Постанова № 67256752, 08.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа№ 910/19418/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. по справі № 910/19418/16 (суддя - Селівон А.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», 2. Приватного акціонерного товариства «Фаворит Компані», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1.: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Девелопмент Компані», 2. громадянина ОСОБА_3 про визнання положень договору нікчемними та визнання припиненими правовідносин

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. по справі №910/19418/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Відповідач 2 та треті особи своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомленні.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

12.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Фаворит Компані» (позичальник) укладено кредитний договір №1-0008/13/16-KL, за умовами якого кредитор, на умовах, визначених цим договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) окремими частинами (далі - вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у межах визначеної цим договором (п.1.2) граничної суми коштів (далі - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, у строки та на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. Кредитного договору протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 5 000 000,00 грн.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 11 вересня 2014р. (п. 1.4. кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором кредитор укладає/приймає: договір поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод». (п. 1.5.1. кредитного договору).

Згідно п. 3.1. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позивальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п.3.3 цього Договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів - для вибірок у гривні.

Розмір процентів, що нараховуються за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов'язків, тощо, у випадках, передбачених п. 3.4. цього договору.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 20,5 % річних.

Згідно п. 3.4. Кредитного договору сторони домовились, що у разі: порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п. 5.2.3. (a), (b), (e), (g), п. 5.2.11., п. 5.2.12, п. 5.2.13., п. 5.2.14. цього договору, а так само, у разі порушення відповідною (-ими) особою (-ами), що виступає (-ють) поручителем (-ями) позичальника згідно з п. 1.5. договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним (-и) договором (-ами) поруки, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2. цього договору, збільшується на 2 % річних; порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальника та/або ДП «Фаворит ОПТ» АТЗТ «Фаворит» та/або юридичних осіб, що виступають поручителями позичальника згідно з п. 1.5. цього договору, обов'язків, передбачених п. 5.2.6. договору, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2. цього договору, збільшується на 5 % річних.

Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника.

Сторони розуміють, що вищезазначене збільшення розміру процентної ставки буде здійснено в разі настання вищевказаних обставин (умов) та не потребуватиме укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору, та сторони погодились з таким збільшенням щодо всієї суми можливої заборгованості за кредитом в межах кредитного ліміту.

Збільшення розміру процентної ставки згідно з цим пунктом договору може бути скасовано кредитором з дати, що буде зазначена у відповідному письмовому повідомленні кредитора, зокрема, після фактичного виконання відповідним позичальником відповідного обов'язку, за порушення якого згідно з цим пунктом договору було застосовано збільшення розміру процентної ставки.

В якості забезпечення кредитного договору, 12.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» (поручитель) було укладено договір поруки №1-0365/13/11-Р, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання ПАТ «Фаворит Компані» (боржник) у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором №1-0008/13/16-KL від 12.09.2013р., а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) в розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

З підписанням цього Договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то: зміну розміру ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або розміру комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.) внаслідок якої, в тому числі може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в статті 2 цього договору.

Згідно п. 2.1. договору поруки порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за Кредитним договором, а саме: повернення кредиту в сумі 5 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 11.09.2014р., або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених Кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в гривні в розмірі 20,5 % річних з можливим збільшенням їх розміру на 2 % та/або 5 % річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених Кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за Кредитним договором; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених Кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної Кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за Кредитним договором. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 1-2, 3, 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач просить суд визнати нікчемним п. 3.4. кредитного договору №1-0008/13/16-KL від 12.09.2013р. та визнати поруку за договором поруки №1-0365/13/11-Р від 12.09.2013р. припиненою через збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Станом на 14.08.2014р. заборгованість Публічного акціонерного товариства «Фаворит Компані» перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» за кредитним договором №1-0008/13/16-KL від 12.09.2013р. за нарахованими процентами становила 171 301,25 грн.

ПАТ «Банк Форум» листом №5778/32 від 18.08.2014р. повідомило ПАТ «Фаворит Компані» про збільшення процентної ставки на 2%, починаючи з 01.08.2010р.

Суд зазначає, що як в кредитному договорі так і в договорі поруки сторони передбачили, що збільшення процентної ставки не потребує внесення змін до основного зобов'язання.

Крім того, договір поруки не містить положень про повідомлення поручителя щодо збільшення процентної ставки.

08.09.2014р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіївський маслозавод» із вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.

Доказів реагування матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Обґрунтовуючи вимогу про визнання нікчемним положення кредитного договору позивач посилається на положення ч. 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, за якою умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Зазначене колегією суддів оцінюється як помилкове трактування зазначеної норми, оскільки умовами кредитного договору сторони встановили три фіксовані ставки: перша 20,5% при належному виконання позичальником умов договору (неплатіжних зобов'язань); 22,5% - у випадку порушення виконання п.п. 5.2.3. (a,b,e,g), п.п. 5.2.11.-5.2.14; 25% - у випадку порушення 5.2.6. кредитного договору.

Підстав вважати, що процента ставка за кредитним договором є зміною не має в силу положень п. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, оскільки за зміною ставкою у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Вимоги до індексу, який використовується у формулі визначення змінювальної процентної ставки передбачені п. 5 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству.

Позивач не навів та не довів належними та допустимим доказами обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) нікчемним.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. (п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012р.).

Умовами договору поруки позивач, як поручитель, погодився прийняти на себе весь обсяг зобов'язань, що виник у боржника перед кредитором за кредитним договором та будь-якими змінами до нього, які можуть виникнути у майбутньому, в тому числі і у випадку збільшення обсягу відповідальності, без внесення змін до цього договору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. у справі №910/19418/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. у справі №910/19418/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/19418/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв