Вирок № 67612499, 07.07.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2439/17

Провадження №1-кп/635/594/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Сайко А.О.

за участю прокурора - Болотнікова В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка кримінальне провадження №12017220430000579 за фактом скоєння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Алчевську Луганської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2017 року приблизно об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого мешкання, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільні телефони: марки "Samsung Galaxy J2" моделі SM-J200H, вартістю 2629 грн.74 коп., в якому була наявна карта пам"яті Micro SD об"ємом пам"яті 16 Gb, вартістю 179 грн.58 коп., які належать ОСОБА_5 та марки "Oukitel K600 Pro", вартістю 2992 грн.76 коп., який належить ОСОБА_6, після чого з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2809 грн.32 коп. та потерпілій ОСОБА_6 на суму 2992 грн.76 коп.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і пояснив, що 21 березня 2017 року приблизно об 11 годині 40 хвилин він перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2. До його дружини - ОСОБА_6 у цей день в гості прийшла подруга - ОСОБА_5 Скориставшись тим, що дружина з подругою не спостерігали за ним, він викрав мобільні телефони дружини і ОСОБА_5, які потім відніс до ломбарду. На теперішній час мобільний телефон ОСОБА_5 повернутий. Розкоюється у вчиненому.

Оскільки обвинувачений не оспорював викладені вище фактичні обставини справи, суд, у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.

Згідно з приміткою 1 до статті 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3 своєї постанови №7 від 04.06.2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" за змістом статті 32 КК повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони:

1) передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК ( 2341-14 );

2) передбачені різними статтями Особливої частини КК ( 2341-14 ) і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака.

При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

Не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.

Від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК ( 2341-14 ) складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 був засуджений 03 жовтня 2012 року Алчевським міським судом Луганської області за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік.

Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2013 року ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Алчевського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року був звільнений, у зв"язку з закінченням іспитового строку.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

За таких обставин, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку визнаний не судимим, а тому у його діяїх буде відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, який раніш не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні трьох малолітніх дітей. У якості обставини, що пом"якшує покарання, суд враховує щиросердне каяття.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити йому покарання, не пов"язане з позбавленням волі, з застосуванням до нього вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

У відповідності з вимогами КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов"язані з залученням до участі у справі експертів, у розмірі 198 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

У відповідності з вимогами ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

У відповідності з вимогами ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов"язані з залученням до участі у справі експертів у розмірі 198 (сто дев"яносто вісім) грн.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки "Samsung Galaxy J2" моделі SM-J200H в якому була наявна карта пам"яті Micro SD об"ємом пам"яті 16 Gb, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5, залишити в користуванні останньої.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів зі дня його проголошення.

Суддя Н.Л.Панас