача, а й третіх осіб і суспільства в цілому, а тому позов про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Враховуючи, що спір щодо користування спірною квартирою виник між власником та попередніми власниками житла, то у позивача є повноваження вимагати визнання попередніх власників такими, що втратили право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п.3 ч.1 ст. 346 ЦК України).

В даному випадку позивач бажає вирішити наслідки дій відповідачів по реєстрації їх місця проживання, що мали місце до набуття ним права власності на квартиру.

Згідно ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.

Підставою позовних вимог стосовно відповідачів позивач вказав загальні положення цивільного законодавства про те, що припинення права власності на квартиру колишнього власника має наслідком припинення права користування ним.

В зазначеному спорі належну позивачу квартиру слід оцінювати як обєкт права власності, захист якого провадиться у відповідності з Главою 29 ЦК України.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58-59 ЦПК України про їх належність і допустимість. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, згідно зі статтею 60 ЦПК України, обовязок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач належними та допустимими доказами довів порушення свого права власності в частині наявності перешкод користування квартирою через дії відповідачів, які проживають у належній йому квартирі, відмовляються добровільно знятися з реєстрації.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог за наявності доказів на підтвердження обставин, які є підставою позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 3200 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 88, 208, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в здійсненні права користування ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» квартирою №17 по вул. Героїв України (раніше 60 років Жовтня), 9 в м. Вознесенську Миколаївської області шляхом надання постійного безперешкодного доступу до квартири.

Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою №17 по вул. Героїв України (раніше 60 років Жовтня), 9 в м. Вознесенську Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38004195) судові витрати в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38004195) судові витрати в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.Є. Старжинська