Ухвала суду № 67481682, 26.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Волкової М.Ю., представника відповідача Погорілко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр" до Фонду державного майна України, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель", про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В :

20.05.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» (надалі - ТОВ «Будівельна компанія «Квадр») звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням зміни від 26.02.2016р. т.1 а.с.188) до Фонду державного майна України, Приватного акціонерного товариства «Президент-Готель» (надалі - ПрАТ «Президент-Готель») про визнання незаконними дій Фонду державного майна України щодо витребування документів у позивача для проведення оцінки державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства; визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України від 30.06.2015 року № 955 «Про утворення інвентаризаційної комісії ПрАТ «Президент-Готель», від 16.11.2015р. № 1718 «Про затвердження вартості державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства»; про визнання протиправними та скасування наказів Фонду державного майна України від 04.10.2013 р. у № 2659 «Про внесення змін до переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках», від 07.10.2013 р. № 2660 «Про прийняття рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» та від 15.06.2015 року № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках».

Первинні позовні вимоги було обґрунтовано тим, що Фондом державного майна України порушено порядок приватизації, зокрема, приватизація державного пакета акцій призупинена розпорядженням в.о. Президента України № 378/2014-рп «Про забезпечення інтересів держави щодо деяких об'єктів державної власності», наказ про прийняття рішення про приватизацію не видавався, строк проведення приватизації закінчився та в оцінку державного пакета акцій не були включені показники за третій квартал 2015р., що впливає на достовірність оцінки. Крім того, позивач вважає, що діями та рішенням відповідача порушені його права та інтереси, як орендаря, та права та інтереси інших потенційних покупців державного пакету акцій ПрАТ «Президент-Готель».

Після подачі позивачем до початку судового розгляду справи по суті заяви про зміну позовних вимог від 26.02.2016р. (т.1 а.с.188), позов обґрунтовано тим, що Фондом невірно визначено об'єкт приватизації, у зв'язку з чим порушено порядок приватизації, визначений нормами чинного законодавства. Позивач вважає, що до групи Е відповідно до ч.1 ст.5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» відносяться господарські товариства, засновані на базі об'єднання майна різних форм власності, що суперечить інформації опублікованій Фондом, оскільки всі 100% акцій ПрАТ «Прездидент-Готель» знаходяться у власності держави.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016р. закрито провадження у справі за позовом ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» в частині позовних вимог до ПрАТ «Президент-Готель» про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів (т.2 а.с.42).

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016р. відмовлено Фонду державного майна України у задоволені клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (т.2 а.с.41).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Фонду державного майна України щодо витребування документів від товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» для проведення оцінки державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 30.06.2015 року № 955 «Про утворення інвентаризаційної комісії ПрАТ «Президент-Готель»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 16.11.2015 року № 1718 «Про затвердження вартості державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 04.10.2013 року № 2659 «Про внесення змін до переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках» в частині включення до Доповнення до Переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках за участю центрального апарату Фонду державного майна України, відомостей про ПрАТ «Президент-Готель»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 07 жовтня 2013 року № 2660 «Про прийняття рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 15 червня 2015 року № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках» в частині включення до Переліку об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках за участю Фонду державного майна України, відомостей про ПрАТ «Президент-Готель». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.32).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги те, що 100% статутного капіталу ПрАТ «Президент-Готель» належить державі і вказане товариство було утворене шляхом реорганізації (поділу) іншого товариства, 100% статутного капіталу якого також належало державі, отже, відсутні правові підстави вважати, що ПрАТ «Президент-Готель» засноване на базі об'єднання майна різних форм власності в розумінні наведених приписів Господарського кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного майна», що виключає можливість його включення до об'єктів приватизації групи Е. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття уповноваженим органом приватизації, отже, будь-які дії або прийняті рішення щодо здійснення процедури приватизації державного майна поза зазначеним строком є неправомірними.

Позивач не оскаржував рішення суду в частині відмовлених позовних вимог.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2016 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувані накази не регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем, стосуються лише питання розпорядження пакетом акцій та не впливають на права та обов'язки товариства, отже не порушують його прав, свобод та інтересів, що є підставою для відмови в задоволенні позову (т.2 а.с.48). Крім того, апелянт вважає, що даний спір не підлягає розгляду у порядку норм КАС України, оскільки фонд, видаючі спірні накази, не здійснював владні управлінські функції по відношенню до позивача, так як майно (акції), що підлягають приватизації не є власністю позивача. Також, апелянт зазначив, що судом першої інстанції прийнято заяву про зміну підстав і предмету позовних вимог, чим порушено положення ст.137 КАС України, та строк звернення позивача з даним позовом також пропущений, внаслідок чого, позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до ст.ст.99,100 КАС України. Також апелянт зазначив, що відповідно норм КАС України в судовому порядку підлягають захисту лише порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин, а задовольняючі позовні вимоги на перед суперечить положенням КАС України й повністю нівелює принципи адміністративного судочинства. З приводу спірних наказів, апелянт зазначив, що вони прийняті з дотриманням чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. (т.2 а.с.105)

Апеляційна інстанція скасовуючи рішення зазначила, що накази Фонду державного майна України та його дії направлені виключно на здійснення приватизації пакету акцій, а не майна, яке орендується позивачем, а тому не обмежує позивача у використанні цим майном, отже, відсутність у позивача прав чи обов'язків, у зв'язку із виданням відповідачем оскаржуваних наказів, не породжує для нього і права на захист.

23.02.2017р. Вищим адміністративним судом України розглянуто касаційну скаргу позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016р., та прийнято рішення, яким скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (т.2 а.с.186)

Вищий адміністративний суд України зазначив, що помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення прав позивача, оскільки предметом даного адміністративного позову є визнання незаконними та скасування наказів Фонду, які спрямовані на здійснення приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель», отже внаслідок даної приватизації відбулась зміна сторони договору оренди, що й впливає на права позивача.

Статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд.

Відповідно до ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, вказана справа прийнята до провадження, підлягає розгляду по суті і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи ПрАТ «Президент-Готель» без самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права, інтереси або обов'язки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.1998р. № 727-р прийнято пропозицію Адміністрації Президента України, погоджену з Фондом державного майна, Мінекономіки, Мінюстом, Національним агентством з управлінням державними корпоративними правами, про реорганізацію ВАТ «Готельний комплекс «Київський» шляхом його перетворення в акціонерне товариство «Президент-готель «Київський», Фонду державного майна у тижневий термін здійснити заходи щодо реорганізації ВАТ «Готельний комплекс «Київський»; після реєстрації в установленому порядку випуску акцій товариства передати згідно з актом приймання-передачі 100 відсотків акцій, що належить державі, в управління Адміністрації Президента України.

На виконання вказаного розпорядження Фонд державного майна України наказом від 25.09.1998р. № 1840 «Про реорганізацію ВАТ «Готельний комплекс «Київський» реорганізував ВАТ «Готельний комплекс «Київський» шляхом перетворення у ЗАТ «Президент-готель «Київський» та затверджено статут ЗАТ «Президент-готель «Київський».

Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 12.10.1998 р. здійснено запис про реєстрацію ЗАТ «Президент-готель «Київський», про що видано свідоцтво про державну перереєстрацію.

Відповідно до статуту ЗАТ «Президент-готель «Київський», п.5.1, а.5.2 та п.5.3, (в редакції станом 14.10.1998р.) для забезпечення діяльності Товариства утворюється Статутний фонд, який повністю сплачений майном в результаті реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Київська Русь», що було передане до ВАТ «Готельний комплекс «Київський» 11.08.1998р. Статутний фонд Товариства становить 94337411 грн. Статутний фонд Товариства поділений на 94337411 простих іменних акцій номінальною вартістю 1.00 грн. кожна.

Наказом Фонду державного майна України від 03.06.1999р. № 1021 затверджено передачу державних корпоративних прав ЗАТ «Президент-готель «Київський» щодо їх управління від Фонду державного майна України до Адміністрації Президента України відповідно до акту прийому-передачі 100%.

Київською міською державною адміністрацією 14.06.1999р. видано Закритому акціонерному товариству «Президент-Готель «Київський» (ідентифікаційний код 30058128) (надалі - ЗАТ «Президент-Готель «Київський») свідоцтво про право власності на майновий комплекс в частині - готельний комплекс площею 33019.800кв.м., який розташований в м.Києві, вул.Госпітальна, 12, на праві колективної власності, куди входять об'єкти нерухомого майна: будівля готелю «Київська», будівля автостоянки (автостоянка у цокольному поверсі житлового корпусу), будівля ресторану «Київський», будівля кіноконцертного залу. Свідоцтво видано на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 14.06.1999р. № 315-в.

У подальшому, відповідно до статуту в редакції від 08.04.2008р., назва ЗАТ «Президент-готель «Київський» була змінена на ЗАТ «Президент-готель» (ідентифікаційний код 30058128).

17.04.2009р. ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» (орендар) та ЗАТ «Президент-Готель» (орендодавець) уклали договір оренди щодо об'єкту оренди - рухоме та нерухоме майна ті інші інвентарні об'єкти, розташовані за адресою 01023 України, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, будівлі якого мають загальну площу 33019.800 кв.м. та який належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серія МК № 010002343 від 14.06.1999р. (т.3 а.с.14).

Згідно п.4 вказаного договору від 17.04.2009р., оренда починається і є дійсною протягом 25 років, перебіг якого починається з дати підписання договору.

У подальшому, ЗАТ «Президент-Готель» було перейменовано у ПрАТ «Президент-готель», що підтверджено статутом ПрАТ «Президент-готель» в редакції від 02.11.2011 р. (ідентифікаційний код 30058128).

Відповідно до п.4.1 та п.4.2 Статуту ПрАТ «Президент-Готель» (ідентифікаційний код 30058128) засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України, засновник є єдиним акціонером товариства.

Згідно п.п.5.1, 5.2 та 5.3. Статуту ПрАТ «Президент-Готель» статутний капітал товариства становить 94337411грн., Фондом державного майна України як засновником внесено до статутного капіталу майна на суму 943337411грн., що становить 100% статутного капіталу товариства, статутний капітал поділено на 94377411 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 (одна) гривня кожна, які посвідчують майнові права акціонерів товариства.

04.10.2013 р. Фондом державного майна України прийнято наказ № 2659, яким доповнено Перелік об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках, затверджений наказом відповідача від 15.05.2013 року № 629, шляхом включення до такого переліку, ПрАТ «Президент-Готель», державна частка статутного капіталу запропонована до продажу 100% (т.2 а.с.243).

16.10.2013р. у «Відомостях приватизації» № 41 (786), що є додатком до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» був опублікований наказ відповідача від 04.10.2013р. № 2659 (т. 1 а.с.225).

07.10.2013 р. Фондом державного майна України видано наказ № 2660, яким прийнято рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства. Зазначене рішення було прийнято згідно з наказом відповідача від 15.05.2013 р. № 629 «Про затвердження Переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках».

15.06.2015 р. Фондом державного майна України прийнято наказ № 857, яким затверджено Переліки об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках, до якого було включено і ПАТ «Президент-Готель» (т.2 а.с.246).

Вказаний наказ був опублікований у «Відомостях приватизації» № 26(875) від 01.07.2015р., що є додатком до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» (т.1 а.с.227).

30.06.2015 р. відповідачем прийнято наказ № 955, яким утворено інвентаризаційну комісію ПАТ «Президент-Готель» та встановлено дату оцінки державного пакета акцій ПАТ «Президент-Готель» станом на 30.06.2015 р. (т.2 а.с.231).

10.11.2015 р. до ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» надійшло звернення ПрАТ «Президент-Готель» щодо сприяння в оцінці пакету акцій ПрАТ «Президент-Готель (т.1 а.с.16). Зокрема позивача повідомлено про зміст листа Фонду державного майна України від 05.08.2015 року № 10-27-13998 про включення державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, сумарною номінальною вартістю 94 377 411 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства, до Переліку об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках, та щодо сприяння позивачем в оцінці пакету акцій ПАТ «Президент-Готель», шляхом надання необхідної інформації та документів для визначення вартості державного пакету акцій ПАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства.

16.11.2015 р. відповідачем прийнято наказ №1718 про затвердження висновку про вартість пакета акцій ПАТ «Президент-Готель» у кількості 94 377 411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Грант Торнтон» станом на 30.06.2015 р. (т.2 а.с.232).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що включення товариства до об'єктів приватизації групи Е є протиправним, оскільки 100% статутного капіталу ПрАТ «Президент-Готель» належить державі і вказане товариство було утворене шляхом реорганізації (поділу) іншого товариства, 100% статутного капіталу якого також належало державі, отже, відсутні правові підстави вважати, що ПрАТ «Президент-Готель» засноване на базі об'єднання майна різних форм власності в розумінні наведених приписів Господарського кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного майна».

Колегія суддів з вказаним висновком погоджується з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно з ч. 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація здійснюється на основі, зокрема, принципу законності.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Відповідно до приписів статті 11 вказаного Закону, порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації та місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується; проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

При цьому, згідно з положеннями ч. 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття рішення про його приватизацію.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття уповноваженим органом приватизації, в даному випадку Фондом державного майна України, рішення про його приватизацію, та здійснення будь-яких дій або прийняття рішень щодо здійснення процедури приватизації державного майна поза зазначеним строком є неправомірними.

Стаття 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначена класифікація об'єктів приватизації.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами:

група А - єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно державних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств;

група В - єдині майнові комплекси державних підприємств (у тому числі ті, що передані в оренду), їх структурних підрозділів, на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; акції акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів групи Г); єдині майнові комплекси підприємств і організацій сільського, рибного господарства та агропромислового комплексу незалежно від вартості майна та середньооблікової чисельності працюючих, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

група Г - єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств оборонно-промислового комплексу, а також об'єкти, визначені уповноваженими органами управління як такі, що потребують застосування індивідуального підходу до приватизації (такі, що мають унікальні виробництва, використовують рідкісні ресурси (нематеріальні активи, ноу-хау, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають таким вимогам).

Підприємством, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), вважається підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з одним або двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більш ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків;

група Д - об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

група Е - акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами;

група Ж - об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

До об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств, перебувають на балансі підприємств, якщо такі об'єкти не включено до складу майна, що передається у комунальну власність.

Частиною 1 статті 63 Господарського кодексу України, передбачено, що під поняттям «засноване на базі об'єднання майна різних форм власності» розуміється підприємство, засноване на змішаній формі власності, тобто таке підприємство не може бути засноване виключно на основі державної власності.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що беручи до уваги те, що 100% статутного капіталу ПрАТ «Президент-Готель» належить державі і вказане товариство було утворене шляхом реорганізації (поділу) іншого товариства, 100% статутного капіталу якого також належало державі, то відсутні правові підстави вважати, що ПрАТ «Президент-Готель» засноване на базі об'єднання майна різних форм власності в розумінні наведених приписів Господарського кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного майна», отже, виключає можливість його включення до об'єктів приватизації групи Е.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним наказів від 07.10.2013 року № 2660 «Про прийняття рішення щодо приватизації державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель», від 15.06.2015 року № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках», від 04.10.2013 року № 2659 «Про внесення змін до переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках» в частині включення до Доповнення до Переліку об'єктів групи Е, які підлягають приватизації у 2013-2014 роках за участю центрального апарату Фонду державного майна України, відомостей про приватне акціонерне товариство «Президент-Готель», внаслідок чого, судом першої інстанції вірно визнані протиправними та скасовані.

З матеріалів справи вбачається, що наказ відповідача від 30.06.2015р. № 955 «Про утворення інвентаризаційної комісії ПАТ «Президент-Готель» та наказ відповідача № 1718 «Про затвердження висновку про вартість пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94337411 штук, що становить 100% статутного капіталу товариства» складено на підставі наказу відповідача від 15.06.2015р. № 857 «Про затвердження Переліків об'єктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках», який, як зазначено вище, судом першої інстанції вірно визнано протиправним.

Внаслідок зазначеного вказані накази також підлягають скасуванню як протиправні, оскільки такі позовні вимоги є похідними і вказані накази прийняті поза дворічного строку проведення приватизації, що є порушенням норм ч.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Щодо доводів апелянта, що оскаржувані накази не регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем, стосуються лише питання розпорядження пакетом акцій та не впливають на права та обов'язки товариства, отже не порушують його прав, свобод та інтересів, що є підставою для відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 ст.227 КАС України визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як зазначив, Вищий адміністративний суд України, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, висловлений у постанові від 02.08.2016 р., що спірні накази не порушують права позивача, оскільки внаслідок даної приватизації відбулась зміна сторони договору оренди, що впливає на права позивача.

Даний висновок касаційної інстанції відповідно до ч.5 ст.227 КАС України є обов'язковим для суду апеляційної інстанції при розгляді справи після скасування рішення.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи положення ч.5 ст.227 КАС України та наведений висновок суду касаційної інстанції, не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність у позивача права звернення до суду з такими позовними вимогами.

Щодо доводів апелянта, що даний спір не підлягає розгляду у порядку норм КАС України, колегія суддів, враховуючи положення ст.ст.2, 17 КАС України, вважає їх такими, що не заслуговують уваги, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті спірних наказів здійснював владні управлінські функції.

Щодо доводів апелянта, з приводу того, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, а саме в ході слухання справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог, які не повинні бути предметом розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.137 КАС України, до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 24.11.2015р. відкрито провадження у даній справі та призначено попереднє судове засідання на 17.12.2015р. (т.1 а.с.2).

Ухвалою суду від 17.12.2015р. закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09.02.2016р.(т.1 а.с.132).

09.02.2016р. розгляд справи було відкладено на 26.02.2016р., фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що підтверджено довідкою секретаря судового засідання (т.1 а.с. 149).

26.02.2016 р. позивач в судовому засіданні подав заяву про зміну позовних вимог (т.1 а.с.188), що відбулося до початку судового розгляду справи по суті. Вказане підтверджено журналом судового засідання та не заперечувалось представником відповідача (т.1 а.с.208).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини та матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняття від позивача заяви про зміну позовних вимог відбулось з дотриманням положень ст.51, 137 КАС України, отже доводи апелянта з цього приводу колегією суддів не приймаються до уваги.

Щодо доводів апелянта, що заявлені позовні вимоги подано з порушенням строків звернення до суду, визначені ст.99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою суду першої інстанції від 25.05.2016р. позивачу відмовлено у задоволені клопотання про залишення позовних вимог без розгляду (т.1 а.с.40).

Суд першої інстанції зазначив, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції, що враховуючи положення ч.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію», обраховувати строк звернення позивача до суду з даним позовом необхідно саме з моменту вчинення відповідачем дій спрямованих на здійснення приватизації вже після 07.10.2015р, а тому позивач не пропустив строк звернення до суду з даним позовом оскільки позов подано у строки визначені ст.99 КАС України.

Таким чином, доводи апелянта про залишення позову без розгляду також не заслуговують уваги.

Щодо доводів апелянта, які були висловлені представником лише у судових дебатах, з приводу того, що спірні накази скасовані відповідачем, на думку колегії суддів, також не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до норм ст.70, ч.4 ст. 71 КАС України, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а витребувати вказані додаткові документи з власної ініціативи колегія суддів вважає не є доцільним, оскільки вказана обставина не впливає на встановлення правомірності спірних наказів на день їх прийняття. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні неодноразово заявляла, що у відповідача не має додаткових доказів у справі.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, всі наведені доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 30.06.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр" до Фонду державного майна України, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель", про визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування наказів, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.